Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №453/245/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 453/245/26 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.

Провадження № 22-ц/811/710/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Копняк С.М.,

за участю секретаря Костюк С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Бідак Олени Олегівни, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 13 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачки, - Сколівського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зарахування сплачених позивачем грошових коштів в рахунок сплати аліментів у виконавчому провадженні: з підстав, що передбачені пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, оскільки заявлені вимоги не належить розглядати в порядку цивільного судочинства (а.с. 72-74).

Дану ухвалу оскаржила представниця позивача.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до Сколівського районного суду Львівської області, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення норм процесуального права.

Зазначає, що предметом спору є вимога позивача про зарахування сплачених ним ОСОБА_2 у період з 05.12.2022 року по 02.11.2025 року грошових коштів у сумі 509 203 грн 18 коп. у рахунок сплати аліментів у виконавчому провадженні № 70012940, відкритому на виконання судового наказу № 453/450/22, виданого 30.05.2022 Сколівським районним судом Львівської області. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачка ОСОБА_2 заперечує як факт отримання зазначених коштів у рахунок аліментів, так і їх правову природу як аліментних платежів, у зв`язку з чим позивач просив суд зарахувати ці кошти як аліменти на утримання сина, що сплачені позивачем.

Звертає увагу на те, що «як слідує з тексту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 не заявляв вимоги про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником у виконавчому провадженні; так само не пред`являв вимоги про визнання незаконним та скасування розрахунку зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем у межах виконавчого провадження», а тому, на його думку даний спір «стосується розміру заборгованості позивача зі сплати аліментів, який відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України повинен вирішуватись судом» (а.с.87-95).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом статті 5 ЦПК України, спосіб захисту особи, яка звернулась до суду за захистом свого права, не повинен суперечити закону. Відповідно, якщо особою обрано спосіб захисту, який суперечить закону, то суд відмовляє цій особі у задоволенні заявлених нею вимог саме з цієї підстави.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України (розділ ІІІ «Позовне провадження») суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, відмовляючи у відкритті провадження саме з цієї підстави, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого саме суду (адміністративного чи господарського) віднесено розгляд такої справи (частина 5 статті 186 ЦПК України).

В той же час, в оскаржуваній ухвалі (з посиланням на згадану вище частину 5 статті 186 ЦПК України) міститься роз`яснення не про юрисдикцію суду, якому належить розгляд такої справи, а в порядку якого провадження, передбаченого ЦПК України, слід розглядати (на думку суду) заявлені позивачем вимоги, які (як вбачається з позовної заяви) не містять жодних вимог до органів та посадових осіб державної виконавчої служби.

З урахуванням наведеного вище оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.6, 379 п.п. 3, 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 13 лютого 2026 рокускасувати і направити справу до згаданого суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 03 серпня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Копняк С.М.