Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №555/1242/24 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 555/1242/24

Провадження № 22-ц/4815/1315/26

Головуючий у Сарненському районному суді

Рівненської області: суддя Ведяніна Т.О.

Присяжні: Зіневич В.В., Крук Л.Г.

Рішення суду першої інстанції

(повним текстом) ухвалено:

о 17 год. 50 хв. 23 січня 2026 року

у м. Сарни Рівненської області

без фіксування судового засідання

технічними звукозаписувальними засобами

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання: Маринич В.В.

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ;

особа, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, - ОСОБА_2 ;

заінтересована особа – Орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області;

за участі:учасники справи і їх представники в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року в суд звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення опіки, залучивши до участі у справі як заінтересовану особу Орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області.

Мотивуючи заяву, ОСОБА_1 вказувалося, що ОСОБА_2 є тіткою заявника. Вона є інвалідом І групи з дитинства довічно через наявне психічне захворювання, а саме виражену розумову відсталість з психосоматичними розладами. ОСОБА_2 проживає у його сім`ї, яка здійснює за нею догляд.

Зауважував, що ОСОБА_2 обмежена в самообслуговуванні, здатності до самостійного контролю власної поведінки, усвідомлення значення своїх дій та (або) керування ними, а тому потребує постійного стороннього догляду і нагляду.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною внаслідок психічного захворювання строком на два роки з моменту набрання цим рішенням законної сили.

У задоволенні заяви у частині призначення опікуном над ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

Обов`язки опікуна над ОСОБА_2 покладено на Орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просить його скасувати у частині відмови у призначенні опікуном недієздатної ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом того, що з 04 липня 2023 року він перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту Рівненської районної державної адміністрації та отримує компенсацію по догляду за ОСОБА_2 як за особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу. Інших осіб, які могли би здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 і опіку над нею немає, адже його батьки є особами непрацездатного віку, а його рідна сестра має на утриманні двох малолітніх дітей, тоді як їхнє спільне проживання може вплинути на їхній розвиток.

Не погоджувався із твердженнями суду про те, що подання Органу опіки та піклування Березнівської міської ради містить виключно висновок про необхідність призначення заявника опікуном без достатньої аргументації, через що судом його відхилено. Натомість можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції щодо доцільності призначення опікуна, що випливає із Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88. При цьому перед затвердженням подання органом опіки та піклування призначалося засідання опікунської ради як дорадчого органу, де відбувалося обговорення фактичних обставин справи і детально встановлювалося коло осіб, які можуть/не можуть бути рекомендовані для призначення опікуном, вивчалося питання щодо неможливості здійснення обов`язків опікуна іншими членами родини, його пояснення як кандидата на опікуна, з`ясовувалися особисті стосунки між ним і ОСОБА_2 , а також встановлювалися інші істотні для прийняття рішення обставини.

З огляду на наведене судом залишено без належної уваги висновки у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23, від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22, від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі №372/3473/21, від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24, від 28 травня 2025 року у справі №641/7190/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №496/4271/16-а.

Тому вважає, що відмова суду у призначенні його опікуном ОСОБА_2 і тимчасове покладення обов`язків опікуна на Орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненської області не спрямовані на забезпечення реалізації прав та інтересів недієздатної, тягне за собою тривале врегулювання відносин і не захищає належним чином прав недієздатної особи, фактично залишаючи її без належної опіки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , є тіткою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що учасниками справи не заперечується і підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 громадянина України – заявника, виданим 06 липня 2012 року Березнівським РВУ МВС України в Рівненській області, свідоцтво про його народження серії НОМЕР_2 , виданим 07 червня 1996 року виконавчим комітетом Прислуцької сільської ради Березнівського району Рівненської області, свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 – батьками заявника серії НОМЕР_3 , видраним 03 грудня 1989 року Прислуцькою сільською радою Березнівського району Рівненської області, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 , виданим 28 липня 1968 року Прислуцькою сільською радою Березнівського району Рівненської області, свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 , виданим 04 лютого 1962 року, Прислуцькою сільською радою Соснівського району Рівненської області, і паспортом громадянина України – ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , виданим 15 вересня 2011 року Березнівським РВУ МВС України в Рівненській області.

З витягу із акта огляду МСЕ серії 2-18 АД №212079 від 07 травня 1996 року видно, що ОСОБА_2 визнана інвалідом першої групи інвалідності (безтерміново), інвалід дитинства, їй встановлено діагноз: "Виражена розумова відсталість з психотичними розладами, потребує постійного догляду і нагляду".

Висновком лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Березнівська центральна міська лікарня" щодо необхідності постійного стороннього нагляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №310 від 03 липня 2023 року встановлено, що ОСОБА_2 за рівнем життєдіяльності обмежена в самообслуговуванні, здатності до орієнтації, спілкуванні, контролі за своєю поведінкою.

Зазначені обставини видно і з епікрізу, виданого за наслідками лікування ОСОБА_2 у ОПЛ з 08 вересня 1986 року по 16 листопада 1986 року.

З висновку проведеної щодо ОСОБА_2 судово - психіатричної експертизи №1908 від 03 листопада 2025 року вбачається, що вона страждає стійким хронічним психічним розладом у формі помірної розумової відсталості з емоційно-вольовими розладами, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Характеристикою старости Старостинського округу №4 с. Прислуч від 23 травня 2024 року стверджено, що за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, знаходиться по догляду за інвалідом І групи, допомагає батькам у веденні особистого селянського господарства, за характером спокійний, доброзичливий, ввічливий, перебуває у гарних відносинах з сусідами, жителями села, має багато друзів, підтримує з ними добрі відносини, користується авторитетом, у громадських місцях та в побуті поводиться чемно, дисциплінований, дбайливо ставиться до виконання громадських доручень, відповідальний та справедливий.

З довідки №1885 від 02 серпня 2023 року Відділу надання соціальних послуг м. Березне від 02 серпня 2023 року №1885 видно, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує компенсацію по догляду за особою з інвалідністю – ОСОБА_2 .

Довідкою №304 від 23 травня 2024 року старости Старостинського округу №4 с.Прислуч встановлено, що заявник проживає із батьками, братом, сестрою, двома племінниками та тіткою – ОСОБА_2 .

Орган опіки та піклування Березнівської міської ради у своєму поданні №02-01-21/1982 від 12 жовтня 2024 року зазначав, що ОСОБА_2 зареєстрована і проживає у АДРЕСА_1 . Особа з інвалідністю з дитинства (перша група), потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги.

ОСОБА_1 зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 . Виявив бажання здійснювати опіку над ОСОБА_2 , створювати необхідні побутові умови для проживання, здійснювати догляд і лікування. Стосунки між членами сім`ї дружні, базуються на шанобливому ставленні, розумінні та повазі.

Тому орган опіки та піклування визнав за доцільне призначити опікуном над ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її племінника – ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вважаючи, що він з 04 липня 2023 року перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту Рівненської районної державної адміністрації та отримує компенсацію по догляду за ОСОБА_2 як за особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу, а без встановлення опіки над нею неможливо оформити державну допомогу, отримувати пенсію, придбавати необхідні ліки і забезпечувати надання необхідної медичної допомоги тощо, у червні 2024 року в суд звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання його тітки – ОСОБА_2 недієздатною та призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності і обґрунтованості заяви в частині визнання недієздатною ОСОБА_2 та відсутності правових та фактичних підстав для встановлення над нею опіки з призначенням ОСОБА_1 її опікуном.

Так, відмовляючи частково у задоволенні заяви, суд звернув увагу на те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У своєму поданні орган опіки та піклування покликався на те, що заявник перебуває у родинних відносинах із особою, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною, родина проживає у належних санітарно-гігієнічних умовах.

Судом зауважено, що подання Органу опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненської області містить виключно висновок про необхідність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 без його достатньої аргументації, через що не може бути прийнятий.

При цьому органом опіки та піклування жодним чином не з`ясовувались особисті стосунки між заявником та його тіткою, а також не встановлювались обставини можливості виконання заявником повноважень опікуна.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ч. 1 ст. 300 ЦПК України).

Згідно зі ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Норма статті 55 ЦК України передбачає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій ст. 63 ЦК України вказується, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (ч. 1 ст. 67 ЦК України).

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).

Відповідно до пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Приходячи до переконання про залишення оскаржуваного рішення без змін, колегія суддів бере до уваги, що Орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненської області у поданні від 12 жовтня 2024 року №вих. 02-01-21/1982 про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 визнав за доцільне призначити заявника опікуном над нею.

Разом з тим у поданні не обґрунтовано необхідність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , а констатовано лише те, що ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи, потребує постійного стороннього догляду, нагляду і допомоги, та ОСОБА_1 , який виявив бажання здійснювати опіку над нею, проживають за однією адресою, тоді як інші особи не виявили такого бажання. Фактично вказане подання ґрунтується на виявленій ініціативі заявника про призначення його опікуном та не містить обґрунтування відповідності призначення його опікуном інтересам недієздатного. Органом опіки та піклування не встановлено, які відносини склалися між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , чи є вони родичами, чи стосунки між ними є приязними, чи може він здійснювати догляд за хворою особою. Натомість цей орган обмежився фактом вмебльованості житла, забезпечення його побутовою технікою та задовільним санітарно-гігієнічним станом. Стосунки між членами сім`ї дружні, базуються на шанобливому ставленні, розумінні та повазі.

Крім того, органом опіки та піклування при складенні відповідного подання взагалі не досліджувалися і не з`ясовувалися питання можливості призначення опікуном ОСОБА_2 інших родичів, які проживають з нею однією сім`єю.

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Отже, подання Органу опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненської області є невмотивованим, а тому правильно відхилене судом.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні заяви до застосування не підлягають норми права, на застосуванні яких наполягав ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано відмови у задоволенні заяви в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що перед затвердженням подання органом опіки та піклування призначалося засідання опікунської ради як дорадчого органу, де відбувалося обговорення фактичних обставин справи і детально встановлювалося коло осіб, які можуть/не можуть бути рекомендовані для призначення опікуном, вивчалося питання щодо неможливості здійснення обов`язків опікуна іншими членами родини, його пояснення як кандидата на опікуна, з`ясовувалися особисті стосунки між ним і ОСОБА_2 , а також встановлювалися інші істотні для прийняття рішення обставини, то з ними погодитися не можна.

Так, ці покликання не ґрунтуються на матеріалах справи і є виключно власними переконаннями ОСОБА_1 .

Не заслуговують на увагу і аргументи про незастосування висновків, що висловлені у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23, від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22, від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі №372/3473/21, від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24, від 28 травня 2025 року у справі №641/7190/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №496/4271/16-а. Так, правовідносини, які є предметом перегляду апеляційним судом, і права та обов`язки, які вирішувалися судом касаційної інстанції, відрізняються між собою обставинами справи, правовими характеристиками та своєю природою, тобто не є подібними і релевантними.

З приводу тверджень заявника про порушення судом норм процесуального права, то вони спростовуються таким чином.

Згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би помилкове вирішення заяви, ОСОБА_1 надано не було, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом не було їх здобуто.

При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

В решті доводи апеляційної скарги колегією суддів також визнаються необґрунтованими, а тому відхиляються.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 січня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

С.О.Гордійчук