Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №601/1683/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1683/26

Провадження № 2-а/601/35/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

за участі секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець адміністративну справу № 601/1683/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № R575897 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 10.06.2026, складену відносно ОСОБА_1 та закриття справи за відсутністю в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У поданій заяві позивач посилається на те, що постановою від 10.06.2026 року № R575897 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач зазначає, що 10 червня 2026 року він був примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Лише після доставлення йому стало відомо про нібито існування повістки, яка нібито була надіслана на його адресу проживання поштовими засобам з зв`язку з вимогою з`явитися у визначений час та дату. Під час перебування в ТЦК йому було вручено копію постанови № R575897 про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач вказує, що йому не зрозуміла конкретна підстава для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки він ніколи не отримував жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не міг самостійно здогадатися про існування такого виклику, оскільки жодних повідомлень (ні особисто, ні поштою, ні в інший спосіб) не надходило. Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не надано жодних підтверджуючих документів про надсилання повістки (квитанції про відправлення рекомендованого листа з описом вкладення, повідомлення про вручення або повернення, акта про відмову тощо). Має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, надану відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі необхідні дані та військово-облікові дані були оновлені вчасно в установленому порядку. Фактичні обставивни, викладені в постанові, не відповідають реальності: його примусово доставли, а не він умисно ухилився; повістки не отримував; відстрочка діє, данні оновлені вчасно. Відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченго частиною 3 статті 210-1 КУпАП, в якій, згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є лише протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на його користь судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 р. відкрито провадження у справі.

19.06.2026 на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказує на те, що наявність права на відстрочку не звільняє військовозобов`язаного від виконання вимог законодавства про військовий облік, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. З документів, долучених самим позивачем до позовної заяви, вбачається, що військово-обліковий документ із застосунку «Резерв+» був сформований 12.02.2026 року та не містив відомостей про наявність оформленої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Матеріали справи не містять належних доказів того, що до 11.06.2026 року позивач реалізував своє право на відстрочку в установленому законодавством порядку, отримав відповідне рішення уповноваженого органу або що відомості про відстрочку були внесені до відповідних державних реєстрів. Факт доставлення позивача працівниками Національної поліції свідчить про те, що він не виконав вимогу щодо своєчасного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки самостійно та добровільно. Вважає позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню. Просить справу слухати у її відсутності.

Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований ст. 286 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № R575897 від 10 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.

Згідно військово-облікового документу сформованого 12.02.2026 року через систему Резерв+, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовозобов`язаний, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройшов ВЛК - 06.08.2024, дата уточнення даних 10.11.2025.

Згідно військово-облікового документу № 051020239309130000045, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. Підлягає повторному медичному огляду 06.08.2029.

Згідно посвідчення НОМЕР_1 від 20.07.2020 ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

ОСОБА_1 є батьком чотирьох неповнолітніх дітей, що стверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про народження дітей Серії НОМЕР_2 , Серії НОМЕР_3 , Серії НОМЕР_4 , Серії НОМЕР_5 .

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зістаттею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно достатті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зіст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженоюнаказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).

Протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (абз 1, ч. 1 Інструкції).

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Отже, відповідно до вказаних вище норм законодавства факт вчинення адміністративного правопорушення викладається уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у протоколі.

Частинами 9,10 Розділу ІІ Інструкції встановлено,що матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно достатті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) (далі - постанова).

Згідно із ч. 2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Отже, постанова про адміністративне правопорушення не є доказом вчинення особою адміністративного правопрушення. Підставою для її прийняття є докази вчинення адміністративного правопрушення, в тому числі і протокол.

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

В матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 .

Надана відповідачем копія повістки, направленої через АТ «Укрпошта», не є доказом її вручення позивачу (підпис про отримання, рекомендоване повідомлення про вручення з відповідною відміткою, акт про відмову від отримання, інша належна фіксація), відсутній будь-який документ, що підтверджує, що ОСОБА_1 був обізнаний про необхідність явки саме в зазначені день і час та про наслідки неявки.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («EngelandOthers v. the. Netherlands», 08.06.1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987, no. 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

У справі «Barbera, MesseguandJabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Більш того, відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначеністаттею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 10 червня 2026 року № 575897, а відтак притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № R575897 від 10 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першоїстатті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 665,60 грн.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 210, 251, 278, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Скасувати постанову № R575897 по справі про адміністративне правопорушення від 10 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесять) копійок сплаченого ним судового збору

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Головуючий: