Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №446/1925/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1925/25

Провадження № 3-в/446/11/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У. І., розглянувши заяву адвоката Винниченка М.П. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 про поворот виконання постанови постанови Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.10.2025 на викона виконання постанови Львівського апеляційного суду Львівської області від 10.07.2026,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Винниченко М.П. до суду надійшла заява про поворот виконання постанови постанови Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.10.2025 на виконання постанови Львівського апеляційного суду Львівської області від 10.07.2026. У заяві покликається на те, що ОСОБА_1 23.01.2026 було вікрите виконавче провадження ВП № 80059983 на стягнення адміністративного штрафу в розмірі 68000.00 грн. та виконавче провадження ВП № 80060056 на стягнення судового збору в розмірі 665,60 грн.

ОСОБА_1 зявився в судове засідання, просив суд заяву про поворот виконання судового рішення задоволити.

Адвокат Винниченко М.П. в судове засідання не з"явився, подав заяву в якій просив суд проводити розгляд заяви без його участі, долучивши докази про стягнення із ОСОБА_1 штрафу в рамках виконавчого порвадження.

Дослідивши матеріали справи, додані до заяви документи, суд приходить до наступного.

Так, постановою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області №446/1925/25 від 31.10.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП: накладено на нього адміністративне стягнення штраф 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 000.00 грн; стягнуто 665,60 грн. судового збору на користь держави.

Супровідними листави, 446/1925/25/145/26 та 446/1925/25/146/26 від 19.01.2026, що містяться у справі , постанова суду була звернена до виконання.

Постановою від 10 липня 2026 Львівський апеляційний суд поновив захиснику Винниченку М.П. строк апеляційного оскарження та скасував постанорву суду від 31.10.2025 провадження у справі № 446/1925/26 відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв"язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

З ОСОБА_1 в дохід держави було стягнуто 68 000 гривень, подвоєний штраф та судовий збір в розмірі 605,60 грн., в межах виконавчого провадження № АСВП 80059983, що підтверджується копією квитанції.

Відповідно до ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підкриємствами, установамим, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу є квитанції банківської установи, оригінал якої наеобхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної склати штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 308 КУПАП у разі неспоати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.308 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушенью Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, після закінчення стрроку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання постановим для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна, а віддл державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.

Згідно ст.302 КУпААП за наявності обставин,зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Відповідно до ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст.301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов про окремі види аміністративних правопорушень.

Судом не встановлено обставин для припинення виконання постанови, врахуючи те що постанова на даний час виконана.

Крім цього, судом не встановлено обставин про поворот виконання постанови суду в порядку визначеному КУпАП.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката Винниченко М.П. про поворот виконання постанови постанови Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.10.2025 на виконання постанови Львівського апеляційного суду Львівської області від 10.07.2026.

Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

За змістом глав 82 і 83ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, визначений Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент сплати 21 січня 2026 року ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн. юридична підстава для такої сплати існувала, оскільки була чинною постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2025 року.

В подальшому, з огляду на скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення судом, відповідна юридична підстава відпала.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 зроблено висновок, що сплачену до Державного бюджету України суму адміністративно-господарського штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), суд може стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави (п. 39).

У п. 53 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі ст. 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються в бюджеті без достатньої правової підстави.

Також Верховного Суду України в постановах від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15 зазначив, що у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Тобто набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин(частина перша статті 167 ЦК України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).

З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах,у спорі щодо стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу,який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету.

За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 ЦК України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій (частина друга статті 45 БК України у редакції, чинній на час звернення до суду).

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що після скасування судом постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34 000 грн та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення останній згідно зі статтею 1212 ЦК України, має право на звернення до суду з позовом про стягнення суми перерахованих коштів до Державного бюджету України, як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.

Керуючись ст. ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Винниченко Михайла Петровича про поворот виконання постанови постанови Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.10.2025 на викона виконання постанови Львівського апеляційного суду Львівської області від 10.07.2026 - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя У.І.Костюк