Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №443/961/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 443/961/26 Головуючий у 1 інстанції: РАВЛІНКО Р. Г.

Провадження № 33/811/1097/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 4 червня 2026 року,

з участю захисника правопорушника ОСОБА_1

адвоката Гриневича М.М.

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, приєднано невідбуту частину стягнення накладеного на ОСОБА_1 постановою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року, яка набрала законної сили 07 жовтня 2025 року, у виді 4 (чотирьох) місяців 3 (трьох) днів та на ОСОБА_1 накладено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці 3 (три) дні, без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно, протягом року, 06 травня 2026 року о 21 год 03 хв по вул. Грушевського, 254, с-ще Гніздичів, Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Opel Vectra», н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п. 2.1 «а», ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.4 ст. 126 КУпАП. Стверджує, що неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність довідки про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП не дає можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та прийняти законне рішення.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Жидачівського районного суду Львівської області від 4 червня 2026 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у його відсутності, а копію рішення отримав 10 червня 2026 року; оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Гриневича М.М., який просив частково задоволити апеляційну скаргу та матеріали справи скерувати до управління поліції на доопрацювання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду та приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Такий висновок суду першої інстанції, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у постанові, обгрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №659001 від 06 травня 2026 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; довідкою інспектора САП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Михайлишин Н. від 07 травня 2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7150442 від 06 травня 2026 року, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адмінстягнення за адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, яка підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; відеозаписом події, та іншими матеріалами справи. яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Що стосується покликань захисника Гриневича М.М. про відсутність в матеріалах справи доказів повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, то апеляційний суд вважає такі безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 Розділу VІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1408/27853 від 10.11.2015, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.

Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Так, як вбачається із матеріалів справи, працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення від 6 травня 2026 року долучено довідку інспектора САП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Михайлишин Н. від 07 травня 2026 року, відповідно до якої, згідно інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.05.2023 за № 727/39783, ОСОБА_1 , піддавався адміністративному стягненню, а саме: 07 жовтня 2025 року притягався Жидачівським районним судом Львівської області в справі № 443/1209/25 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік; 24 січня 2026 року притягався відділенням поліції №1 Стрийського РУП ГУПН у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень. (постанова серії ЕНА № 6557490 за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 24.01.2026).

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Таким чином, твердження апелянта та його захисника – адвоката Гриневича М.М. про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

При цьому, апеляційний суд, з врахуванням вищенаведеного та вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП,вважає, що при накладенні остаточного стягнення, суддею вірно приєднано до стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП невідбуту частину стягнення накладеного на ОСОБА_1 постановою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року, яка набрала законної сили 07 жовтня 2025 року, у виді 4 місяців 3 днів, та накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років 4 місяці 3 дні, без оплатного вилученням транспортного засобу, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Жидачівського районного суду Львівської області від 4 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 4 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці 3 (три) дні, без оплатного вилученням транспортного засобу - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.