Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №606/1056/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №606/1056/26

Суддя: Малярчук В. В.

Справа № 606/1056/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.,

прокурора Яловіци Н.П.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Ковальчук Н.О.,

розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, працює старостою Ладичинського старостинського округу,

за частинами 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, і відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), є суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомив у встановлених Законом випадках та порядку колегіальний орган - виконавчий комітет Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед та під час голосування за рішення № 1236 від 29.07.2025 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 », яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га, яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосувавши «ЗА» рішення № 1236 від 29.07.2025 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 », яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га, яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до рішення Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 14 від 08.12.2020 «Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу» відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 26, статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищною радою утворено виконавчий комітет ради та затверджено його персональний склад. Згідно з Додатком до вказаного рішення до членів виконавчого комітету Микулинецької селищної ради восьмого скликання входить староста с. Ладичин.

Надалі, рішенням Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 2983 від 26.09.2024 «Про затвердження старост старостинських округів Микулинецької селищної ради» ОСОБА_1 затверджено на посаду старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради та введено до складу виконавчого комітету Микулинецької селищної ради.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює. в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади старости шляхом затвердження відповідною радою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 2 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.

Відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону суб`єктами відповідальності за корупційні та правопорушення, пов`язані з корупцією, є посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадові дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть,теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта (стаття 1 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті З цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1,2 частини 1 статті З цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 28 Закону у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз?ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Реальний конфлікт інтересів існує тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями для задоволення приватного інтересу, приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі такої особи у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Законом передбачено особливий порядок врегулювання конфлікту інтересів, який виникає в особи під час роботи у складі колегіального органу (ч. 2 ст. 35-1 Закону).

Так, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участі у прийнятті рішення цим органом.

Словосполучення «не має права брати участі у прийнятті рішення» стосовно особи, у якої виник конфлікт інтересів у конкретному питанні, яке розглядається колегіальним органом, зумовлює: ??заборону особі брати участь у підготовці документів для прийняття рішення колегіальним органом із відповідного питання; ??неможливість враховувати особу під час визначення кількості членів, необхідних для правомочності розгляду колегіальним органом відповідного питання; заборону на участь особи в розгляді (обговоренні) такого питання; ??заборону на участь особи в прийнятті рішення колегіальним органом (голосуванні) з такого питання.

Особа, яка перебуває в колегіальному органі, зобов?язана повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів (п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону).

Коли особа дізнається про конфлікт інтересів безпосередньо перед голосуванням за те чи інше питання, вирішення якого і зумовлює такий конфлікт інтересів, вона невідкладно повідомляє про це колегіальний орган і не бере надалі участі в голосуванні.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Якщо неучасть особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, така особа бере участь у прийнятті рішень, але це має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю примат відповідним колегіальним органом.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області і будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради, усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомив у встановлених Законом випадках та порядку колегіальний орган - виконавчий комітет Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед та під час голосування за рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 29.07.2025 № 1236 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 », яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га, яка є його близькою особою.

Відповідно до витягу із протоколу № 6 засідання виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 29.07.2025, за пропозицією селищного голови до порядку денного додатково було включено питання № 2 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в с-щі Микулинці». ОСОБА_4 був присутній на засіданні виконавчого комітету селищної ради 29.07.2025. За результатами розгляду зазначеного питання рішення

було прийнято одноголосно.

Отже, ОСОБА_1 будучи членом виконавчого комітету селищної ради, прийняв участь у голосуванні за вищевказане рішення та проголосував «ЗА» в інтересах ОСОБА_2 , яка є матір`ю чоловіка його доньки ОСОБА_3 .

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00058447383 ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_1 . З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00058447728 ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_5 , який відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00058448043 є сином ОСОБА_2 .

З листа Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 638 від 01.05.2026 вбачається, що під час розгляду питання «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в с-щі Микулинці по вул. Поштова Тернопільського району Тернопільської області» на засіданні виконавчого комітету 29.07.2025 від ОСОБА_1 повідомлення про реальний конфлікт інтересів не надходили.

Приватний інтерес ОСОБА_1 перед та під час голосування за рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради

Тернопільського району Тернопільської області від 29.07.2025 № 1236 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в с-щі Микулинці по вул. Поштова Тернопільського району Тернопільської області» полягав у його бажанні задовольнити майнові інтереси своєї близької особи (матері чоловіка своєї доньки) ОСОБА_2 під час провадження нею підприємницької діяльності.

Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_6 , як член виконавчого комітету Микулинецької селищної ради, наділений повноваженнями брати участь у розгляді та голосуванні питання, що віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів ради та, будучи зацікавленою особою у сприянні матеріальним інтересам своєї близької особи, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішення, реалізував такі повноваження стосовно близької особи - матері чоловіка своєї доньки ОСОБА_2 шляхом прийняття участі у голосуванні «за» рішення від 29.07.2025 № 1236 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в с-щі Микулинці по вул. Поштова Тернопільського району Тернопільської області».

Відповідно до п.1.6 розділу І Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Маючи такі повноваження, ОСОБА_6 мав можливість самостійно приймати чи не приймати рішення, а тому не міг діяти об`єктивно та неупереджено під час голосування за рішення від 29.07.2025 № 1236.

При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об`єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.

Вплив суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_7 полягає в тому, що реалізуючи повноваження члена виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та голосуючи «За» рішення № 1236 від 29.07.2025 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в с-щі Микулинці по вул. Поштова Тернопільського району Тернопільської області», яке стосується його близької особи (матері чоловіка своєї доньки) ОСОБА_8 , останній не міг бути об`єктивним та неупередженим під час розгляду вказаного рішення.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної Тернопільського району Тернопільської області, і відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомив у встановлених Законом випадках та порядку колегіальний орган - виконавчий комітет Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед та під час голосування за рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 29.07.2025 № 1236 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 », яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га, яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого Микулинецької селищної Тернопільського Тернопільської області, і відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши «ЗА» рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 29.07.2025 № 1236 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 », яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га, яка є його близькою особою (матір?ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ), тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно займає посаду старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради. Приймав участь у голосуванні 29.07.2025 за рішення виконавчого комітет Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1236 від 29.07.2025, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га, та не задумувався, що вона є його близькою особою свахою - матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 . Просив не притягувати його до адміністративної відповідальності, оскільки не мав жодного умислу на вчинення правопорушення.

Захисник Ковальчук Н.О. в судовому засіданні заперечила проти обставин викладених в протоколах про адміністративні правопорушення. Основні тези заперечень зводилися до наступного. Захисник вважала, що протокол складений уповноваженою на те посадовою особою складено пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, як це передбачено ст. 254 КУпАП, а тому провадження у справах про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Вказані протоколи отримані з порушенням встановленого законом порядку та не можуть прийматися до уваги як доказ. Щодо суті правопорушення, то захисник вказувала, що у ОСОБА_1 відсутній приватний інтерес при прийняття рішень. Якщо ж суд прийде переконання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних проступків, то захисник просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю й обмежитись усним зауваженням, враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, був військовослужбовцем ЗСУ, має високі моральні якості, про що свідчать численні державні нагороди, займає активну життєву позицію та займається волонтерською діяльністю.

Прокурор Яловіца Н.П. в судовому засіданні підтримала протоколи про адміністративні правопорушення, вважає, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності кваліфіковано вірно, а тому просила визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 встановлена протоколами про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП від 02 червня 2026 року №№ 198, 199, їх зміст судом описано вище, а також доказами, які надані в обґрунтування цих протоколів:

показаннями свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні вказав, що він був присутній на засіданні виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області 29.07.2025 та під час голосування за рішення виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1236 від 29.07.2025 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 ». Староста Ладичинського старостинського округу ОСОБА_1 не повідомив членів виконкому про конфлікт інтересів та особисто голосував «За» рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га, яка є його близькою особою (матір`ю чоловіка дочки ОСОБА_3 ).

листами-відповіддю Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 498 від 06.04.2026 та № 506 від 07.04.2026 на запит ОСОБА_9 із якої слідує, що ОСОБА_1 29.07.2025 брав участь в голосуванні питання № 12 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в с-щі Микулинці» порядку денного засідання виконавчого комітету Микулинецької селищної ради, а також перебуваючи на посаді старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, будучи членом виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 не заявляв про наявний в нього конфлікт інтересів;

копією листа-попередження від 01.10.2024 про спеціальні обмеження, встановленні Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і «Про запобігання корупції», пов`язані з прийняттям на службу в органах місцевого самоврядування та її проходження ОСОБА_1

фотоілюстрацією тимчасової споруди в с-щі Микулинці;

витягом з протоколу засідання виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 6 від 29.07.2025;

рішенням виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 1236 від 29.07.2025 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 », яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га;

рішенням Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області п`ятдесята сесія восьмого скликання № 2983 від 26.09.2024 «Про затвердження старост старостинських округів Микулинецької селищної ради» відповідно до якого, вирішено затвердити ОСОБА_1 на посаду старости Ладичинського старостинського округу Микулинецької селищної ради;

рішенням Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області перша сесія восьмого скликання № 14 від 08.12.2020, згідно якого вирішено утворити виконавчий комітет Микулинецької селищної ради з додатком до нього списком членів виконавчого комітету Микулинецької селищної ради восьмого скликання;

журналом відвідування членів виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області;

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , батьком якої вказано ОСОБА_1 ;

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_3 ;

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 ;

показаннями свідка

Суд погоджується із наявністю складу адміністративного правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_1 , яка викладена у протоколах про адміністративне правопорушення.

Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною другою статті 172-7 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції".

ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Згідно статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

ОСОБА_2 в силу приписів ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є близькою особою для ОСОБА_1 - матір`ю чоловіка дочки.

В силу частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів; неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів;вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Приватний інтерес ОСОБА_1 перед та під час голосування за рішення виконавчого комітету № 1236 від 29.07.2025 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди в АДРЕСА_2 », яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0030 га полягав у його бажанні задовольнити майнові інтереси своєї близької особи під час здійснення нею підприємницької діяльності. Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як член виконавчого комітету наділений повноваженнями брати участь у розгляді та голосуванні за питання, що віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів ради та, будучи зацікавленою особою, у сприянні матеріальним інтересам своєї близької особи, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішення, реалізував такі повноваження стосовно близької особи, шляхом прийняття участі у голосуванні «ЗА» від 29.07.2025 № 1236.

Вплив суперечностей між приватним інтересом та службовими повноваження ОСОБА_1 полягає в тому, що реалізовуючи повноваження члена виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області та голосуючи «ЗА» рішення 29.07.2025 № 1236, яке стосується його близької особи, останній не міг бути об`єктивним та неупередженим під час розгляду вказаного рішення.

Слід зазначити, що сімейні відносини завжди створюють для особи, на яку поширюються положення Закону, передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені природнім прагненням піклуватись про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи службових повноважень, пов`язаних з вчиненням/не вчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових повноважень стосовно близької особи реальний конфлікт інтересів.

При цьому, суд звертає увагу, що необізнаність ОСОБА_1 про наявність у нього реального конфлікту інтересів не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Суд не приймає до уваги, що протоколи є недопустими доказами, в силу вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, оскільки норми КУпАП не передбачають визнання недопустимими протоколів, у випадку порушення суб`єктом, який складає протокол строку встановленого ч.2 ст. 254 КУпАП.

Так, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд вважає 29.07.2025, однак датою виявлення вказаних правопорушень є дата складання протоколу, 02.06.2026 року, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності вказує на наявність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та на доведеність вини останнього, а тому, на підставі положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Управлінням стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), яким присвоєно єдиний унікальний номер судової справи: № 606/1056/26 (провадження № 3/606/365/26); № 606/1057/26 (провадження № 3/606/366/26).

Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин, вищевказані матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП слід об`єднати, присвоївши їм єдиний номер № 606/1056/26 (провадження № 3/606/365/26).

Щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення.

Зі змісту ст.22 КУпАП убачається, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення, передбачене ст.22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Так, за своєю правовою конструкцією склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, є формальним і не передбачає настання жодних суспільно-небезпечних наслідків.

Разом з тим, посилання захисника на те, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, не завдали шкоди інтересам суспільства, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені ОСОБА_1 , в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння.

Крім того, з урахуванням кількості вчинених адміністративних правопорушень, підстав для застосування до ст.22 КУпАП не має.

Всі позитивні характеризуючи дані ОСОБА_1 враховані судом при визначенні виду та розміру покарання, яке призначене в мінімальному розмірі санкції статті.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення.

Згідно з п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись Законом України «Про запобігання корупції» (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 33, 34, 35, 36, 172-7, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 606/1056/26 (провадження № 3/606/365/26); № 606/1057/26 (провадження № 3/606/366/26) - об`єднати, присвоївши їм єдиний номер № 606/1056/26 (провадження № 3/606/365/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста),00 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот),00 грн в дохід держави.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Малярчук В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua