Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №562/3249/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 562/3249/25

Провадження № 22-ц/4815/1203/26

Головуючий у Здолбунівському районному суді

Рівненської області: суддя Шуляк А.С.

Рішення суду першої інстанції

(скорочений текст) проголошено:

о 16 год. 11 хв. 18 березня 2026 року

у м. Здолбунів Рівненського району Рівненської області

Повний текст рішення складено: 23 березня 2026 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання: Маринич В.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія";

відповідач – ОСОБА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Консалт АВ";

за участі: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" – Волошина Максима Миколайовича і представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Консалт АВ" – адвоката Майструка Сергія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року в суд звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія" (далі – ТОВ "Західна агровиробнича компанія" або товариство) з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Консалт АВ" (далі – ТОВ "Агро-Консалт АВ") про визнання укладеною додаткової угоди №б/н від 03.04.2025 до договору оренди землі №б/н від 22 грудня 2016 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 , визнання відсутнім права оренди у ТОВ «Агро-Консалт АВ» на земельну ділянку з кадастровим номером 5622681900:02:006:0151 загальною площею 1,607 га, та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,607 га, кадастровий номер 5622681900:02:006:0151, яка розташована на території Дерманської Першої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, номер запису про право оренди 60951850.

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 22 грудня 2016 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Колос-Інвест» як орендарем укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5622681900:02:006:0151, загальною площею 1,607 га, що розташована на території Дерманської Першої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

Умовами додаткової угоди від 23.09.2017 визначено нового орендаря - ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а також укладено додаткову угоду від 19.07.2018. За додатковою угоди №1 від 19.07.2018 договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З урахуванням додаткової угоди №1 строк договору сплив 19 липня 2025 року. Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі від 19 липня 2018 року, 03 квітня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслано ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі №2379 від 03 квітня 2025 року.

Отже, до закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору і вимогами закону, та запропонував підписати проєкт додаткової угоди.

ОСОБА_1 був зобов`язаний протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити за необхідності істотні умови договору, а за відсутності заперечень - прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Проте будь-якої відповіді на лист відповідач не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження договору на новий строк.

Вважав, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин.

Тому позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому товариство належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомило орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надало проект додаткової угоди.

Разом з тим відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2025 право оренди спірної земельної ділянки, яка знаходиться на території Дерманської Першої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60951850. Тобто ТОВ "Західна агровиробнича компанія" дізналося про те, що ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в його оренді, з ТОВ «Агро-Консалт АВ».

На його думку, фактом укладення договору ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Консалт АВ» порушено переважне право позивача на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:02:006:0151 на новий строк.

Рішенням Здолбунівського районного суду від 24 грудня 2025 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" відмовлено у позові до ОСОБА_1 , ТОВ "Агро-Консалт АВ" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав установленими, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати та задовольнити позов повністю.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом того, що лист орендодавця від 10 квітня 2025 року суперечить вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не містить заперечень проти запропонованих позивачем умов, обмежившись лише констатацією своєї позиції без її умотивування. У ньому не містяться будь-які посилання на отриманий від орендаря лист-повідомлення, тобто не є відповіддю на пропозиції ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо продовження дії договору.

Не містить лист і адреси орендодавця і будь-яких анкетних даних, а також хибно зазначено прізвище, ім`я та по батькові директора товариства. Не розглянуто орендарем і проєкту додаткової угоди, а заперечень щодо її умов він не висловив.

Отже, відповідач взагалі не розглянув пропозицію заявника на укладення договору оренди на новий строк, не провів з товариством жодних переговорів, не повідомив про умови, на яких ОСОБА_1 готовий продовжувати договірні відносини між ними та навіть не спробував ініціювати і досягти з ним домовленості, або визначити свої умови.

Звертає увагу, що лист-повідомлення орендаря від 03 квітня 2025 року направлено на адресу ОСОБА_1 10 квітня 2025 року, який ним отримано 15 квітня 2025 року, тоді як орендодавцем направлено на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" вже 10 квітня 2025 року, тобто з порушенням строків, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Вважає, що спірні правовідносини регулюються саме ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка визначає єдиний можливий порядок дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш вразливої сторони від умисного і безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних прав і обов`язків за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Щодо неналежного дослідження судом доказів, то покликався на поверхневе і неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, що свідчить про формальний підхід при вирішенні справи та лише беручи до уваги позицію відповідачів.

Підсумовуючи, вказувалося, що переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на продовження орендних правовідносин порушене відповідачем як орендодавцем за сукупності таких умов: належне виконання орендарем умов договору оренди, своєчасне направлення відповідного листа-повідомлення про намір продовжити договір оренди; відсутність обґрунтованої позиції орендодавця щодо відмови у продовженні оренди; відсутність ініціативи орендодавця щодо переговорного процесу та узгодження розміру орендної плати.

За наведеного судом залишено без урахування висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №906/1314/21 і від 13 лютого 2024 року у справі №910/743/23, постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, №903/1030/19, №594/376/17-ц, №910/5179/20.

У поданому відзиві ТОВ "Агро-Консалт АВ", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5622681900:02:006:0151, загальною площею 1,607 га, цільове призначення якої визначено для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Дерманської Першої сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

Цей факт сторонами не оспорюється і підтверджується інформаційною довідкою №155696333 від 22.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ "Колос Інвест" як орендарем 22 грудня 2016 року укладено договір оренди землі щодо належної орендодавцю земельної ділянки. В подальшому згідно з додатковою угодою від 23.09.2017 до договору (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) орендаря замінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а також змінено строк дії оренди - до 19 липня 2025 року, про що відповідні зміни зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Ці факти встановлено із інформаційної довідки №155696333 від 22.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

За умовами договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 19.07.2018 договір укладено строком до 19 липня 2025 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Маючи намір продовжити договірні відносини з ОСОБА_1 , ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. №2379 від 03.04.2025 звернулося до орендодавця з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки. До листа було долучено проєкт додаткової угоди від 01.04.2025, де запропоновано: "1.1 доповнити розділ "Строк дії договору" наступним пунктом: Даний договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялись; 1.2. доповнити розділ "Умови використання земельної ділянки" наступним пунктом: Поновлення договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається".

Лист-повідомлення та проєкт додаткової угоди направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням, що підтверджується описом вкладення в пріоритетний лист, адресований орендодавцю.

10 квітня 2025 на адресу товариства направлено лист-повідомлення від орендодавця, який датовано тим же днем, де він заперечив проти поновлення орендних відносин з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:02:006:0151. Просив залишити земельну ділянку та не приступати до її обробітку.

Факт направлення листа-повідомлення для ТОВ "Західна агровиробнича компанія" стверджується описом вкладення та довідкою Державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 10 квітня 2025 року.

З інформаційної довідки №155696333 від 22 вересня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 28 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Консалт АВ" було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:02:006:0151.

Оскільки між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі №б/н від 22 грудня 2016 року, строк якого закінчився 19 липня 2025 року, тому орендодавець після спливу строку його дії 28 липня 2025 року уклав договір оренди землі з іншим орендарем - ТОВ "Агро-Консалт АВ", який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 29 липня 2025 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі №б/н від 22.12.2016, строк якого закінчився 19 липня 2025 року, тому орендодавець 28 липня 2025 року уклав договір оренди землі з іншим орендарем – ТОВ "Агро-Консалт АВ", який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 липня 2025 року.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Згідно із ч. 1 ст. 2, ст.ст. 13, 16, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 90, 124 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першою ст. 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користування чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливе на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди, укладений між орендодавцем і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Норми частин першої-третьої, п`ятої-шостої ст.203 ЦК України вказують, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

За частиною другою ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, відповідно до ч.ч. 1-5 цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року у справі № 923/925/18 зазначається, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Приходячи до переконання про залишення апеляційної скарги без задоволення, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду попередньої інстанції, бере до уваги, що переважне право орендаря, яке підлягає судовому захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Як встановлено, до закінчення строку дії договору оренди ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. № 2379 від 03.04.2025 повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

10 квітня 2025 року на адресу позивача було направлено лист-повідомлення від орендодавця, що датований тим самим днем, де він заперечив проти поновлення орендних відносин з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622681900:02:006:0151, просив орендаря залишити земельну ділянку та не приступати до її обробітку.

Тому наведені факти спростовують доводи заявника про порушення його прав на переважне право оренди, адже ОСОБА_1 у відповідь на пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі повідомив ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про відсутність наміру поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або будь-яким іншим способом надавати йому право користування належною йому земельною ділянкою.

Відповідно до ст.ст. 3, 627, 373, 203 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, для реалізації орендарем свого переважного права необхідна наявність двох складових у їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Між тим, волевиявлення ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє.

Разом з тим незгода орендодавця на поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 21 січня 2020 року у справі №379/1354/18, від 25 березня 2020 року у справі 379/1439/18, від 15 лютого 2023 року у справі №399/295/11, від 15 травня 2023 року у справі №693/137/22.

При цьому Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі (постанови Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №604/648/23, від 12 квітня 2024 року у справі №131/970/23, від 28 вересня 2020 року у справі №272/440/18).

Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди. Таку тезу висловлено Верховним Судом у постанові від 31 січня 2025 року у справі № 604/646/23.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зогляду на норму статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Судом попередньої інстанції не встановлено факту порушення переважного права ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на оренду земельної ділянки, що підлягало би судовому захисту, оскільки ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку засвідчив відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що, в свою чергу, вказує про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем. Тому встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, зроблено висновок про те, що переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк припинилося на законних підставах.

Спростовуються обставинами справи і вимогами закону покликання заявника про те, що лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі направлено орендодавцю 10 квітня 2025 року, яке він отримав 15 квітня 2025 року, а тому мав би надати відповідь на нього до 15 травня 2025 року. Натомість ОСОБА_1 своїм листом від 10 квітня 2025 року направив свого листа орендарю про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди, чим висловив своє волевиявлення щодо поновлення договірних відносин. При цьому враховується, що лист-повідомлення було надіслано орендодавцем на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" за три місяці до закінчення строку дії договору оренди землі.

Не можна погодитися і з аргументами автора апеляційної скарги про необхідність застосування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 23 листопада 2023 року у справі №906/1314/21 і від 13 лютого 2024 року у справі №910/743/23, а аткож у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, №903/1030/19, №594/376/17-ц, №910/5179/20. Так, відповідні висновки суду касаційної інстанції зроблено у правовідносинах, які відрізняються від спірних прав та обов`язків обставинами справи, своїми правовою природою та характеристиками, тобто не є подібними і релевантними.

В решті доводи апеляційної скарги колегією суддів також визнаються необґрунтованими, а тому відхиляються.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 04 серпня 2026 року.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

С.О.Гордійчук