Постанова від 06 листопада 2025 р. у справі №758/7254/24 — Київський апеляційний суд

Справа № 758/7254/24 Головуючий у І інстанції Ковбасюк О.О.

Провадження № 33/824/2304/2025 Доповідач у ІІ інстанції Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2025 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

при секретарі: Сіваєва Ю.В.,

за участю:

представника Енергетичної митниці Швед А.О.,

захисника особи, яка притягається до відповідальності Кінебаса О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями представника Енергетичної митниці Швед Альони Олександрівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року, якою закрито провадження по справі щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «СТАБ ПЛЮС,-

у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,-

В С Т А Н О В И В:

Як встановлено судом першої інстанції, 23.02.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці, з Латвійської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ТОВ «СТАБ ПЛЮС» (16500, Україна, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Даньківський шлях, 53, код ЄДРПОУ 38505994) був переміщений товар «Газ вуглеводневий скраплений LPG» загальною вагою 35 700 кг, 66,357 тис. л при 15 град. С та загальною вартістю 15 886,5 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 618 505,93 грн.).

Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі:

- сертифіката (паспорта) якості від 01.02.2023 №162615-4912929;

- рахунків фактур (інвойсів) від 20.02.2023 №680005 та №680006;

- міжнародних автомобільно-транспортних документів від 20.02.2023 №LV-23MN-000000395 та №LV-23MN-000000393.

Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу IM40EА від 22.02.2023 №23UA903020002715U8 та від 23.02.2023 №23UA903020002775U5.

Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 08.09.2022 №08/09-S-2022, укладеного між чеським підприємством PPS GROUP S.r.o. (Sazovicka 457/20, 155 21 Praha 55, Czech Republic), в особі директора Світлани Стриха , та ТОВ «СТАБ ПЛЮС», в особі директора ОСОБА_1 .

Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений», «дизельне паливо» та «бензини», якість яких має відповідати чинному на момент відвантаження ТУ, зазначеному в сертифікаті (паспорті) якості, виданому виробником або продавцем, або незалежною лабораторією.

На виконання статті 198 Митного кодексу України митним брокером ТОВ «ГРУПП СВ» Івановим С.В. до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 01.02.2023 №162615_4912929, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva».

01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 №62 від Представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.

З метою перевірки законності ввезення товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG», який надійшов на адресу ТОВ «СТАБ ПЛЮС», зокрема, справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 01.02.2023 №162615_4912929, Енергетичною митницею був направлений запит до Представництва АТ «Orlen Lietuva» в Україні (вих. №7.6/7.6-20.3/13/240 від 15.01.2024).

За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 №D2(12.11-9)-339, було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався відправнику (Latvijas propana gaze SIA) товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG» на 19 420 кг.

Однак, фактично ТОВ «СТАБ ПЛЮС» з наданням сертифікату якості від 01.02.2023 №162615_4912929 було ввезено на митну територію України 35 700 кг, що на 16 280 кг перевищує кількість відвантаженого Latvijas propana gaze SIA товару.

Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «СТАБ ПЛЮС» є ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор» ПК «Провадження у справах про МІ», встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України, не притягувався.

Таким чином, керівником ТОВ «СТАБ ПЛЮС» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG» з приховуванням від митного контролю у кількості 16 280 кг вартістю 7 244,6 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 282 052,56 грн., шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Виходячи з вищевикладеного, в діях керівника ТОВ «СТАБ ПЛЮС» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник Київської митниці Держмитслужби Швед А. подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 26.02.2025 та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «СТАВ ПЛЮС» ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (282 052.56 грн.) - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів

В обґрунтування апеляційної скарги з доповненнями представник Київської митниці Держмитслужби зазначає, що подією правопорушення, викладеною у протоколі про порушення митних правил № 0066/90300/24, є переміщення 23.02.2023 через митний кордон України з Латвійської Республіки на адресу підприємства ТОВ «СТАБ ПЛЮС» товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG» загальною вагою 35 700 кг, 66, 357 тис. л при 15 град С та загальною вартістю 15 886, 5 Євро на підставі наступних товаросупровідних документів: сертифіката (паспорта) якості від 01.02.2023 № 162615_4912929; рахунків фактур (інвойсів) від 20.02.2023 № 23MN-000000393 та № 23MN-000000395; міжнародних автомобільно-транспортних документів від 20.02.2023 № LV-23MN-000000395 та № LV-23MN-000000393.

Факт цього переміщення підтверджується не тільки протоколом про ПМП, а й товаросупровідними документами та іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а також підтверджується захисником ОСОБА_1., як під час судового засідання, так і в письмових поясненнях, наданих суду.

Окрім того, суду першої інстанції не звернув увагу на те, що в описовій частині протоколу зазначалось про те, що відповідно до отриманої відповіді від Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339, було встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 01.02.2023 № 162615_4912929 видавався відправнику (Latvijas propana gaze SIA) товару «Газ вуглеводневий скраплений» на 19 420 кг.

Однак, фактично ТОВ «СТАБ ПЛЮС» з наданням сертифікату якості від 01.02.2023 № 162615_4912929 було ввезено на митну територію України 35 700 кг, що на 16 280 кг перевищує кількість відвантаженого Latvijas propana gaze SIA товару.

Тобто, пред`явлений на пункті пропуску сертифікат якості стосується не всього переміщеного через митний кордон України товару «газ» у кількості 35 700 кг, а лише 19 420 кг (які охоплюються вказаним сертифікатом). Іншого сертифікату якості на різницю кількості товару «газ» в кількості 16 280 кг для підтвердження законності його ввезення на митну територію України ТОВ «СТАБ ПЛЮС» не надало, що лише підтверджує незаконність його ввезення.

Крім того, Енергетичної митницею надано беззаперечний доказ того, що ТОВ «СТАБ ПЛЮС» подано сертифікат (паспорт) якості від 01.02.2023 № 162615_4912929, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій, яка була випущена у вільний обіг на території України, а саме лист Publick Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 № D2(12.11-9)-339.

При цьому, суд першої інстанції посилаючись в оскаржуваній постанові на вищевказаний лист, робить висновок лише про те, що компанія підтвердила видачу такого сертифікату, зовсім не беручи до уваги той факт, що сертифікат (паспорт) якості від 01.02.2023 № 162615_4912929 видавався на зовсім іншу вагу, про що і зазначено в протоколі про порушення митних правил.

Відтак, матеріалами справи доведено наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та встановлюють його вину.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення представника Енергетичної митниці Швед А.О., яка підтримала апеляційну скаргу з доповненнями та просила її задовольнити,

пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кінебаса О.М., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями,

дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності за переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктом правопорушення є декларант (ч. 1 ст. 257, ч. 2 ст. 259, ч. 8 ст. 264, ч. 2 ст. 259 МК України), тобто особа, яка подає відповідні документи митному органу з метою переміщення товарів через митний кордон.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Так, судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил №0066/90300/2024 від 28.03.2024, складеного відносно ОСОБА_1 , 23.02.2023 через митний кордон України, відділи митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці, з Латвійської Республіки на адресу підприємства ТОВ «СТАБ ПЛЮС» був переміщений товар «Газ вуглеводневий скраплений LPG» загальною вагою 35 700 кг, вартістю 15 886,5 Євро.

Зазначений товар був оформлений за митними деклараціями типу IM40EА від 22.02.2023 №23UA903020002715U8 та від 23.02.2023 №23UA903020002775U5.

ТОВ «СТАБ ПЛЮС» придбало товар в чеського підприємства PPS GROUP S.r.o. на підставі зовнішньоекономічного контракту №08/09-S-2022 від 08.09.2022.

Відповідно до п. 1.1 вказаного контракту продавець має намір продати, а покупець має намір купити газ зріджений вуглеводневий, дизельне паливо та бензин, іменовані надалі «товари» на умовах та в порядку, обумовлених у цьому контракті, додаткових угод дод цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 якість товару, поставленого за умовами цього контракту повинна відповідати чинному на момент відвантаження ТУ, зазначеним у паспортах якості (сертифікатах), що видаються лабораторією виробника або продавця, або акредитованою лабораторією, що має міжнародний сертифікат відповідності.

Сертифікат якості від 01.02.2023 №162615_4912929, що був наданий продавцем PPS GROUP s.r.o покупцеві ТОВ «СТАБ ПЛЮС», був виданий на кількість (вагу) 19 420 кг.

У протоколу про порушення митних правил митний орган зазначив, що директором ТОВ «СТАБ ПЛЮС» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, а саме сертифіката якості від 01.02.2023 №162615_4912929.

Разом із цим, як слідує з матеріалів справи, поставка товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG» відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту №08/09-S-2022 від 08.09.2022, укладеного між чеським підприємством PPS GROUP S.r.o. (Sazovicka 457/20, 155 21 Praha 55, Czech Republic), в особі директора Світлани Стриха , та ТОВ «СТАБ ПЛЮС», в особі директора ОСОБА_1 .

Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - «газ вуглеводневий скраплений», «дизельне паливо» та «бензини», якість яких має відповідати чинному на момент відвантаження ТУ, зазначеному в сертифікаті (паспорті) якості, виданому виробником або продавцем, або незалежною лабораторією.

Отже, відповідно до вказаного контракту ТОВ «СТАБ ПЛЮС» придбало у PPS GROUP s.r.o газ вуглеводневий скраплений, документи на який було отримано покупцем від продавця, на підставі пунктів 2.1 договору. Якість, фізико-хімічні властивості, марка, країна походження товару підтверджувались сертифікатами якості та інвойсами, які надавались продавцем (або виробником).

Отже, відповідно до умов Контракту обов`язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію PPS GROUP s.r.o як продавця товару.

Громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від 01.02.2023 №162615_4912929 у компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.

Крім того, відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №57-V від 01.08.2006 (далі по тексту - Конвенція), договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародних автомобільно-транспортних документів від 20.02.2023 №LV-23MN-000000395 та №LV-23MN-000000393.

Пунктом g) частини першої статті 6 Конвенції встановлено, що вантажна накладна містить перелік документів, переданих перевізнику.

У відповідності до частини першої статті 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.

Відповідно до відомостей графи «5» наявних у матеріалах справи CMR, перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано, зокрема, invoice (рахунок) та сертифікат (паспорт) якості №162615_4912929.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідно до положень Конвенції, обов`язок надати в розпорядження перевізника необхідні документи покладений на продавця, яким в даному випадку виступала компанія PPS GROUP s.r.o, що також доводить, що громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа не мав права/обов`язку виготовляти, отримувати та надавати необхідні для експорту товару з території Європейського Союзу документи, у тому числі сертифікати якості №162615_4912929.

Крім того, за результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 №D2(12.11-9)-339, встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався відправнику (Latvijas propana gaze SIA) товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG».

Доказом цього є експортні декларації №23LV00021010305381 на 18 180 кг газу та №23LV00021010306137 на 17 520 кг газу, що в сумі становить 35 700 кг фактично ввезеного та офіційно задекларованого газу.

Таким чином, ТОВ «СТАБ ПЛЮС» фактично набрало в Латвії 35 700 кг газу. Цю ж кількість газу товариством ввезено на територію України та задекларовано.

На підставі наведеного, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості № 162615_4912929 надавалися отримувачу відправником - компанією PPS GROUP s.r.o - при поставці товару, а отже, були отримані ТОВ «СТАБ ПЛЮС», сертифікат якості не є підставою для переміщення товарів через митний кордон.

Товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №162615_4912929 надавалися перевізнику та отримувачу продавцем та відправником - компанією PPS GROUP s.r.o у відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту №08/09-S-2022 від 08.09.2022 .

Будь-яких доказів, які б, у свою чергу, підтверджують, що у ТОВ «СТАБ ПЛЮС» був інший сертифікат, ніж той, що виданий компанією-виробником, матеріали справи не містять, а відтак, такі документи були отримані ТОВ «СТАБ ПЛЮС» законним шляхом, що виключає подію правопорушення, викладеного у протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_1 , та підтверджує відсутність об`єктивної сторони в діях останнього.

Крім того, як слушно зазначено судом першої інстанції, Енергетичною митницею не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що товар був ввезений на територію України шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

Відтак, дії, спрямовані переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий скраплений LPG» з приховуванням від митного контролю у кількості 35 700 кг вартістю 15 886,5 Євро, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, не охоплюються способами (діями), перелічених у ч. 1 ст. 483 МК України, а отже, не є об`єктивною стороною ч. 1 ст. 483 МК України.

Наведене у своїй сукупності також свідчить про недоведеність умислу у ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі наведеного, вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги з доповненнями є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу такого правопорушення.

Відтак, постанова Подільського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги з доповненнями без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу з доповненнями представника Енергетичної митниці Швед Альони Олександрівни - залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко