Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №600/2300/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2300/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а.;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а та від 05.01.2026 у справі № 600/129/25-а;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а та від 05.01.2026 у справі № 600/129/25-а.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, виконуючи рішення судів, неправомірно утримав із сум компенсації податок на доходи фізичних осіб без одночасної виплати передбаченої законодавством грошової компенсації такого податку, чим порушив вимоги Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44, та статті 168.5 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що зазначена компенсація мала бути виплачена одночасно з належними сумами грошового забезпечення, незалежно від того, що фактична виплата відбулася після його звільнення з військової служби, оскільки право на ці виплати виникло під час проходження служби.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач безпідставно застосував ставку військового збору у розмірі 5 %, тоді як виплачені суми є грошовим забезпеченням військовослужбовця, до якого відповідно до Податкового кодексу України підлягала застосуванню ставка 1,5 %. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на норми Податкового кодексу України, Порядок № 44, Положення про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України, а також правові висновки Верховного Суду.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору із сум, виплачених позивачу на виконання судових рішень, здійснено правомірно.

Відповідач вказав, що такі виплати є доходом фізичної особи та підлягають оподаткуванню відповідно до положень Податкового кодексу України. На його думку, оскільки виплата здійснювалася після звільнення позивача з військової служби, до неї застосовується загальна ставка військового збору.

Також відповідач зазначив, що компенсація податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №44 передбачена лише щодо грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями під час проходження служби, а компенсація втрати частини доходів не є складовою грошового забезпечення, у зв`язку з чим підстави для додаткової виплати відсутні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

2. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про особовий склад» від 21.04.2023 №282-ОС припинено контракт та звільнено ОСОБА_1 з військової служби.

3. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про особовий склад» від 01.05.2023 № 315-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 . Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 01 травня 2023 року.

4. Відповідно до архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015- 2020 роки ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у період з січня 2015 року по 01.06.2020 (включно) у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

5.Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 600/129/25-а адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 2019, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої 2016-2019 роки, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

6. Відповідачем на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 600/129/25-а, виплачено грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої 2016-2019 роки, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, на суму 58880.29грн, що підтверджується листом відповідача від 20.04.26 на адвокатський запит від 16.04.2026.

7. Згідно розрахунку доданого до листа відповідача від 20.04.26 вбачається про те, що відповідач здійснив виплату грошового забезпечення з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% та з на суму 3098,96грн.

8. Крім цього рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025р. у справі № 600/413/25-а адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації-різниці грошового забезпечення за весь час затримки з лютого 2016 року по день фактичної виплати 17 січня 2025 року (з урахуванням виплати на суму 8150,05 грн та 34961,11 грн).

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації-різниці грошового забезпечення за весь час затримки з лютого 2016 року по день фактичної виплати 17 січня 2025 року (з урахуванням виплати на суму 8150,05 грн та 34961,11 грн).

9. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2025 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року залишено без змін.

10. Відповідачем на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі 600/413/25-а, виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на суму 71853.12грн, що підтверджується листом відповідача від 24.02.26 на адвокатський запит від 20.02.2026.

11. Згідно розрахунку втрати частини доходів доданого до листа відповідача від 24.02.26 зрозуміло, що відповідач здійснив виплату грошового забезпечення з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5% та з відрахуванням ПДФО за ставкою 18% від нарахованого доходу 71853.12грн, на суму 21462.62грн.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1.Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах забезпечення сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII в редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби).

Статтею 1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктами першим, другим статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту третього статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац 1 пункту четвертого статті 9 Закону №2011-XII).

2.Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

3.Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44).

За правилами пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно, з урахуванням наведеного правого регулювання перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення позивача мала бути проведена з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

4.Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22.

Аналогічний підхід у вирішенні подібних спірних відносин також підтримано Верховним Судом і у постановах від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі №320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі №360/700/23, від 27 червня 2024 року у справі №580/602/22.

5. Суд наголошує, що згідно з висновками Верховного Суду у справах №380/8976/21 (постанова від 05 травня 2022 року), №560/11895/23 (постанова від 29 листопада 2023 року) та №600/4606/23-а (постанова від 14 грудня 2023) кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Відповідно, оскільки компенсація втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, то при нарахуванні та виплаті такої має бути проведена одночасна компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.

У випадку належного виконання відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу у повному обсязі грошового забезпечення при звільненні зі служби грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 червня 2018 року (справа №695/984/16-ц (провадження №61-12183св18), 03 квітня 2019 року (справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18), від 26 листопада 2019 року (справа №340/184/19), від 12 травня 2022 року (справа №280/9017/20).

Аналогічної позиції при вирішення подібних спірних відносин також дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема, у справах №560/16227/24 (постанова від 13 жовтня 2025 року), №560/7594/25 (постанова від 27 листопада 2025 року), №560/17478/24 (постанова від 28 листопада 2025 року), №560/7694/25 (постанова від 18 грудня 2025 року), №560/4812/25 (постанова від 12 березня 2026 року), №560/12788/25 (постанова від 08 квітня 2026 року), №560/9672/25 (постанова від 11 травня 2026 року), включаючи спори і в тих правовідносинах, які стосувалися утримання суб`єктом владних повноважень суми податку на доходи фізичних осіб саме з нарахованих сум компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Отже, право на виплату грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого позивачу на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду , набуто саме у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження військової служби.

6.З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, які полягають у проведенні позивачу утримання податку на доходи фізичних осіб з суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати, виплаченої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду.

7.Відтак, суд зобов`язує відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду.

8. Стосовно вимог позову про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми виплаченого грошового забезпечення, проведеного на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України визначено, що фізичною особою є резидент, що отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10 жовтня 2024 року №4015-IX, було встановлено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

9.01 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10 жовтня 2024 року №4015-IX, яким збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Тобто, діюча станом на день виникнення спірних у даних справах відносин редакція підпункту 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачала, що ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113-ІХ від 04 грудня 2024 року уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Так, пунктом 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №4113-ІХ) встановлено, що ставка військового збору у розмірі 1,5% застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

10.Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання перерахунок та виплата позивачу сум грошового забезпечення на виконання рішення суду мала бути проведена із застосуванням ставки військового збору 1,5% від суми отриманого доходу, а не 5%, як помилково вважає відповідач.

Суд зауважує, що до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10 жовтня 2024 року №4015-IX), застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

В даному випадку право на виплату грошового забезпечення, яке нараховано та виплачене позивачу на виконання рішення суду, набуто саме у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження служби в Державній прикордонній службі України. Водночас втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення на виконання рішення суду не звільняє відповідача від обов`язку провести утримання військового збору з нарахованого позивачу доходу саме за ставкою 1,5%, оскільки саме бездіяльність суб`єкта владних повноважень і призвела до виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі вже після звільнення останнього з військової служби та, відповідно, після втрати статусу військовослужбовця.

11. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що здійснивши утримання військового збору у розмірі 5% з суми грошового забезпечення, нарахованого позивачу на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5% військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченого позивачу грошового забезпечення.

Відтак, суд зобов`язує відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми виплаченого грошового забезпечення, проведеного на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду.

12. Аналогічної позиції при вирішенні подібних спірних відносин у цій частині позовних вимог дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема, у справах №560/7594/25 (постанова від 27 листопада 2025 року), №560/8922/25 (постанова від 02 березня 2026 року).

13. Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої-третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

14. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість відповідач не довів законності оскаржуваних дій.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судом не вирішується питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18 % з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а.

4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а та від 05.01.2026 у справі № 600/129/25-а.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі 600/413/25-а та від 05.01.2026 у справі № 600/129/25-а.

6. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

Суддя О.В. Боднарюк