Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №334/4054/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/4054/26 Головуючий в 1 інст. Гнатюк О.М.

Провадження № 33/807/865/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Яркіна М.С. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір, -

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наступних обставин.

22 квітня 2026 року, об 07.00 годині, у м. Запоріжжі по вул. Незалежної України, 12, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Від керування транспортним засобом був відсторонений, про повторність попереджений.

В апеляційній скарзі адвокат Яркін М.С. вважає постанову незаконною не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваної постанови та судові виклики до суду, судові повістки за місцем реєстрації йому не надходили, смс чи повідомлення через інші засоби зв`язку також не отримував.

Крім того, не надано можливості викликати та допитати свідків події, скористатись юридичною допомогою, надати усні чи письмові пояснення, що грубо порушує право ОСОБА_1 на захист.

Також суд першої інстанції не надав можливості ознайомитись з матеріалами справи та не врахував, що ОСОБА_1 знаходиться у лавах ЗСУ та не міг з`явитися до суду 12 травня 2026 року.

Зауважив, що відеозапис не підтверджує того, що ОСОБА_1 рухався чи перебував за кермом, отже, він не керував транспортним засобом та не був водієм, а тому жодних доказів вчинення інкримінованого йому правопорушення, крім протоколу, немає.

Також, поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 порядок та наслідки як відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місті, так і наслідки незгоди або згоди з результатами, при цьому він розумів про відсутність у нього ознак сп`яніння, а поліцейський не запропонував проїхати та здати тест до медичного закладу.

Посилається на порушення поліцейськими вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, оскільки відеозапис події складається із неповних записів з бодікамер поліції, а самі уривки змонтовані та обрізані на розсуд поліції, про що свідчить і назва вказаних відеозаписів.

Крім того, в протоколі не вказані відомості про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація, модель та його номер.

Просить постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2026 року скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судові засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Яркін М.С. не з`явились тричі – 3 липня 2026 року, 10 липня 2026 року та 24 липня 2026 року, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно, про що свідчать довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» ОСОБА_1 (а.с. 25, 32, 36) та довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» адвокату Яркіну М.С. (а.с. 26, 35, 37).

Крім того, 3 липня 2026 року адвокат Яркін М.С. звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, з якими був ознайомлений 14 липня 2026 року (а.с. 30), отже він був обізнаний про розгляд справи та про призначення першого судового засідання.

Разом з тим, 24 липня 2026 року ані ОСОБА_1 , ані його захисник – адвокат Яркін М.С. до судового засідання апеляційного суду не з`явились, із заявами про відкладення розгляду скарги на адресу суду не звернулись, з огляду на що, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП їх неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646950 від 22 квітня 2026 року (а.с. 1) підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд на установлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного приладу «DRAGER» Alkotest 6820. Результат огляду: проба позитивна - 0,42 % (а.с. 4);

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест № 3282 виготовленою о 07 год. 03 хв. 22 квітня 2026 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 0,42 %. Ідентичність показань на екрані та у роздруківці ОСОБА_1 засвідчив власним підписом (а.с. 3);

- диском з відеозаписом події. Відеозаписом зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначеній в протоколі день та час, його зупинка. Під час спілкування та перевірки документів водія поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, оголосив їх. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та факт згоди ОСОБА_1 на проходження огляду. Зафіксовано результат продуття алкотестеру – 0,42 % та згоду ОСОБА_1 з результатом огляду (а.с. 8).

Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, надав їм належну оцінку та дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляв клопотання про допит свідків чи дослідження інших доказів, які не містяться в матеріалах справи, а тому суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи.

Суддя апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції без його участі в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 дійсно не був присутній в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції.

Між тим, про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся заздалегідь належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлень у додатку «Viber» із викликом до судового засідання (а.с. 14).

Таким чином, суд першої інстанції викликав ОСОБА_1 до судового засідання, але останній не скористався своїм правом, що дає обґрунтовані підстави зробити висновок про спрямоване ухиляння від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення задля затягування строків розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП є безпідставними, а суд першої інстанції мав достатні підстави розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

До того ж, права ОСОБА_1 були поновлені при апеляційному перегляді.

За апеляційною скаргою його захисника було призначено перегляд постанови в апеляційному порядку, ОСОБА_1 не був обмежений у правах, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі бути присутнім в апеляційному суді і заявляти клопотання та подавати докази.

Жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав і в апеляційній скарзі на них немає жодних посилань, а тому права особи, передбачені ст. 268 КПК України, не порушені.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що було порушено право ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення, який був власноручно ним підписаний, вбачається, що йому було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, а тому він мав достатньо часу для того, щоб реалізувати своє право на захист та на ознайомлення з матеріалами справи.

Суддя апеляційного суду вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки вони повністю спростовуються змістом відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, зробленим у відповідності до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», доданим до протоколу.

Відеозаписом зафіксовано, що поліцейський зупинив транспортний засіб, який проїжджав по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі, водій автомобіля добровільно надав для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, а також погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу.

До того ж, протягом всього часу відеозапису ОСОБА_1 жодних заперечень з приводу того, що саме він керував транспортним засобом, не висловлював.

У суду відсутні жодні сумніви з приводу того, що водій зупиненого транспорту, зафіксований на відеозаписі, та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , є однією й тією ж особою.

Таким чином, дослідженим відеозаписом повністю доведено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений співробітником поліції 22 квітня 2026 року, об 07.00 годині, у м. Запоріжжі по вул. Незалежної України, 12.

Також суддя апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 порядок та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, не запропонували йому проїхати та пройти огляд у медичному закладі, чим порушили порядок огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п. 7 розділу І).

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Так, з дослідженого суддею апеляційного суду відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений інспекторами патрульної поліції по вул. Незалежної України у м. Запоріжжі. У ході перевірки документів водія та подальшого спілкування, поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager».

Далі зафіксовано, як з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 0,42 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодилася.

Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Не погоджується суддя апеляційного суду і з доводами про порушення пункту 5 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 102.

Долучений до матеріалів справи відеозапис події є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 102, передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків.

Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків.

На переконання судді апеляційного суду, наданий суду відеозапис, на якому зафіксовані з`ясування обставин щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та процесуальні дії, які вчиненні інспекторами патрульної поліції об`єктивно доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження сторони захисту, про те що у протоколі відсутні посилання на технічний засіб, яким здійснюється відеозйомка та безперервний відеозапис є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той об`єм доказів, який наданий суду. Факт ненадання суду даних про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась відеозйомка та безперервного відеозапису не змінює відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом.

При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Яркіна М.С. залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 334/4054/26