Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №127/20923/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/20923/26

Провадження № 33/801/797/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В.

Доповідач: Береговий О. Ю.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О. Ю.,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Вдовцова С.П.,

розглянув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Вдовцова Сергія Петровича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689841 від 11 червня 2026 року, 28 травня 2026 року о 08:44 год по вул. Князів Коріатовичів, 172 в м. Вінниці, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху – перестроюванням у ліву смугу, по якій рухався автомобіль марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 , не переконався, що це буде безпечним і не створись перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив дотичне зіткнення із зазначеним автомобілем. Внаслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.2.3.б. та п.10.1. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689827 від 11 червня 2026 року, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 травня 2026 року о 08:44 год по вул. Князів Коріатовичів, 172 в м. Вінниці, ОСОБА_1 самовільно залишив місце події, чим порушив п.2.10.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2026 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП, відповідно до приписів частини другої статі 36 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком два роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Вдовцов С.П. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції належним чином не з`ясував фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Просить змінити Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2026 року та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції були зроблені хибні висновки, що у ОСОБА_1 відсутнє щире каяття та засудження ним своєї поведінки. Вказує, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у скоєному, порушив ПДР не навмисно, з необережності, поїхав з місця ДТП так як автомобілі на його думку, не зазнали механічних пошкоджень, а вулиця вул. Князів Коріатовичів в м. Вінниця є загруженою. Він не хотів створювати перешкоду іншим учасникам дорожнього руху тому продовжив рух.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП, звертає увагу на те, що в його діях не було умислу на залишення місця ДТП, оскільки він не відчув ніякого удару.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами у справі та в апеляційній скарзі не оспорюється.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся. Вказав, що він є внутрішньо переміщеною особою, працює не офіційно, на утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому втрата права керувати транспортними засобами позбавить його можливості заробляти кошти на життя та утримання своєї сім`ї.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з наданими суду матеріалами справи, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягнутий не був. Відомості, які б свідчили про наявність обставин, які обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надані. Разом з тим, суд враховував, що в судовому засіданні не були встановлені обставини, які б свідчили про щире каяття та засудження ОСОБА_1 своєї поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.30, ч.2 ст.33 КУпАП, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе, повторне чи систематичне порушення порядку користування цим правом.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція статті 124 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, санкціями статей 122-4, 124 КУпАП передбачена наявність альтернативних стягнень. За таких обставин, накладаючи на порушника стягнення, місцевий суд повинен був обґрунтувати та належним чином мотивувати необхідність визначення особі такого суворого стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами.

Водночас при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і не обґрунтовано застосував найсуворіше стягнення, в межах санкцій ст. ст.122-4, 124 КУпАП, а саме позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, зазначене правопорушення вчинив вперше. Наслідком вчиненого є незначні пошкодження транспортного засобу потерпілого, а отже і незначні матеріальні збитки, що були спричинені, які потерпіла особа забезпечена можливістю відшкодувати шляхом тримання страхових виплат.

Також апеляційним судом викликався в судове засідання потерпілий ОСОБА_3 для надання пояснень, проте він не з`явився з невідомих суду причин.

При розгляді справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся. Також зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою, працює не офіційно, на його утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позбавлення права керувати транспортними засобами призведе до втрати можливості заробляти кошти на життя та утримання своєї сім`ї.

Апеляційний суд вважає, що позбавивши ОСОБА_1 права керування транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.

При цьому, апеляційним судом будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено.

Відповідно до статті 294 КУпАП України, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржену постанову.

Усі вищеперераховані фактори дають обґрунтовані та вагомі підстави апеляційному суду змінити постанову суду першої інстанції в частині пом`якшення накладеного адміністративного стягнення, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкцій ст. ст.122-4, 124 КУпАП, з застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети – виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Вдовцова Сергія Петровича задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, змінити в частині накладеного адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами строком два роки на штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду О. Ю. Береговий