Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №580/4863/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року справа № 580/4863/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Каліновської Олени Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Каліновська Олена Валеріївна в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №2303019823 від 21.04.2026 про відмову у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 про здійснення перерахунку розміру пенсії у разі втрати годувальника, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 30, ст. 37 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення суду у справі №580/4964/25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розмір пенсії її сина по втраті годувальника, протиправно розрахований відповідачем не із розміру пенсії, яку фактично отримував її померлий чоловік на день смерті, а у мінімальному розмірі відповідно до статті 37 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що становить 4722,00 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 провадження у справі поновлено.

Відповідач, позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що на виконання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №580/4964/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 21.04.2026 №2303019823, яким було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника виходячи із того, що пенсія призначена на одного члена сім`ї ОСОБА_2 на малолітнього сина ОСОБА_1 за ОСОБА_3 , який помер від захворювання не пов`язаного за виконанням обов`язків військової служби, тому законодавчих підстав для перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 у розмірі 50% грошового забезпечення не має. Вважає, що діяв правомірно та відповідно до чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

ОСОБА_2 є вдовою ОСОБА_3 пенсіонера МВС України, ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1986 році (категорія 2), який до часу смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 14.01.2025 за пенсійною справою №2303002444-МВС підсумок пенсії (з надбавками) ОСОБА_3 становив 21019,83 грн. Пенсію було розраховано із грошового забезпечення в сумі 15902,65 грн на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 04.08.2022 №33/44/1-К-2681/08-1637.

Протоколом за пенсійною справою 2303019823 (МВС) від 20.01.2025 підтверджується, що з 01.01.2025 призначено пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 за ОСОБА_3 . Пенсію обчислено, виходячи із 30% грошового забезпечення померлого годувальника (6888,38 грн) та призначено у розмірі 4722,00 грн (з урахуванням мінімального розміру).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням суду від 08.07.2025 у справі №580/4964/25, яке набрало законної сили 25.12.2025, встановлено, що 10.02.2025 ОСОБА_2 в інтересах сина звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок призначеного розміру пенсії з мінімального розміру 4722 гривень до фактично обгрунтованого розміру з урахуванням розміру пенсії його покійного батька на день смерті, у разі втрати годувальника у відповідності до вимог ч.3 ст.30 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та здійснення виплати цього виду пенсії в розмірі встановленому ст.37 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

13.03.2025 за вх.№2569-1701/К-02/8-2300/25 відповідач листом повідомив, що призначив виплату пенсії у мінімальному розмірі в сумі 4722 гривень, оскільки відповідно до статті 37 Закону №2262 пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, з 01.01.2015 не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №580/4964/25, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у не прийнятті мотивованого рішення за заявою від 10.02.2025 ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 від 10.02.2025 з урахуванням оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 21.04.2026 №2303019823 про відмову у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 . В обгрунтування прийнятого рішення зазначено, що відповідно до статті 37 Закону №2262 пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім і не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії в разі втрати годувальника обчислено згідно з документами пенсійної справи та нормами чинного законодавства. Оскільки пенсія призначена на одного члена сім`ї ОСОБА_2 на малолітнього сина ОСОБА_1 за ОСОБА_3 , який помер від захворювання, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, законодавчих підстав для перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення немає.

Вважаючи протиправною відмову у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника на її сина, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, на військовій службі, та деяких інших осіб є Закон № 2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно статті 6 Закону №2262-ХІІ сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Так, відповідно до статті 29 Закону №2262-XII, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону №2262-ХІІ передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Розміри пенсій в разі втрати годувальника (у відсотковому значенні) встановлені статтею 36 Закону №2262-XII, у відповідності до якої пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії (стаття 45 Закону № 2262-XII).

Наведені вище норми Закону № 2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Отже, розмір пенсії в разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові.

Судом встановлено, що на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_3 отримував пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії від 14.01.2025 за пенсійною справою №2303002444- МВС підсумок пенсії (з надбавками) ОСОБА_3 становив 21019,83 грн та його пенсію було розраховано із грошового забезпечення в сумі 15902,65 грн на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області".

Разом із тим, пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 за ОСОБА_3 обчислено, виходячи із 30% грошового забезпечення померлого годувальника у сумі 6888,38 грн, а не 15902,65 грн, з якого була розрахована пенсія ОСОБА_3 .

На переконання суду, такий обрахунок розміру пенсії в разі втрати годувальника є протиправним, адже повністю суперечить положенням частини 1 статті 45 Закону № 2262-ХІІ щодо обчислення пенсії з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові, який в даному випадку становив 15902,65 грн, тоді як пенсійний орган безпідставно розрахував пенсію із грошового забезпечення у розмірі 6888,38 грн.

Тому, враховуючи зазначене суд доходить до висновку, що прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення від 21.04.2026 №2303019823 про відмову у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, призначення, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії.

Тому, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 від 10.02.2025 з урахуванням оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.04.2026 №2303019823 про відмову у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 від 10.02.2025 з урахуванням оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР