Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №753/14602/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 753/14602/25 Головуючий в суді І інстанції - Бондаренко М.С.

Провадження № 33/824/250/2026 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Протаса Олександра Миколайовича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,-

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 03 липня 2025 року відмовився на законну вимогу працівника поліції надати до повного ознайомлення військово-обліковий документ, чим своїми діями вчинив злісну непокору працівникам поліції, тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Протас О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову Дарницького районного суду міста Києва скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Крім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувана постанова ухвалена без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності а копію постанови було отримано 02.02.2025.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що суд першої інстанції неповно та однобічно з`ясував фактичні обставини справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, не сприяв повному, всебічному та неупередженому розгляду справи.

Так, 03 липня 2025 року приблизно о 14:00 год., ОСОБА_1 прибув на прохання своїх знайомих у АДРЕСА_2 , де мешканці квартири, яким він свого часу допоміг із заселенням, повідомили про блокування їхнього житла невідомими особами. На місці за вказаною адресою, ОСОБА_1 виявив присутність щонайменше восьми осіб у форменому одязі, які представилися працівниками поліції. За їхніми словами, вони діяли за зверненням одного із сусідів - нібито з метою перевірки законності перебування осіб у зазначеній квартирі.

В свою чергу ОСОБА_1 надав обґрунтовані пояснення та документи, що підтверджували правомірність перебування знайомих у квартирі. Після чого правоохоронці звернулися до нього з вимогою пред`явити документи, що посвідчують особу, включаючи військово-облікові. Не заперечуючи проти співпраці ОСОБА_1 добровільно надав усі документи, в тому числі ті, що підтверджують його належну постановку на військовий облік та відсутність будь-яких порушень у цій сфері.

Разом з тим матеріали справи не містять жодних конкретних дій, які б вказували злісну непокору, не зафіксовано жодного слова, жестів чи інші дії, спрямовані на зневагу або пряме ігнорування вимог. Більше того, ОСОБА_1 виконуючи вимоги працівників поліції надав їм затребувані документи. Однак, останні не зупиняючись на вимогах отримати дані ОСОБА_1 , діючи зухвало, перевищуючи свої повноваження затримали його безпідставно та примусово відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, до матеріалів справи не долучено належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, за які передбачена відповідальність за ст.185 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Також, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Крім того, як вбачається із оскаржуваної постанови, місцевим судом було взято до уваги покази свідків, які є у приязних відносинах із працівниками поліції, а відтак зацікавленими особами, що не може братись судом до уваги, оскільки прослідковується зацікавленість вказаних осіб.

При цьому посилання на пояснення у матеріалах справи самої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є абсурдними, оскільки ОСОБА_1 необізнаний щодо суті протоколу, не брав участі підчас його складання та будь-яких підписів не ставив, а відтак будь-яких пояснень не надавав в тому числі які б підтверджували його винуватість.

Інших належних та допустимих доказів, зокрема дані фото - та/або відео фіксації, які б підтверджували факт вчинення особою злісної непокори, суду не надано. Більше того, відсутність таких доказів вказує на приховування працівниками поліції своїх протиправних дій по відношенню до ОСОБА_1 .

Натомість суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, не маючи належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 чинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, притягнув останнього до адміністративної відповідальності.

Окрім того, варто зауважити, що розгляд справи було проведено у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чим було позбавлено права на захист, передбаченого ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відтак, на думку сторони захисту, постанова суду першої підлягає скасуванню з огляду на порушення права особи на захист (ст. 268 КУпАП); недотримання вимог щодо належного повідомлення про судове засідання (ст. 278 КУпАП); відсутність об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, як того вимагає ст. 280 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, то слід зазначити, що як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні 24.07.2025 присутні не були. Будь-яких відомостей про направлення постанови ОСОБА_1 матеріали провадження не містять. У відповідь на заяву захисника, 06.08.2025 захиснику було направлено копію оскаржуваної постанови, а відтак, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та оскарження судових рішень, є доцільним поновити строк на апеляційне оскарження.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 277-2, 278 КУпАП, повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є компетенцією виключно суду, який розглядає цю справу. Єдиним та офіційним засобом виклику цієї особи до суду, відповідно до зазначених норм закону, є тільки вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянти були належним чином повідомлені про розгляд справи 05.09.2025, 14.11.2025, 29.12.2025, 23.01.2026, про що в матеріалах справи міститься відповідне судове повідомлення. На неодноразові виклики до апеляційного суду учасники не прибували, направляючи до суду клопотання про відкладення без додавання будь-яких документів про поважність причин неприбуття.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності ,так й самої процесуальної поведінки сторони провадження ,та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд вважає за можливе провести судове за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Як убачається із матеріалів справи, при розгляді даної справи судом першої інстанції було достатньо повно, об`єктивно та всебічно досліджено наявні письмові матеріали та суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

За ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається у злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення від 03 липня 2025 року серії ВАД № 632628, складений стосовно ОСОБА_1 ; рапорті працівників поліції; поясненнях свідків та ОСОБА_1 .

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога працівників поліції була законною та ґрунтується на положеннях п. 3 ч. 1 ст. 23 та п. 5 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», а відтак ОСОБА_1 був зобов`язаний її виконати, однак останній знехтував цим, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП, про що судом першої інстанції зроблений правильний висновок.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність винуватості ОСОБА_1 та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є безпідставними.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення, будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, з

Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Протаса Олександра Миколайовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року - задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Протасу Олександру Миколайовичу строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Протаса Олександра Миколайовича - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 24 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко