Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №620/5167/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/5167/26

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Коляди І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить наступне.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 06.11.2025 №19491/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 24000,00 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., складеного на підставі акту перевірки №17751/Ж5/25-01-09-01-02 від 01.10.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 06.11.2025 №19505/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 80000,00 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., складеного на підставі акту перевірки №17751/Ж5/25-01-09-01-02 від 01.10.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 06.11.2025 №19503/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 360000,00 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп., складеного на підставі акту перевірки №17751/Ж5/25-01-09-01-02 від 01.10.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області, м. Чергнігів, вул. Реміснича 11 від 06.11.2025 №19486/ж10/25-01-07-05-01 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 13325,00 (тринадцять тисяч триста двадцять п`ять) грн. 00 коп., складеного на підставі акту перевірки №17751/Ж5/25-01-09-01-02 від 01.10.2025.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач не погодився з винесеним, у відношенні нього, податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 - Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України надано право контролюючим органам проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З метою належного виконання листа Управління стратегічних розслідуваннь в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - УСР), від 29.09.2025 № 110141/124 2025 (вх. ГУ ДПС від 29.09.2025 № 14194/5/25-01) щодо проведення фактичної перевірки законності функціонування автомобільної заправки за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області на підставі наказу (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області) від 29.09.2025 № 1880-П «Про проведення фактичної перевірки» та направлень від 29.09.2025 № 3722/Ж3/25-01-09- 01-02, № 3721/Ж3/25-01-09-01-02, проведено фактичну перевірку АЗС за вищевказаною адресою.

В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Перед початком проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 пред`явлено службові посвідчення та вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки від 29.09.2025 № 1880-П.

За даним фактом ФОП ОСОБА_1 вчинено запис в направленнях на проведення фактичної перевірки від 29.09.2025 № 3722/Ж3/25-01-09-01-02, № 3721/Ж3/25-01-09- 01-02.

В ході проведення фактичної перевірки за адресою АДРЕСА_1 , встановлено наявність резервуарного парку для зберігання пального якій налічує 6 ємностей.

Візуальним оглядом встановлено наявність залишків пального в двох ємностях.

Вказані ємності не обладнані рівнемірами - лічильниками рівня пального в резервуарі.

Крім того, встанвлено наявність двох місць відпуску пального, які не обладнано витратомірами лічильниками, чим порушено вимоги п.п. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230. Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями): витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.

У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються не обладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.

У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Перед початком проведення фактичної перевірки, здійснено контрольну розрахункову операцію, а саме: придбано пальне бензин А-95 в кількості 10 л. по ціні 52 грн. на загальну суму 520 грн.

Згідно з пп.75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Положеннями пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Постановою Верховного Суду від 11.02.2026р. у справі № 300/7407/24 підтримано позицію контролюючого органу по повністю аналогічним правовідносинам, та зазначено: «Проведення контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Зокрема, підпунктами 20.1.2, 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом, а також довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків.

Підпунктом 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України також встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 Податкового кодексу України).

Отже контролюючий орган має право проводити фактичну перевірку, а також перед її початком провести контрольну розрахункову операцію.

Згідно інформаційних баз ДПС, за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Мала Кошелівка, вул. Шевченка, буд. 2/1 зареєстровано уніфікований акцизний склад № 1009405.

Даний акцизний склад зареєстровано 29.06.2019 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Акцизний склад є діючій як на дату проведення фактичної перевірки так і станом на 25.05.2026. Крім того, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником акцизного податку з 01.03.2016. Номер запису в реєстрі - 2300.

Також, перевіркою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_1 була наявна діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 17.09.2024 № 25130314202400075.

Вказана ліцензія була анульована за заявою ФОП ОСОБА_1 02.04.2025. Таким чином, станом на дату проведення перевірки, 30.09.2025 діюча ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_1 - відсутня, чим порушено п.2 ст.29 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-XI «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями).

В ході проведення фактичної перевірки, на господарській одиниці встановлена наявність алкогольних напоїв на загальну суму 3125 грн. (детальний перелік виявлених алкогольних напоїв міститься на вкладеному аркуші № 1 до акту перевірки від 01.10.2025 № 17751/ж5/25-01-09-01-02).

Дана продукція зберіглася з метою реалізації. Діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за за адресою АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_1 - відсутня, чим порушено п.1 ст.17 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-XI «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), а саме: зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб`єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання.

Також, в ході проведення фактичної перевірки, співробітником Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відібрано пояснення у громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , яка зазначила, що в двох резервуарах для зберігання пального знаходится 100 л. Бензину А-95 по ціні 52 грн. за літр, та 100 л. Бензину А-92 по ціні 50 грн. за літр.

До перевірки не надані первинні бухгалтерські документи, що підтверджують надходження пального до господарської одиниці.

Загальна вартість необлікованого пального становить 10200 грн. Крім того до перевірки не надано первинні бухгалтерські документи, що підтверджують надходження алкогольних напоїв до господарської одиниці.

Загальна вартість необлікованих алкогольних напоїв становить 3125 грн.

Сукупна вартість необлікованих підакцизних товарів (алкогольних напоїв та пального) становить 13325.

Таким чином встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

На підставі матеріалів фактичної перевірки винесі наступні податкові повідомлення-рішення: № 19491/Ж10/25-01-09-01-02, № 19505/Ж10/25-01-09-01-02, № 19503/Ж10/25-01-09-01-02, № 19486/Ж10/25-01-09-01-02 від 06.11.2026 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення вручено ФОП ОСОБА_1 12.11.2025.

Щодо твердження позивача про незаконність проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1,21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Згідно з пп.75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки, закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення.

Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.

Водночас, запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Положеннями пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Таким чином, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контролю, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем, у цій нормі, конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

наліз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Відтак, підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації.

Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства.

Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

З огляду на викладене, підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло.

Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Таким чином, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що виносячи оскаржувані ППР, відповідач діяв правомірно, підставно та у межах своїх повноважень.

Враховуючи викладене, в задоволенні адміністративного позову фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 04 серпня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ