Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №600/5899/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5899/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчини дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії щодо призову під час мобілізації;

- визнати протиправним, нікчемним та скасувати наказ про призов під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 , відповідно до поіменного списку;

- зобов`язати внести в Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з обліку військовозобов`язаних, як непридатного до військової служби за станом здоров`я.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви, що відповідає вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, в якій слід визначитись із складом сторін у справі; подання (надіслання) до суду належним чином засвідчених та читабельних додатків (доказів): копії рапорту від 02.12.2025.

В строки, визначені ухвалою судді, позивач надав позовну заяву в новій редакції до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації;

- визнати протиправним, нікчемним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2489 від 21.11.2025 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до поіменного списку № 12047 від 21.11.2025;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ) № 1222-ОС від 22.11.2025 в частині зарахування до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначення молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника 3 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” (тип Б) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ” (тип Б) та виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести в Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з обліку військовозобов`язаних, як непридатного до військової служби за станом здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.10.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , у якому зазначено, що 16.01.2009 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» за гр. I ст. 31а (наказ МОУ №402/2008). Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 16.01.2009 виключений з військового обліку.

21.11.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно поставлено на військовий облік, оформлено військово - обліковий документ, призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних, відповідно до поіменного списку. Позивач посилався на те, що його мобілізація проведена з порушенням обов`язкових етапів: не було проведено належного ВЛК; не відкривалася особова справа, не формувався мобілізаційний припис, не фіксувалася згода на проходження служби, що суперечить вимогам Положення № 1487, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України; не було ознайомлено висновками ВЛК, а також - не надано можливості для реалізації права на їх оскарження, як це передбачено чинним законодавством; відомості про його виключення з обліку військовозобов`язаних та докази, які це підтверджують проігноровані.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником Військової частини НОМЕР_2 подано до суду відзив, в якому вказує на те, що наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.12.2025 № 1309-ОС «Про особовий склад» позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 17.12.2025 та направлено позивача для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_9 17.12.2025. Термін прибуття 18 грудня 2025 року. (витяг з наказу від 16.12.2025 №1309-ОС додається). Тобто, з 17.12.2025 позивач не проходить військову службу у складі НОМЕР_4 прикордонного загону. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

ІНФОРМАЦІЯ_7 правом подання відзиву не скористався, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 02.01.2026.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 04.10.2023, 16.01.2009 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача визнано «Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» за гр. I ст. 31а (наказ МОУ №402/2008р.). Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 16.01.2009 виключено з військового обліку. Визначено, що повторному медичному пересвідчуванню не підлягає.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2025-1221-1508-2122-0 від 21.11.2025 солдат ОСОБА_1 пройшов медичний огляд постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 21.11.2025, де встановлено діагноз: Міопія правого ока в 11,0Д, лівого ока в 10,0 ОСОБА_2 хвороба нижніх кінцівок. Міокардичний міокардіофіброз, кардіалогічний тип, серцева недостатність, -1 зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, функціональний клас -1. Ідіопатична подагра. На на підставі статті 60в, 30б, 38в, графи ІІ розкладу хвороб, графи 12 ТДВ визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах). Медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.11.2025 №2489 солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Як слідує із військово-облікового документа «Резерв +», сформованого 24.11.2025, позивач відносить до категорії обліку «не військовозобов`язаний», підстава зняття/виключення – військовослужбовці.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.11.2025 №1222-ОС (по особовому складу) солдата запасу ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 21.11.2025 зараховано до списків особового складу, на всі вижи забезпечення, призначено та є таким, що приступив до виконання обов`язків відповідно до посади.

Не погоджуючись із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації, наказом про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період №12047 від 21.11.2025 та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 1222-ОС від 22.11.2025, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII).

Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною дев`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина п`ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 розділу І Положення № 402).

Пункт 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців, призовників, військовозобов`язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення; кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я; потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.

Згідно абзацу першого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Так, абзацом другим підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: «Непридатний до військової служби».

Як встановлено судом вище, 16.01.2009 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача визнано «Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» за гр. I ст. 31а (наказ МОУ №402/2008р.)

Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 16.01.2009 виключено з військового обліку, про що свідчить тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 04.10.2023.

Питання виключення осіб з військового обліку врегульовано положеннями статті 37 Закону №2232-XII.

Так, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Необхідно зауважити, що на даний час до Закону №2233-ХІІ внесені зміни Законом України від 11.04.2024 № 3633-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” (набрав чинності 18.05.2024) та статтю 37 Закону № 2233-ХІІ викладено у новій редакції.

Зокрема, частиною шостою статті 37 Закону № 2233-ХІІ установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку. Проте, в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як “визнані непридатними до військової служби”.

Аналіз наведених вище норм Закону №2233-XII в контексті спірних правовідносин дозволяє зробити висновок про те, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-XII звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного, а, отже, не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 37-39 постанови Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військово-зобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону №2232-XII слідує, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Водночас, як встановлено судом вище, ІНФОРМАЦІЯ_7 проігноровано ту обставину, що позивач більше не є військовозобов`язаним та, відповідно, не має обов`язку проходити військово-лікарську комісію та не може бути призваний на військову службу під час мобілізації внаслідок того, він виключений з військового обліку.

На переконання суду, враховуючи визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_7 був зобов`язаний вжити належних заходів для перевірки цієї інформації та врахувати її при проведенні подальших мобілізаційних заходів позивача.

Суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №826/13000/18 зазначено, що складовою принципу законності та принципу верховенства права є «правова процедура» («fair procedure» - справедлива процедура), яка передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Натомість, на переконання суду, як повторний медичний огляд, так і призов на військову службу під час мобілізації позивача, визнаного непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку, непов`язане з жодною передбаченою Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», підставою.

Матеріалами справи підтверджується, що саме протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 стали наслідком повторного взяття позивача на військовий облік, мобілізації позивача, винесення наказу щодо призову позивача на військову службу та включення його до наказу командира військової частини щодо зарахування до списків особового складу даної військової частини.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2489 від 21.11.2025 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” в частині та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 відповідно до поіменного списку №12047 від 21.11.2025 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, згідно з положеннями Порядку №1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

Як було встановлено судом, позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 04.10.2023, 16.01.2009 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача визнано «Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» за гр. I ст. 31а (наказ МОУ №402/2008р.). Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 16.01.2009 виключено з військового обліку. Визначено, що повторному медичному пересвідчуванню не підлягає.

Разом з тим, як слідує із військово-облікового документа «Резерв+», позивач не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, категорія обліку позивача – не військовозобов`язаний (військовослужбовець).

Таким чином, оскільки позивач не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, відсутні підстави для зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку військовозобов`язаних та задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №1222-ОС від 22.11.2025 в частині зарахування до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначення молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника 3 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” (тип Б) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ” (тип Б) та виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), суд зазначає наступне.

За приписами пункту 4 частини першої та частини третьої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 14 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (затверджена наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743), встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Отже, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Таке зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд.

Для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) ТЦК та СП, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Як зазначалось вище, саме протиправні дії працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки стали наслідком зарахування позивача до складу Військової частини НОМЕР_2 .

Водночас, як встановлено із матеріалів справи, з 17.12.2025 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується витягом з наказу від 16.12.2025 №1309-ОС.

З огляду на те, що позивача виключено зі списків ІНФОРМАЦІЯ_4 , то суд приходить до висновку, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №1222-ОС від 22.11.2025 в частині зарахування до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначення молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника 3 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” (тип Б) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ” (тип Б) вичерпав свою дію фактом виключення позивача зі списків особового складу військової частини.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини першої-третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн.

Проте, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 968,96 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчини дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2489 від 21.11.2025 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” в частині зарахування до списків особового складу та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 , відповідно до поіменного списку № 12047 від 21.11.2025.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_7 ).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна