Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №620/4746/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/4746/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та просить наступне.

1. Визнати не законним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.03.2026 року № 254150039773 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди її навчання в Чернігівському середньому профтехучилищі № 5 в період з 01 вересня 1991 року по 28 червня 1994 року та період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити з 10.03.2026 року пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою судді від 20.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.02.2001 року працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради та за час роботи обіймала посади молодшої медсестри-прибиральниці палатної опікового відділення, молодшої медсестри буфетниці опікового відділення та молодшої медичної сестри (санітарка-буфетниця) опікового відділення.

Всі роботи по обійманим Позивачкою посадам вона виконувала постійно і вони безпосередньо пов`язані з обслуговуванням хворих з опіковим ураженням в опіковому відділенні.

Зазначені роботи відносяться до Списку № 2 розділу XXIV підрозділу 24е код КП 5132 підстава Постанова КМУ від 16.01.2003 № 36 (із змінами, внесеними Постановами КМУ 13.12.2004 № 1644, від 13.03.2006 № 276, 24.02.2010 № 173, 09.01.2014 № 3) та Списком № 2 розділ XXIV підрозділ «Охорона здоров`я та соціальна допомога» підстава Постанова КМУ від 24.06.2016 №461.

10.03.2026 року маючи необхідний для призначення пенсії вік 50 років та стаж роботи в опіковому відділенні на посадах, що передбачені Списком № 2, а саме: 14 років 0 місяців 4 дні та загальний страховий стаж роботи 33 роки 08 місяців 12 днів Позивачка звернулась до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області з проханням призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом № 2500-0204-8/22713 від 26.03.2026 року ГУ ПФУ в Чернігівській області направило Позивачці Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 19.03.2026 року № 254150039773, яким відмовлено у призначенні пенсії за списком № 2 на підставі п.2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю з недосягненням встановленого пенсійного віку 55 років.

Також Відповідачем не зараховано у страховий стаж у період її навчання в Чернігівському середньому профтехучилищі № 5 в період з 01 вересня 1992 року по 28 червня 1994 року оскільки, на думку Відповідача, в дипломі кваліфікованого робітника НОМЕР_1 є виправлення в ПІБ заявниці (по батькові) та не зараховано до страхового стажу період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні відмітки про отримання паспорту або інші відомості, що підтверджують обставини догляду за дитиною до 3-х річного віку.

Не погодившись з цим, Позивака звернулась до сууду з позовом.

З приводу відмови в зарахуванні страхового стажу Позивачки за період її навчання в Чернігівському середньому профтехучилищі № 5 в період з 01 вересня 1991 року по 28 червня 1994 року та не зарахуванні до страхового стажу період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

При поданні заяви про призначення пенсії за віком Позивачкою надавалась трудова книжка НОМЕР_2 в яку внесено запис про її навчання, в указаний період, у Чернігівському СПТУ № 5 та вказано серію і номер диплому, який надавався нею при поданні документів.

Щодо не зарахування до страхового стажу період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

У трудовій книжці позивачки також вказано період догляду за дитиною, як період роботи без звільнення.

Також, в трудовій книжці Позивачки наявні всі печатки підприємства відповідно до вимог чинного законодавства.

Підприємством здійснювались всі перерахунки в тому числі і до ПФУ для зарахування страхового стажу.

Відповідач не вчинив жодної перевірки по наданих документах в тому числі надходжень коштів відповідно до наданих повноважень згідно законодавства та змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 8 вересня 2015 року та неправомірно не зарахував до страхового стажу Позивачки її навчання в Чернігівському середньому профтехучилищі № 5 в період з 01 вересня 1991 року по 28 червня 1994 року та період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо відмови відповідача в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку для призначення пенсії за списком № 2 на підставі п.2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р\2020 від 23 січня 2020 року у справі № 1-5\2018(746\15)за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III „Прикінцеві положення14 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення11 від 2 березня 2015 року № 213-VII1 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення11 від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення11 від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення11 від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення'1 від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення11 від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення 11 від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: „На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

Згідно викладеного посада, яку займала позивачка під час роботи в Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради дає право на пільгову пенсію згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відноситься до Списків № 2.

Крім того, згідно п.п. 3.1, 3.3 п. З Рішення Конституційного суду України № 2- р\2019 від 04 червня 2019 року у справі за конституційними поданнями 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про пенсійне забезпечення11 та 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України „Про пенсійне забезпечення41, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи11, „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“, „Про державну службу“, „Про судову експертизу“, „Про Національний банк України“, „Про службу в органах місцевого самоврядування“, „Про статус народного депутата України“, „Про дипломатичну службу“, „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування“, „Про Кабінет Міністрів України“, „Про прокуратуру“, а також Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР суд зазначив, що Україна є соціальна держава (стаття 1 Конституції України). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Основного Закону України).

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Протиправною відмовою відповідачем порушено право позивачки на соціальний захист, гарантоване ст. 46 Конституції України та право на отримання пенсійних виплат, адже відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсії мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, зі встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Батюка, 8, м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84116) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати не законним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.03.2026 року № 254150039773 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди її навчання в Чернігівському середньому профтехучилищі № 5 в період з 01 вересня 1991 року по 28 червня 1994 року та період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити з 10.03.2026 року пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ