Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №754/2319/25 — Київський апеляційний суд

Справа №754/2319/25Головуючий у І інстанції Салайчук Т.І.

Провадження № 33/824/136/2026 Категорія, ст.ст. 124, ч.4 ст. 130КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП із застосуванням ст.36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою 25.01.2025 о 22 годині 13 хвилин, в м. Києві по вул. Рональда Рейгана, 1-А ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , при повороті ліворуч, не переконавшись у безпеці руху, різко змінив його напрям, в результаті чого здійснив наїзд на електроопору - стовп, що спричинило пошкодження вищевказаного транспортного засобу. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3д, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 25.01.2025 о 22 годині 32 хвилин, в м.Києві по вул. Рональда Рейгана, 1А водій автомобіля «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , після вищевказаної дорожньо-транспортної події за його участі, до проведення уповноваженою особою медичного огляду на стан сп`яніння, вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10-є Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити справу відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів, які б давали підстави поза розумним сумнівом встановити, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після вчинення ним ДТП .

Вважає,що суддя не звернув уваги , що ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення винним себе не вважає, оскільки не вживав алкоголю до та після скоєного ДТП та до проведення медичного огляду, також він не відмовлявся від проходження медичного огляду, перебував у стані стресу та шоку після ДТП , внаслідок ДТП отримав травми, з місця ДТП був госпіталізований до лікарні, де були проведені ряд лабораторних досліджень та відбиралися зразки біологічного середовища.

Також суддя залишив поза увагою ті обставини, що за висновком судово-медичного (токсилогічного) дослідження зразка крові ОСОБА_1 , відібраного у лікарні, у крові не були виявлені спирти та їх ізомери.

Також захисник не погоджується з висновками судді про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, оскільки з долученого до протоколу відеозапису вбачається, що працівники поліції не пропонували останньому проходження медичного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

Окрім того, вважає, що суддею проігноровано те, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав струс головного мозку, забій грудної клітки, забій обох легень, в результаті чого 25-26.01.2025 з місця ДТП був госпіталізований бригадою швидкої медичної допомоги до КНП «КМКЛШМД», тобто його стан, виявлений працівником поліції, є наслідком отриманих травм, а не вживання алкогольних напоїв.

Окрім того, звертає увагу на те, що під час оформлення ДТП ОСОБА_1 зазначив працівникам поліції, що він є військовослужбовцем, а відтак, відносно нього діє спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, однак, установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий.

Вказує, що ОСОБА_1 міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП, а тому його нібито відмова від проходження огляду, згідно з приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постанова судді у частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в апеляційному порядку не оскаржується.

Відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Винуватість ОСОБА_1 у вживанні особою,яка керувала транспортним засобом , після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю за обставин, викладених у постанові, суддею обґрунтована доказами, які містяться у : протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження відповідного огляду; відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано спілкування із ОСОБА_1 з поліцейськими та його пояснення з приводу ДТП, відмови від виклику медичних працівників, щодо вживання алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди до прибуття працівників поліції, а також перебіг оформлення адміністративних матеріалів.

Сукупності доказів суддя надав належну юридичну оцінку та дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.4 ст.130 КУПАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять належних доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди, спростовуються дослідженим судом відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 після виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння , неодноразово повідомляв працівникам поліції про вживання ним алкогольних напоїв саме після дорожньо-транспортної пригоди внаслідок нервового стресу, зокрема, вказував на вживання ним напою віскі та на розпочату пляшку у салоні його автомобіля.

Зазначені пояснення були надані добровільно, є послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Доказів про те, що ОСОБА_1 під час надання таких пояснень не розумів значення своїх дій та слів або був позбавлений можливості керувати ними, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, оскільки вони спростовуються дослідженим відеозаписом та направленням на огляд водія транспортного засобу, відповідно до яких ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від проходження якого він відмовився.

Доводи апеляційної скарги про те, що суддя не надав оцінки висновку судово-медичного (токсилогічного) дослідження біологічного зразка крові ОСОБА_1 , який було відібрано після госпіталізації з місця ДТП до лікарні, є безпідставними.

У відповідності до вищевказаного висновку у результаті судово-медичного (токсилогічного) дослідження біологічного зразка (крові) ОСОБА_1 встановлена відсутність в крові метилового, етилового, пропілового , бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів.

Із змісту постанови вбачається, що суддя відхилив даний доказ, визнавши його недопустимим, оскільки отриманий з порушенням п.п.3,7,11,13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Також суддя встановив, що експертне дослідження проведено на підставі зразка крові без належних відомостей щодо адреси його відібрання, назви закладу охорони здоров`я, посади особи, яка проводила відібрання , її ініціалів, умов зберігання зразка крові після її відібрання та умов транспортування до експертної установи.

Зазначені обставини свідчать про те, що, всупереч доводам апеляційної скарги, суддя надав правову оцінку висновку судово-медичного (токсилогічного) дослідження біологічного зразка крові , а апеляційна скарга не містить спростувань мотивів висновку судді про недопустимість вказаного доказу.

Посилання апеляційної скарги на необхідність застосування до ОСОБА_1 як до військовослужбовця процедури огляду, передбаченої вимог ст. 266-1 КУпАП, є також безпідставними.

Застосування процедури огляду військовослужбовця, передбаченої ст.266-1 КУпАП, може мати місце у разі виконання останнім обов`язків військової служби.

Сам по собі факт повідомлення ОСОБА_1 працівникам поліції про те, що він є військовослужбовцем, не свідчить про наявність підстав для застосування спеціального порядку проведення огляду, передбаченого зазначеною правовою нормою, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення останній виконував обов`язки військової служби.

Інших доводів, якими б спростовувалися висновки судді , апеляційна скарга не містить.

За таких обставин постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль