Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №761/36738/24 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Ковтуненко В.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 761/36738/24

провадження № 33/824/496/2026

21 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП

за апеляційною скаргою захисника Богданець Ярослава Юрійовича на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 28 жовтня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати.

У тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, зазначивши, що копію оскаржуваної постанови ним отримано за його запитом у відділенні «Укрпошти» 23 жовтня 2025 року, що підтверджується відповідним доказом.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, судове повідомлення про місце, день і час розгляду справи 21 липня 2026 року о 16 год.30 хв. було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до суду повернулось рекомендоване повідомлення про отримання ним 11 червня 2026 року судової повістки.

1 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи щодо процесуального строку, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення.

Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляла клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята Шевченківським районним судом міста Києва 1 листопада 2024 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 721928 від 12 вересня 2024 року, 12 вересня 2024 року о 09:12 у м. Києві на вул. Щусєва, 25 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 721928 від 12 вересня 2024 року у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративного правопорушення» ОСОБА_1 власноручно написав «вину не визнаю, пояснення надам в суді». Тобто, ОСОБА_1 усвідомлював свої дії та знав, що справа буде розглядатись у суді, в призначене судове засідання, як вказано у тексті оскаржуваного рішення, останній не з`явився.

Перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту ознайомлення особи з такою постановою чи оприлюдненням її тексту в ЄДРСР.

Також суд звертає увагу, що Шевченківським районним судом міста Києва забезпечено надання загального доступу постанові від 1 листопада 2024 року - 31 грудня 2024 року.

27 січня 2025 року копія постанови для виконання була направлена в частині стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом до Управління патрульної поліції м.Києва, в частині стягнення штрафу та судового збору до Сарненського відділу ДВС у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції Рівненська область.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 28 жовтня 2025 року засобами поштового зв`язку. При цьому, просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що він отримав копію оскаржуваної постанови тільки за своїм запитом 23 жовтня 2025року.

Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути поновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).

Виходячи з наведеного, вказані скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції суд не приймає до уваги та вважає їх неповажними. Жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з ухваленим судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

Такий висновок повністю узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року вказав, що можливість поновлення строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, в разі відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2024 року - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна