Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №443/1343/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1343/26

Провадження №3/443/545/26

ПОСТАНОВА

іменем України

03 серпня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619704 від 20.03.2026, ОСОБА_1 20.03.2026 о 12 год 42 хв на дорозі Р-84 205 км + 300 м поблизу населеного пункту с. Дем`янка-Наддністрянська Стрийський район Львівська область керував транспортним засобом марки «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Своїми діями порушив, п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик суду повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді, а саме за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619704 від 20.03.2026 судом скеровувались судові повістки. Проте, направлені на його адресу рекомендовані повідомлення повторно повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.

Тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 враховую, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб`єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб`єкт правопорушення, усвідомлюючи обов`язок пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився від такого як на місці зупинки транспортногго засобу так і в медичному закладі.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування та огляду на стан сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Порядок проведення огляду деталізовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України.

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п .2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до розділу І п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з абз.2 п.5, п.6, п.8 Порядку підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне

Відповідно до п.6 та п.7 розділу І Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Як вбачається з вищенаведених правових норм, законодавцем встановлені імперативні вимоги до процедури проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (наявність ознак алкогольного сп`яніння), а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).

Дослідивши матеріали справи та всебічно оцінивши надані докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення поліцейським долучено до матеріалів справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619704, складений 20.03.2026 о 14 год 16 хв, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке складене 20.03.2026 о 12 год 45 хв та відеозапис.

Судом встановлено, що долучений до матеріалів справи відеозапис розпочинається із 12:42:08 год та завершується о 12:55:35 год, тобто є неповним. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619704 від 20.03.2026 зазначено, що часом вчинення адміністративного правопорушення є 20.03.2026 о 12 год 42 хв, а саме протокол складено 20.03.2026 о 14:16:29 год.

Згідно з висновком службового розслідування щодо можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими СРПП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 14.04.2026, застосовано до старшого інспектора СРПП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення – догану, а до поліцейського СРПП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення – зауваження, за неналежне виконання своїх службових обов`язків в тому числі неведення безперервної відеозйомки після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і до завершення оформлення адміністративних матеріалів.

З дослідженого відеозапису суддею, встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було недотримання останнім дорожнього знаку 7.8 ПДР України, а саме невключення показчика повороту. Під час розмови інспектор Федечко О.І. розяснив ОСОБА_1 його права та повідомив, що відносно нього також буде винесено постанову за ч. 1 ст. 127 КУпАП за перехід дороги у невстановленому місці. (дані постанови в матеріалах справи відсутні) . Такі дії працівників поліції обурили ОСОБА_1 , та між ним і працівником виникла словесна суперечка під час якої ОСОБА_1 поводив себе стримано. В подальщому ОСОБА_1 відмовився отримувати копії постанов, вважаючи дії працівників поліції незаконними.

Після чого о 12:54:08 год інспектор ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи в лікарні, при цьому не роз`яснюючи підстав не вказуючи останньому будь-якої із ознак алкогольного сп`яніння, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619704 від 20.03.2026 та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2026.

На запитання ОСОБА_1 , чого він має проходити огляд на стан спяніння, інспектор ОСОБА_2 послався на п. 2.5 ПДР, не назвавши підстав для проходження огляду, а саме виявлення у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного спяніння.

Не почувши від інспектора підстав для проходження огляду на стан спяніння ОСОБА_1 повідомив, що він не буде проходити огляд, після чого інспектор повідомив, що він виносить протокол за ч.1.ст. 130 КУПАП та сів в службовий автомобіль, де на запитання інспектора Хоми, чи піде ст. 130 КУПАП, дав ствердну відстань.

Відповідно до Висновку службового розслідування щодо можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими СРПП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 14.04.2026, опитані інспектор поліції ОСОБА_2 та поліцейський ОСОБА_3 пояснили, що перед запропонуванням ОСОБА_1 пройти тест не алкоголь, останньому не вказано, що від нього було чути ознаки спяніння, а також, що відносно ОСОБА_1 постанова за ч.1 ст. 127 КУпАП не виносилась.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду не була безумовним та однозначним волевиявленням особи, спрямованим на ухилення від проходження огляду, а стала наслідком недотримання працівниками поліції встановленої законом процедури його проведення.

За таких обставин суд вважає, що зафіксована відмова не може розцінюватися як вільне, усвідомлене та добровільне волевиявлення особи, а є наслідком психологічного впливу та процесуальної поведінки працівників поліції, які не забезпечили належне дотримання вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Враховуючи вищенаведене, констатую, що в судовому засідання не знайшло свого підтвердження, виявленння працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного спяніння, а саме різкого запаху з порожнини роту, почервоніння очей та шкіри обличчя, вираженого тремтіння пальців рук, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак в останнього був відсутній обовязок проходити огляд на стан алкогольного спяніння відповідно до закону.

З долученого до матеріалів справи відеозапису також встановлено, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу о 12:54:08 год, а направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке складене 20.03.2026 о 12 год 45 хв.

Відповідно до частин другої та третьої статті 266 КУпАП, а також положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, первинно поліцейський зобов`язаний запропонувати водієві пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. Лише у разі відмови водія від проходження такого огляду або незгоди з його результатами поліцейський складає направлення та забезпечує проведення огляду у закладі охорони здоров`я.

Отже, складання направлення на медичний огляд до моменту пропозиції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу суперечить визначеній законом послідовності дій поліцейського та свідчить про порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння. Таке оформлення процесуальних документів фактично свідчить про їх складання без урахування реального перебігу подій та не відповідає вимогам статті 266 КУпАП, Інструкції та Порядку.

Відтак визнаю направлення недопустимим доказом, оскільки таке складено за 9 хв до пропозиції пройти огляд на стан спяніння, та з долученого відеозапису вбачається, що таке в присутності ОСОБА_1 не складалось.

Підсумовуючи вищенаведене констатую, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619704, складений 20.03.2026 о 14 год 16 хв, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений 20.03.2026 о 12 год 45 хв, не відповідають критерію допустимості доказів.

Відтак, у справі відсутні допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, за встановлених у судовому засіданні усіх обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності висную, що направлені до Жидачівського районного суду Львівської області матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

У рішеннях у справах «Коробов проти України», «Кобець проти України» та «Ірландія проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ наголошує, що винуватість має бути доведена за стандартом «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності достатньо вагомих, чітких i узгоджених між собою доказів.

Практика ЄСПЛ (межі повноважень суду): У справі «Малофєєва проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що суд не вправі самостійно редагувати фабулу обвинувачення чи відшукувати докази на користь сторони обвинувачення, оскільки це порушує право на захист та принцип рівності сторін.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegueand Jabardov.Spain), рішення від 06 грудня 1998 року, заява № 10590/83, Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04, ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, згідно з п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.

Керуючись ст. 247, 279, 283, 284, 287, 289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Р.Г. Равлінко