Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №591/6986/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/6986/26

Провадження № 2/591/2581/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

установив:

12.06.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 , (позивач) є сином квартиронаймача квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 . Квартирою користуються на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.1991 № 23, яким ОСОБА_4 визнано наймачем однокімнатної жилою площею 16,92 кв.м. квартири АДРЕСА_2 , видано ордер на сім`ю з 4 осіб. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, у позивачу виникла необхідність змінити особові рахунки та вирішити питання реєстрації місця проживання дружини ОСОБА_5 . Для вчинення вказаних дій необхідна згода всіх повнолітніх осіб, які зареєстровані в квартирі, один з яких відповідач. У період 2022 - 2025 років позивач намагався встановити зв`язок з сином для врегулювання даного питання в позасудовому порядку, однак дані заходи результату не дали. Тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26.06.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, судове засідання було призначене на 03.08.2026.

03.08.2026 представником позивача подане клопотання про виклик свідків ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 та ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 .

Дане клопотання задоволено протокольною ухвалою, постановленою у судовому засіданні.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, яка в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається врученою.

Позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити з наведених у позові підстав, додатково зазначив, що реєстрація у спірній квартирі сина, який не має наміру спілкуватись з позивачем, перешкоджає йому подати документи на приватизацію квартири. Наголосив, що йому невідомо місце перебування відповідача, він заблокував позивача та родичів у соціальних мережах.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Допитана у ході розгляду справи свідок ОСОБА_6 вказала, що є сусідкою позивача, проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 1991 року. Сина позивача бачила лише один раз у віці приблизно 1 року. З того часу жодного разу дитини не бачила. Свідок не чула, щоб позивач забороняв сину приходити до нього чи проживати у спірній квартирі.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що є дружиною позивача. Вони почали проживати разом з позивачем з 2018 року, у той час ОСОБА_7 приходив періодично до них у гості, спілкування було нормальним, вони брали його із собою коли кудись їхали. Після того як свідок з позивачем уклали шлюб, його син перестав спілкуватись, причини такої поведінки свідку невідомі. Позивач не розривав відносин із сином.

Судом було отримано відомості з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відомості про реєстрацію відповідача як внутрішньо перемішену особу відсутні.

Враховуючи, що за місцем реєстрації відповідач не проживає, відомості про наявність у нього статусу внутрішньо переміщеної особи відсутні, у позивача відсутні будь-які контактні дані відповідача, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки повторне направлення судової повістки за місцем реєстрації відповідача за відсутності інших даних про можливе його місце перебування призведе до затягування розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

На підставі ордеру №896 від 06.06.1991, громадянину ОСОБА_4 на сім`ю у складі 4 осіб було надано право на зайняття житлового приміщення – квартири АДРЕСА_2 . Ордер виданий на підставі Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.1991 року № 23. Ордер виданий на ОСОБА_4 (батька позивача), ОСОБА_8 (матір позивача), ОСОБА_1 (позивача), ОСОБА_9 (сестру позивача).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09.02.2026.

Як зазначив позивач, сестра на даний час у квартирі не проживає, проживає за іншою адресою.

У спірній квартирі зареєстровані позивач та відповідач, що підтверджується інформацією про склад зареєстрованих осіб.

06.03.2014 рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/792/14-ц розірвано шлюб між позивачем та ОСОБА_10 (матір`ю відповідача), стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , оскільки дитина проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні.

29.03.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 29.03.2022.

Виписками по рахунку ОСОБА_5 за 2023-2025 роки підтверджується факт оплати нею комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Як наголошував позивач, для зміни особового рахунку після смерті ОСОБА_4 та необхідністю реєстрації місця проживання його дружини ОСОБА_5 необхідна згода всіх повнолітніх осіб, які зареєстровані в квартирі. У той же час з 2014 року відповідач за місцем реєстрації не проживає, його місце перебування позивачу невідомо, речі відповідача у квартирі відсутні, витрати на утримання майна він не несе.

Допитані у ході розгляду справи свідки також підтвердили, що відповідач протягом тривалого часу не проживає за місце реєстрації.

Згідно положень частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає дану справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Вказане положення кореспондується із статтею 319 Цивільного кодексу України, частинами першою та другою якої передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 150 Житлового кодексу України надає громадянам, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, право користуватись ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей; право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до частини першої статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Частиною другою статті 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно положень статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, суд має з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Частина перша статті 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 16 вказаного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відтак належним способом захисту цивільних прав у даному випадку є пред`явлення позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідними уповноваженими органами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Частина перша статті 81 ЦПК України покладає на кожну із сторін обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При ухваленні рішення судом за правилами статті 89 вказаного Кодексу оцінені докази, подані позивачкою, за критеріями належності, достатності, достовірності та допустимості. Позивачкою подані докази на підтвердження позовних вимог, у той час як відповідач своїм правом на участь у розгляді справи та подання доказів не скористався.

Ураховуючи, що відповідач тривалий час, а саме з 2014 року не проживає у спірній квартирі, витрати на утримання квартири не несе, залишаючись при цьому зареєстрованим у ній, чим створює перешкоди у користуванні вказаним житлом позивачу, суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою номер АДРЕСА_2 ..

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до положень статей 133, 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , таким, що втратив право користування квартирою номер АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 1064,96 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 04.08.2026.

Суддя Ю.О. Зеря