Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №459/1930/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №459/1930/26

Суддя: Березюк О. Г.

Справа № 459/1930/26 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А. І.

Провадження № 33/811/1291/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шептицького міського суду Львівської області від 06 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Шептицького міського суду Львівської області від 06.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 04.05.2026 о 08:22 год у м.Шептицькому по вул.Б.Хмельницького, виконуючи функцію водія, шляхом вчинення технічних дій для приведення в рух (п.27 Постанови Пленуму Верховного суду від 23.12.2005р. №14), керував електричним транспортним засобом Pawered Segway в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора ARTA-0180, результат 0,22 ‰, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. При цьому апелянт зазначає, що суд першої інстанції в повній мірі не враховано всіх обставин справи, зокрема те, що працівниками поліції було порушено вимоги законодавства щодо проходження огляду на стан сп`яніння, в стані алкогольного сп`яніння, встановлений результат огляду на стан алкогольного сп`яніння з допомогою приладу Драгер є таким, що перебуває в межах похибки вимірювання та апелянт висловлював незгоду з результатом огляду, при цьому працівниками поліції не встановлювалися ознаки алкогольного сп`яніння, з наявних відеозаписів не мав жодних ознак алкогольного сп`яніння.

Розглянувши матеріали справи № 459/1930/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з абз.2 п.5, п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

На переконання апеляційного суду судом першої інстанції належним чином не досліджено доказів наявних в матеріалах справи, таким надано неправильну та необґрунтовану оцінку.

Згідно результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 з допомогою приладу Драгер 6820 в організмі останнього було виявлено алкоголь 0.22 проміле (а.с.2).

Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле – у діапазоні від 0 до 0.4 проміле, відносна похибка: +/- 5% - у діапазоні понад 0.4 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле – у діапазоні від 0 до 0.8 проміле; відносна похибка: +/- 5% - у діапазоні понад 0.8 проміле.

Отже, виходячи з наведеного в організмі ОСОБА_1 з допомогою приладу Drager Alcotest 6820 було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, тобто в організмі ОСОБА_1 можливий алкоголь як на рівні 0.26 проміле, так і на рівні 0.18 проміле, що є в межах законодавчо встановленої допустимого рівня алкоголю в організмі водія та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Тобто зазначений результат огляду в розумінні інструкції з використання спеціального технічного приладку Драгер 6820 є сумнівним.

Крім цього, як вбачається з відеозаписів події ОСОБА_1 одразу після проходження огляду висловив незгоду з результатом пройденого огляду на місці зупинки транспортного засобу, хоч останній в подальшому відмовився від повторного огляду, однак на переконання апеляційного суду працівники поліції з метою усунення будь-яких сумнівів, в тому числі можливої похибки вимірювання, мали забезпечити повторний огляд ОСОБА_1 в медичному закладі.

Згідно з ч.2 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП..

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Шептицького міського суду Львівської області від 06 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати та провадження у справі № 459/1930/26 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua