Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №560/11612/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11612/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Шепетівський РУП ГУНП в Хмельницькій області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців і резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку.

Відповідач правом подати відзив не скористався, а тому, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 08.07.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до інформації, що міститься у сформованому за допомогою мобільного додатку Резерв+ електронному військово-обліковому документі позивача від 13.05.2025 наявна відмітка «Порушення правил військового обліку».

З метою отримання інформації про наявність порушень правил військового обліку ОСОБА_1 відповідачу направлено адвокатський запит № 12.05-25-6 від 12.05.2025.

Відповіді на адвокатський запит відповідач не надав.

Шепетівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області листом, наданим за результатами розгляду адвокатського запиту, повідомлено, що станом на 22.05.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних Е525887 03.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за № 10603 від 06.12.2024 системи ІПНП Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами частини 9 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію на території України.

Як встановив суд, в електронному військово-обліковому документі позивача від 13.05.2025 наявна відмітка «Порушення правил військового обліку». Жодних відомостей щодо причин наведених висновків щодо позивача відповідач не зазначив. При цьому, з листа Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області слідує, що, позивач, на думку відповідача, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Водночас, суд зазначає, що статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є, зокрема: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період.

Частиною 1 статті 6 Закону № 1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, суд зазначає, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

При цьому, матеріали справи не містять жодного документального підтвердження притягнення позивача до адміністративної відповідальності ні на підставі статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ні на підставі статті 210-1 зазначеного кодексу.

Однак, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку РЕЗЕРВ+ (який є складовою Реєстру), відповідач відобразив інформацію про те, що позивач вчинив порушення правил військового обліку.

Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема, факту притягнення до адміністративної відповідальності.

Як наслідок, відсутність юридичного факту притягнення до адміністративної відповідальності особи - унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про "порушення військового обліку" цією особою.

Оскільки, згідно з відомостями, наявними у суду, притягнення до відповідальності позивача не було, відомості про порушення правил військового обліку до Реєстру відносно нього внесені безпідставно. Протилежного відповідачем не доведено.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Натомість, пунктом 56 Порядку №1487 встановлено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, постанови на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не складено, що виключає можливість реалізації територіальним центром комплектування та соціальної підтримки права на звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку та щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача. Як наслідок, слід зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку, а також, направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Наведена норма свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання дій відповідача незаконними.

При прийнятті цього рішення суд виходить виключно із існуючої доказової бази, наявної у справі, яка стосується стверджуваних позивачем протиправних дій відповідача.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є дві вимоги немайнового характеру, які хоч і задоволені частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривні.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, належний до сплати розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 1937,92 грн. При цьому, позивач сплатив 2422,40 грн судового збору.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1937,92 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд роз`яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 484,48 грн (2422,40 грн - 1937,92 грн).

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також, направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн 92 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк