Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 21 липня 2026 р.
Справа: №729/791/26
Суддя: Демченко Л. М.
Справа 729/791/26
2/729/775/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" липня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря Роєнко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
У С Т А Н О В И В:
Представник позивача адвокат Іллющенко С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є дочкою відповідача. Після припинення з травня 2025 року спільного проживання її батьків відповідач належної матеріальної участі в її утриманні не бере, а допомогу надає нерегулярно та в недостатньому розмірі.
Позивачка навчається за денною формою навчання у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги на забезпечення витрат, пов`язаних із навчанням, проживанням, харчуванням та іншими повсякденними потребами. Після завершення навчання за освітнім ступенем бакалавра вона має намір продовжити навчання за освітнім ступенем магістра, тому процес її навчання є безперервним.
Позивачка зазначає, що відповідач є працездатною особою, фактично здійснює трудову діяльність у сфері будівництва та ремонту, отримує дохід та має можливість надавати матеріальну допомогу на її утримання, однак добровільно такого обов`язку не виконує.
Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення позивачкою двадцяти трьох років, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник надав заяву, в якій просить справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити. Не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду, згідно довідки Укрпошти, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, про призначення судового засідання відповідач повідомлялася шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судове засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Оскільки сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що відповідач у справі, ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області (а.с.10).
ОСОБА_1 на даний час є повнолітньою та продовжує навчання на денній формі за спеціальністю 014. 022 Середня освіта (Мова і література (німецька)) Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, термін навчання до 30.06.2026, що підтверджується довідкою від 13.05.2026 (а.с.12).
Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів, у відповідності до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є повнолітньою, продовжує навчання у навчальному закладі на денній формі навчання та не отримує доходу, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги. Відповідач є особою працездатного віку і має можливість надавати таку допомогу.
Отже, враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню і стягненню з відповідача підлягають аліменти на користь позивачки в розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.05.2026 і до закінчення нею навчання.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць у відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копію Договору про надання правничої допомоги № 19 від 20.05.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордера про сплату позивачем 3 000,00 грн за надання правничої допомоги.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.
Оскільки матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу лише в розмірі 3 000,00 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення саме у зазначеному розмірі. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині 500,00 грн слід відмовити як такій, що не підтверджена належними та допустимими доказами.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 137, 141, 200, 258,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст.182, 199, 200 СК України, суд ,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.05.2026 року до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, за умови продовження навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Найменування сторін: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), відповідач – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М.Демченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua