Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №759/18962/25 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Мордвінов А.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

права № 759/18962/25

провадження № 33/824/3014/2026

14 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді з розгляду цивільних справ Шкоріної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Листопад Оленою Анатоліївною, на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Святошинського районного судуміста Києва від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 605,60 грн.

Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 30 червня 2025 р. о 08 год. 10 хв., по вул. Я. Качури, 93 у м. Києві, керував транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погодившись з вказаною постановою, 12 травня 2026 рокузахисник ОСОБА_1 -адвокат Листопад О.А.подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного судуміста Києва від 25 вересня 2025 року, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає, що вказана постанова суду є незаконною. Дане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв, оскільки в цей час знаходився за кордоном, що підтверджується даними паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , орган, що видав 5312 від 02 серпня 2017 року, та фізично не міг керувати транспортним засобом за обставин, зазначених у матеріалах справи.

Також вказує, що для підтвердження факту перебування ОСОБА_1 за межами території України на момент та до моменту вчинення невстановленою особою протиправних дій, покладених в основу оскаржуваної постанови, адвокатом Листопад O.A. - направлено адвокатський запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № вих. 0805-31 від 11 травня 2026 року щодо надання інформації стосовно перетину ОСОБА_1 державного кордону України, а саме відомостей про дати виїзду з України та в`їзду в Україну за період з 2023 року по теперішній час.

Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, спільно з адвокатом Листопад О.А. звернувся до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції з метою перевірки обставин про притягнення його до адміністративної відповідальності. За результатами перевірки звернення, було ініційовано перевірку обставин складання постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП

Рішенням від 18 грудня 2025 року заступника начальника управління - начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, підполковником поліції у місті Києві, Олександром Парамоновим постанову про накладення адміністративного стягнення ЕНА №5103192 від 30 червня 2025 року скасовано, а провадження у справі - закрито. Вказує, що при винесенні такої постанови було взято до уваги докази, отримані з адвокатським запитом, поданим адвокатом Листопад O.A. в інтересах ОСОБА_1 , з яких вбачається, що на момент винесення відповідної постанови ОСОБА_1 перебував за кордоном.

Посилається на висновок рішення від 18 грудня 2025 року щодо скасування постанови та закриття справи, з якого вбачається наступне: Управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, а також наявність обставин, які свідчать про перебування останнього за межами території України у відповідний період; за результатами аналізу відеозаписів з нагрудних камер інспекторів роти управління патрульної поліції у місті Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зроблено висновок про ймовірне керування транспортним засобом іншою особою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тому вважає, що докази, покладені в основу постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 30 червня 2025 року серії ЕПР1 №376768, направлення на огляд водія транспортного засобу, рапорт та відеоматеріали з нагрудних камер працівників патрульної поліції, не можуть вважатися належними, допустимими та достатніми доказами для підтвердження його вини.

Також звертає увагу, що розгляд справи був проведений за відсутності ОСОБА_1 . Відомості, зазначені в оскаржуваній постанові щодо його виклику до суду на 04 вересня 2025 року, 16 вересня 2025 року та 25 вересня 2025 року шляхом направлення поштових відправлень з рекомендованим повідомленням на адресу, яку апелянт нібито вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення - не можуть вважатися належним доказом повідомлення у розумінні вимог КУпАП. Зазначена у протоколі адреса є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 не має зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання у місті Києві, у зв`язку з чим направлення кореспонденції за такою адресою не забезпечує належного повідомлення особи про розгляд справи.

Також в тексті апеляційної скарги просить стягнути судові витрати в розмірі 25 000 грн.

В тексті апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 -адвокат Листопад О.А. викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного судуміста Києва від 25 вересня 2025 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що з квітня 2025 року він перебуває за межами України. Копію оскаржуваної постанови суду він не отримував, про її наявність він дізнався лише 21 лютого 2026 року з автоматизованої системи виконавчих провадження, а фактично ознайомився з її змістом 28 квітня 2026 року.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Листопад О.А. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Даних вимог закону судом першої інстанції в повній мірі дотримано не було.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з тих підстав, що 30 червня 2025 року о 08 годині 10 хвилин у місті Києві він керував транспортним засобом «Skoda» з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Однак висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені без повного дослідження всіх доказів.

В апеляційній скарзі сторона захисту посилається на те, що ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки у день події перебував за межами території України та фізично не міг керувати транспортним засобом у місті Києві. На підтвердження наведених доводів захисником подано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у відповідний період перебував за межами України.

Крім того, після ухвалення постанови судом першої інстанції захисником було направлено адвокатський запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо надання інформації про перетин ОСОБА_1 державного кордону України.

За результатами отримання зазначеної інформації Управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції проведено додаткову перевірку обставин події, за наслідками якої рішенням від 18 грудня 2025 року скасовано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, яка була складена 30 червня 2025 року, та закрито відповідне провадження.

Із мотивувальної частини зазначеного рішення вбачається, що органом поліції встановлено перебування ОСОБА_1 за межами території України у відповідний період, що підтверджено отриманими за результатами адвокатського запиту відомостями Державної прикордонної служби України. Крім того, за результатами аналізу відеозаписів із нагрудних камер поліцейських зроблено висновок про ймовірне керування транспортним засобом іншою особою.

Наведені докази виникли після ухвалення постанови суду першої інстанції, а тому об`єктивно не могли бути предметом його дослідження. Разом з тим відповідно до статті 294 КУпАП суд апеляційної інстанції під час перегляду справи зобов`язаний перевірити законність та обґрунтованість судового рішення з урахуванням усіх доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

уд апеляційної інстанції вважає зазначені докази належними, допустимими та такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки вони безпосередньо стосуються встановлення особи водія транспортного засобу, що є визначальною обставиною для вирішення питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Фактично Управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліціїпісля проведення додаткової перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 під час події перебував за межами території України, а транспортним засобом, імовірно, керувала інша особа. Такі висновки повністю спростовують відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який був покладений судом першої інстанції в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення, направлення на медичний огляд, рапорт працівника поліції та відеозаписи з нагрудних камер не можуть вважатися достатніми та беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 , оскільки вони ґрунтуються на первинному припущенні щодо особи водія, яке в подальшому було спростовано результатами проведеної перевірки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок пройти у встановленому порядку медичний огляд виникає виключно у водія транспортного засобу. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП необхідним є достовірне встановлення факту, що саме ця особа керувала транспортним засобом.

У даному випадку сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів не лише породжує обґрунтовані сумніви щодо винуватості ОСОБА_1 , а навпаки підтверджує його доводи про те, що він не перебував на території України під час події та не міг керувати транспортним засобом, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на встановлені апеляційним судом обставини, які підтверджують, що ОСОБА_1 не був учасником події, яка стала підставою для складання протоколу, висновок суду першої інстанції про доведеність його вини є необґрунтованим, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю саме на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. КУпАП не містить правових норм, які б наділяли суд повноваженнями вирішувати питання про розподіл чи стягнення витрат на професійну правничу допомогу у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Стаття 40-1 КУпАП регулює лише питання сплати судового збору у випадках, визначених законом, та не передбачає компенсації витрат на оплату послуг адвоката. Отже, правові підстави для задоволення клопотання про стягнення з держави чи іншого суб`єкта витрат на професійну правничу допомогу у цьому провадженні відсутні, у зв`язку з чим зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного судуміста Києва від 25 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Листопад Оленою Анатоліївною, задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна