Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №494/1022/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1257/26

Номер справи місцевого суду: 494/1022/26

Головуючий у першій інстанції Панчишин А. Ю.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

адвоката Троянської-Гатенюк Ірини Вадимівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Захарченко Сергія Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу адвоката Троянської-Гатенюк Ірини Вадимівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Березівського районного суду Одеської області від 12 травня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюБерезівського районного суду Одеської області від 12.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП застосувати щодо нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Березівського районного суду Одеської області від 12.05.2026, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження порушення особою ПДР України та підстав для зупинки транспортного засобу і перевірки документів. При цьому, скаржником також стверджується, що в матеріалах, доданих до протоколу не міститься достатніх і належним доказів, які б у своїй сукупності встановлювали наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , матеріали справи не містять оформлене працівниками поліції направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти відповідний огляду у закладі охорони здоров`я, акт огляду в матеріалах справи також відсутній.

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного строку, зазначаючи про здійснення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доказів направлення повістки особі та її отримання в матеріалах справи не міститься.

Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції 12.05.2026.

Апеляційну скаргу подано захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за допомогою підсистеми Електронний Суд 29.05.2026, тобто із пропуском строку апеляційного оскарження.

Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначається про здійснення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доказів направлення повістки особі та її отримання в матеріалах справи не міститься.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції 12.05.2026 за відсутністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду.

Також матеріали справи не містять в тому числі й відомостей щодо ади отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки, адвокатом Троянською-Гатенюк І.В. отримано копії оскаржуваної постанови на електронну пошту останньої 26.05.2026 (а.с. 42).

Відповідно, враховуючи викладене, наведене свідчить про обґрунтованість зазначених скаржником в клопотанні підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, зважаючи на вищевказане передбачене право особи на доступ до правосуддя, з метою перевірки наведених скаржником доводів апеляційної скарги та законності оскаржуваної постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 відповідне його право.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Троянської-Гатенюк І.В., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього в повній мірі підтверджується наявними матеріалами справи в своїй сукупності.

З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП, та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648803 ОСОБА_1 24.04.2026 близько 12 год 44 хв в смт. Раухівка, Березівського району Одеської області по вул.

Євгена Кравця керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер Alcotest 6820/0118 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також 24.04.2026 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648820 згідно якого 24.04.2026 близько 12 год 44 хв по вул. Євгена Кравця в смт. Раухівка, Березівського району, Одеської області керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовець, після переслідування був зупинений шляхом блокування, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.122-2 КУпАП.

Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Положеннями ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Факт керування вказаним в протоколах транспортним засобом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не заперечується, в апеляційній скарзі не спростовується.

Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Перелік ознак алкогольного сп`яніння наведений в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 розділ 2 Інструкції № 1452/735).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділ 1 Інструкції № 1452/735).

З матеріалів справи вбачається здійснення працівниками поліції відео фіксації подій, що відбувалися в день складення протоколів, а також безпосередня фіксація адміністративних правопорушень. Відеозаписи подій долучено до матеріалів справи, про що міститься відповідна відмітка в протоколі.

З відео 1, що міститься на диску, вбачається фіксація руху спеціалізованого автомобіля працівників поліції, вимога останніх щодо зупинення вказаного в протоколі транспортного засобу (12 год 42 хв), а також безпосередньо зупинка такого під керуванням ОСОБА_1 (12 год 43 хв).

В подальшому вбачається повідомлення працівниками поліції останньому щодо підстав звернення із такою вимогою та зупинку транспортного засобу, а саме не виконання водієм вимог ПДР України щодо ввімкнення показників повороту (відео 1, 12 год 43 хв). При цьому, на підтвердження наявності законних підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в матеріалах справи наявна копія постанови серії ЕНА № 7080080 від 24.04.2026 згідно якої останнього притягнена до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме не ввімкнення при зміні напрямку руху покажчиків повороту відповідного напрямку, з огляду на що, враховуючи вищевикладені обставини справи, доводи апеляційної скарги в частині відсутності доказів порушення ПДР України та підстав зупинки транспортного засобу.

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки вчинення такого, окрім інших матеріалів справи, підтверджується безпосередньо долученими до матеріалів справи відеозаписами подій.

Окрім наведеного, долучені відеозаписи подій також містять фіксацію повідомлення працівниками поліції особі, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо наявності підстав для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та звернення із пропозицією щодо проходження такого безпосередньо на місці зупинки авто за допомогою газоаналізатору Драгер (відео 1 12 год 45 хв). Надалі згідно відео ОСОБА_1 повторно запропоновано пройти огляд на місці зупинки (відео 1, 12 год 47 хв) та в медичному закладі, на що останній відповів відмовою, яка також зафіксована на відеозапис.

При цьому, матеріали справи також містять направлення ОСОБА_1 на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, із відміткою про відмову останнього від проходження такого, що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги в частині відсутності даного направлення в матеріалах справи. Акт огляду в даному випадку працівниками поліції не складався, оскільки згідно положень Інструкції № 1452/735 складення такого передбачено виключно у випадку проходження водієм відповідного огляду з метою фіксування отриманих результатів, у зв`язку із чим доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

За положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, враховуючи вищевикладені, апеляційний суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справі в своїй сукупності в повній мірі підтверджується факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених положеннями ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме щодо відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Будь-яких обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апеляційна скарга не містить, а наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката Троянської-Гатенюк Ірини Вадимівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – задовольнити.

Поновити адвокату Троянській-Гатенюк Ірині Вадимівні, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Березівського районного суду Одеської області від 12 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Троянської-Гатенюк Ірини Вадимівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Березівського районного суду Одеської області від 12 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 04 серпня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева