Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №761/45209/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 761/45209/25 Головуючий у І інстанції Павлюк Т.О.

Провадження № 33/824/1430/2026 Доповідач у ІІ інстанції Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

при секретарі: Сіваєва Ю.В.,

за участю:

представника митниці Ткаченка О.В.,

захисника особи, яка притягається до відповідальності Похилька С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Координаційно-моніторингової митниці Давидова Р. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року, якою закрито провадження по справі щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , посада або рід занять - керівник,-

на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів провадження, а саме протоколу про порушення митних правли, 17.04.2025 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (НОМЕР_4) з метою експорту до Турецької Республіки товару «Пиломатеріал (дошка) обрізний: Пиломатеріали обрізні, сосна, б/с розміром 18х88х3000/4000мм - 39,513 м3; Пиломатеріали не стругані, не шліфовані, пакетовані, без торцевих з?єднань, з сосни звичайного виду Pinus sylvestris L.» (далі - Товар), загального вагою бругго 23 000 кг, нетто 22 800 кг, загальним об`смом 39,513 м3, загальною вартістю 7 902,60 доларів США оформлено електронну митну декларацію типу ЕК 10 АА від 17.04.2025 № 25UA102220000469U0.

17.04.2025 митним брокером ОСОБА_2 , який також є відправником/експортером товару, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (НОМЕР_4) до відділу митного оформления № 2 митного поста «Сповськ» Чернігівської митниці подано та оформлено електронну миту декларацію типу ЕК 10 АА від 17.04.2025 № 25UA102220000469U0 на товар «Пиломатеріал (дошка) обрізний: Пиломатеріали обрізні, сосна, б/с розміром 18х88х3000/4000мм - 39,513 м3 ; Пиломатеріали не стругані, не шліфовані, пакетовані, без торцевих з?єднань, з сосни звичайного виду Pinus sylvestris L.».

23.04.2025 транспортним засобом з реєстраційними номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 товар переміщено через митний кордон України, вартість товару на дату переміщення складає 328 104,10 грн.

Разом з митною декларацією від 17.04.2025 № 25UA102220000469U0 в якості підстави для здійснення митного оформлення до митного оформлення подано наступні документи: контракт від 02.04.2025 № SS2-04-2025, інвойс від 09.04.2025 № 1, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 15.04.2025 № UA.20250415-000214 та інші документи необхідні для здійснення митного оформлення зазначені в графі 44.

Згідно з п. 49 ст. 4 Митного кодексу України пропуск товарів через митний кордон України - це надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Відповідно до ст. 3-1 Митого кодексу України для цілей здійснення митих формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин для подання митної декларації, або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.

У Координаційно-моніторингової митниці (далі - Митниця) під час здійснення аналізу митних оформлень з використанням програмно-інформаційного комплексу АСМО «Інспектор» виникли сумніви щодо законності експорту товару фізичного особою - підприємцем ОСОБА_1 (НОМЕР_4) з наданням до митного оформлення сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 15.04.2025 № UA.20250415-000214.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України від 08.09.2005 № 2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб?єктів підприємницької діяльності, пов?язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (далі - Закон) реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб?єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та вироблених з них пиломатеріалів.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483 (далі - ПКМУ № 483) «Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі» реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб?єктами господарювання лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім тих, вивезення яких заборонено, здійснюється за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (далі - Сертифікат) в електронній формі, виданого територіальним органом Державного агентства лісових ресурсів, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, зокрема на підставі інформації, зазначеної в Єдиній державній системі електронного обліку деревини.

Згідно з абзацом п?ять пункту 5 Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі, затвердженого ПКМУ № 483 (далі - Порядок), у разі коли експортер не є первинним отримувачем лісоматеріалів або виготовлених з них пиломатеріалів, вимагаються додаткові документи, які підтверджують повний шлях руху лісоматеріалів або виготовлених з них пиломатеріалів з місця заготівлі або виготовлення до експортера (товарно-транспортна та/або товарна накладна).

З метою підтвердження видачі Сертифікату від 15.04.2025 № UА.20250415-000214 на адресу Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (45139951) Митницею направлено лист від 21.05.2025 № 7.9-2/27-4/6/1514.

Північно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства (45139951) листом від 22.05.2025 № 07.01-12/382-25 надано копії документів на підставі яких видано сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 15.04.2025 № UА.20250415-000214, які подавались фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) до електронної заяви на видачу сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для отримання вищевказаного Сертифіката.

За результатами аналізу отриманих документів встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) звертався із заявою для отримання зазначеного сертифіката до Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (45139951), до якої додав накладні з придбання лісоматеріалів від 03.03.2025 № 08 та від 05.03.2025 № 10 від ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» (34050578).

З метою підтвердження або спростування фінансово-господарських взаємовідносин фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) з ТОВ «Л.В.В. СТАНДАРТ» (34050578) Митницею направлено запити від 21.05.2025 № 7.9-2/27-4/13/1513 та від 09.06.2025 № 7.9-2/27-4/13/1681 на адресу ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» (34050578).

Листами від 22.05.2025 № 230 (вх. Митниці від 22.05.2025 № 1722/13-21) та від 10.06.2025 № 262 від 10.06.2025 № 1955/13-21) ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» (34050578) повідомило Митницю, що не мало фінансово-господарських відносин з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ).

За результатом здійсненої Митницею перевірки встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) з метою отримання Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, надавались товаротранспортні накладні (ТТН ліс) та накладні з придбання лісоматеріалів, які не могли бути підставою для видачі даного сертифікату в зв?язку з тим, що в них наведені відомості щодо суб?єкту господарської діяльності з яким фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) не мав фінансово-господарських відносин.

Таким чином встановлено, що товар «Пиломатеріал (дошка) обрізний: Пиломатеріали обрізні, сосна, б/с розміром 18х88х3000/4000мм - 39,513 м3; Пиломатеріали не стругані, не шліфовані, пакетовані, без торцевих з?єднань, з сосни звичайного виду Pinus sylvestris L.», загальною вагою брутто 23 000 кг, нетто 22 800 кг, загальним об?ємом 39,513 м3, вартістю на момент переміщення через митий кордон України 328 104,10 грн., переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару, документів одержаних незаконним шляхом, а саме: Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів 15.04.2025 № UА.20250415-000214, в якості підстави для видачі яких послугували накладні з придбання лісоматеріалів від 03.03.2025 № 08 та від 05.03.2025 № 10.

Таким чином, згідно протоколу про порушення митних правил, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) вчинено дії спрямовані на переміщення товару «Пиломатеріал (дошка) обрізний: Пиломатеріали обрізні, сосна, б/с розміром 18х88х3000/4000мм - 39,513 м3; Пиломатеріали не стругані, не шліфовані, пакетовані, без торцевих з?єднань, з сосни звичайного виду Pinus sylvestris L.», загальною вагою брутто 23 000 кг, нетто 22 800 кг, загальним об`ємом 39,513 м3, вартістю 328 104,10 грн., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару, документів одержаних незаконним шляхом, а саме: Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 15.04.2025 № UA.20250415-000214.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник Координаційно-моніторингової митниці за довіреністю Давидов Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2026 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МКУ України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 483 МКУ.

В обґрунтування апеляційною скарги, представник зазначає, що викладені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Рішення є необґрунтованим, винесеним із неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Представник митниці, зазначає, що листами ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» від 22.05.2025 № 230 та від 10.06.2025 № 262 доводиться, що ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» з ОСОБА_1 не мало фінансово-господарських відносин. Отже, ТОВ «А.В.В. СТАНДАРТ» не видавало видаткові накладні.

Окрім того, у інформаційній системі Державної податкової служби У країни відсутні відомості про наявність господарських відносин між ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» та ФОП ОСОБА_1 .

Статтею 197 МК України встановлено, що у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, а пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозвільних документів.

Тому, представник звертає увагу суду, що законними підставами для видачі сертифікатів про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для органу сертифікації є наявність товарних накладних. Проте листами ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» від 22.05.2025 № 230 та від 10.06.2025 № 262 доводиться, що ТОВ«А.В.В.СТАНДАРТ» видаткові накладні на Товар ОСОБА_1 не видавало.

Відтак, даний факт вказує на те, що Сертифікат від 15.04.2025 № НА.20250415-000214 ОСОБА_1 одержано незаконним шляхом.

Проте, пунктом 4 порядку передбачено, що видача сертифікатів здійснюється за заявою, при цьому заявник не несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у поданих ним документах.

Крім того, представник зазначає, що суд першої інстанції, дослідивши надані ОСОБА_1 у судовому засіданні видаткові накладні, прийшов до висновку, що вони автентичні, при цьому такий висновок зроблено без проведення відповідного експертного дослідження, проте як дискретні повноваження щодо встановлення такого факту належать виключно експертам відповідно до Закону України «Про судову експертизу».

Також, матеріалами справи встановлено, що сертифікат від 15.04.2025 № UA 20250415-000214 одержано незаконним шляхом, а не що видаткові накладні підроблені.

Зважаючи на зазначене вище, суд взяв на себе повноваження експерта без

проведення відповідного дослідження та встановив, що видаткові накладні є

автентичними.

Відповідно до ст. 531 МК України однією з підстав для скасування постанови

про закриття провадження у справі є невідповідність викладеним у постанові

висновків фактичним обставинам справи.

Апелянт вважає, що матеріалами справи доведено незаконність отримання сертифікату від 15.04.2025 №UA 20250415-000214.

Окрім того, вивезення з митної території України лісо- та пиломатеріалів на підставі Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, який отримано незаконним шляхом створює ризики для можливості вивезення лісу,

походження якого не встановлено.

Однак, на виконання пункту 5 Порядку ОСОБА_1 долучив до заяви

накладні з придбання лісоматеріалів від 03.03.2025 № 08 та від 05.03.2025 № 10, які

заявив як документи, що підтверджують повний шлях руху лісоматеріалів або

виготовлених з них пиломатеріалів з місця заготівлі або виготовлення до

експортера, що надало можливість для вивезення лісо- та пиломатеріалів

незаконного походження для вивезення за межі митної території України.

Тому, представник вважає, що суд однобічно та упереджено

прийняв рішення про закриття провадження у справі про порушення митних

правил № 0071/UА126000/2025 відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях

складу адміністративного правопорушення.

Від так, Шевченківським районним судом м. Києва належним чином не досліджено обставини справи та зроблено безпідставний висновок відсутність в діях громадянина України ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення представника митниці Ткаченка О.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,

пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Похилька С.М., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,

дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності за переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктом правопорушення є декларант (ч. 1 ст. 257, ч. 2 ст. 259, ч. 8 ст. 264, ч. 2 ст. 259 МК України), тобто особа, яка подає відповідні документи митному органу з метою переміщення товарів через митний кордон.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Так, судом встановлено, що переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі митної декларації типу ЕК 10 АА № 25UA102220000469U0. Разом з митною декларацією подано сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 15.04.2025 № UA20250415-000214.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався із заявою для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів до Північно-Східного міжрегіональних управління лісового та мисливського господарства, до якої додав накладні з придбання лісоматеріалів від 03.03.2025 № 08 та від 05.03.2025 № 10, постачальником у яких зазначено ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ - 34050578).

Апеляційний суд знаходить обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що доказів того, що вищевказані накладні від 03.03.2025 № 08 та від 05.03.2025 № 10 є підробленими або одержаними незаконним шляхом матеріали справи не місять.

Окрім того, оригінали вказаних накладних були досліджені судом першої інстанції в судовому засіданні, які, в свою чергу, містять місять підпис директора ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ - 34050578) та печатку вказаного товариства, а тому у суду відсутні будь-які підстави вважати такі документи підробленими або одержаними незаконним шляхом.

Також апеляційний суд вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що листи ТОВ «А.В.В.СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ - 34050578) від 22.05.2025 № 230 та від 10.06.2025 № 262, не можуть вважатись беззаперечним доказом того що вказаним товариством не видавались накладні з придбання лісоматеріалів від 03.03.2025 № 08 та від 05.03.2025 № 10.

Враховуючи наведене, відсутні будь-які підстави вважати, що сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 15.04.2025 № UA.20250415-000214 був отриманий незаконним шляхом.

На підставі наведеного, вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу такого правопорушення.

Відтак, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Координаційно-моніторингової митниці Давидова Р. - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко