Постанова від 26 листопада 2025 р. у справі №760/19847/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 760/19847/25 Головуючий в суді І інстанції - Горбатовська С.А.

Провадження № 33/824/5430/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2025 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.

секретар: Сіваєва Ю.В.,

за участю:

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Бабак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бабак Валентини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,-

зі звільненнями від адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 11.07.2025, о 14 год, керуючи автомобілем «BMW 120D», д.н.з. НОМЕР_1 , про пр.-ту Любомира Гузара, 1 у м. Києві, перелаштовуючись із крайньої лівої у крайню праву смугу, не дотримався безпечної швидкості руху та інтервалу, не впорався з керуванням внаслідок чого здійснив наїзд на бетонну на півсферу, бордюр, електроопору та дерево, чим порушив п. 2.3б, 13.1 ПДР України.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Бабак В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження оскільки апелянту стало відоме про виготовлення та підписання повного тексту постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року лише 15 жовтня 2025 року. До моменту отримання повного тексту постанови апелянт не мав об`єктивно; можливості підготувати та подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що обов`язковими елементами складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є: порушення конкретних норм ПДР, настання шкоди чужому майну, причинно-наслідковий зв`язок між діями водія та наслідками.

Проте, суд першої інстанції не встановив жодного з цих елементів та дійшов безпідставного висновку про наявність вини ОСОБА_1 .

Більше того, суд визнав, що негативних наслідків події не встановлено, але одночасно вказав на наявність вини - що є взаємосуперечливим. Відсутність негативних наслідків (шкоди чужому майну) означає відсутність об`єктивної сторони правопорушення, а отже, і його складу.

Також, місцевий суд визнав вину ОСОБА_1 доведеною, поклавши в основу рішення лише протокол та схему ДТП, не дослідивши інших доказів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні фото- і відеофіксація, акти огляду місця події, документи про власників або розмір шкоди, а також показання свідків.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 нібито порушив п. 2.3(б) та п. 13.1 ПДР, однак працівник поліції обмежився формальним цитуванням норм, не навівши жодних фактичних даних про їх порушення.

Місцевий суд, не звернувши уваги на цю невідповідність, вийшов за межі фабули протоколу, порушивши принцип змагальності та право на захист.

Поряд із цим, суд першої інстанції при розгляді справи допустив істотні порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, а саме: неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 124, 22, 247 КУпАП; визнав вину ОСОБА_1 без наявності належних і допустимих доказів, порушивши вимоги ст. 251, 252 КУпАП щодо оцінки доказів: вийшов за межі обвинувачення, визначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, чим порушив положення ст. 256 КУпАП; не врахував відсутність потерпілих та доказів завдання шкоди чужому майну, що виключає об`єктивну сторону та склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; порушив принципи презумпції невинуватості та стандарт доказування "поза розумним сумнівом", гарантовані ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене, постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисниці Бабак В.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження то слід зазначити, що строк на апеляційне оскарження постанови від 11 вересня 2025 року пропущено з поважних причин. Повний текст оскаржуваної ухвали не проголошувався у присутності ОСОБА_1 , а копію постанови останній отримав 23.09.2025, що стверджується матеріалами справи.

За змістом ст.ст. 245, 252 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, судом цих вимог дотримано не було, про що правильно вказує у своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Бабак В.В.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповдіно до п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1 ПДР України).

За порушення вимог зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Так, відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 11.07.2025, о 14 год, керуючи автомобілем «BMW 120D», д.н.з. НОМЕР_1 , про пр.-ту Любомира Гузара, 1 у м. Києві, перелаштовуючись із крайньої лівої у крайню праву смугу, не дотримався безпечної швидкості руху та інтервалу, не впорався з керуванням внаслідок чого здійснив наїзд на бетонну на півсферу, бордюр, електроопору та дерево, чим порушив п. 2.3б, 13.1 ПДР України.

Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, встановив факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3 (б) та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, оскільки він суперечить наявним у справі доказам.

Так, пункт 13.1 ПДР України, порушення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , у даній ситуації взагалі не може бути застосований, оскільки він регулює відносини між водіями, які рухаються попутно в одному ряду один за одним протягом певного часу.

Апеляційний суд вважає, що звинувачення ОСОБА_1 у порушенні п.13.1 ПДР України є безпідставними, оскільки зазначений пункт зобов`язує водія дотримуватися безпечної дистанції до транспортного засобу, що рухається попереду.

За таких обставин, відповідно до ст. 62 Конституції України вважаю постанову місцевого суду необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Бабак Валентини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року - задовольнити.

Апеляційну скаргу адвоката Бабак Валентини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко