Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №553/4559/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/4559/25 Номер провадження 22-ц/814/2480/26Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мирка Романа Олексійовича, представника ОСОБА_1 , на рішення Подільського районного суду міста Полтави від 23 лютого 2026 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0002.14372 від 24.05.2021 у розмірі 53 261,70 грн, яка складається з: 23 325,96 грн – сума заборгованості за кредитом, і 29 935,74 грн – сума заборгованості за відсотками. Також прохало стягнути витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 11 200,00 грн.

В обгрунтування позову вказувало на невиконання відповідачкою умов кредитного договору.

Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 23 лютого 2026 року позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0002.14372 від 24.05.2021 року у розмірі 53 261,70 грн та судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн, а всього 59 184,10 грн.

В апеляційній скарзі адвокат Мирко Р.О., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не виконав вимоги п.п.1-4,6 ч.4 ст.265 ЦПК України, а саме не зазначив у рішенні: фактичні обставини, які ним встановлені та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, які ним відхилені та мотиви їх відхилення; мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у розгляді справи по суті з викликом учасників справи, чим порушив вимоги ст. 279 ЦПК України, тоді як вказане положення не надає права суду відмовити стороні у проведенні судового засідання з повідомленням сторін, а є імперативно встановленою вимогою на клопотання сторони згідно із ст. 279 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 24.05.2021 ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір № TDB.2021.0002.14372 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank в АТ «МЕГАБАНК», згідно з яким банком відкрито відповідачці поточний рахунок строком на 12 місяців з базовою процентною ставкою 56%, пільговий період визначено 62 дні зі ставкою 0,0001%, видано платіжну картку та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. (а.с.51-53)

У зазначеній Заяві-Договорі відповідачка ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточні рахунки: в гривні, доларах США, у Євро та надати платіжну карту міжнародної платіжної системи, а також встановити на її поточний рахунок у гривнях ліміт кредитної лінії в розмірі до 200 000 гривень на умовах згідно з Тарифами Банку та Паспортом споживчого кредиту.

Згідно з п. 1 розділу «Запевнення та Умови» вказаної Заяви-Договору, підписанням цієї Заяви-Договору клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладення з банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої клієнт приєднується до Договору в цілому.

Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та Умови» зазначеної Заяви-Договору, банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки у доларах США, у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка власність банку.( а.с. 51 зворот)

Згідно з п. 3 розділу «Запевнення та Умови» вказаної Заяви-Договору, картка використовується клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами договору та/або чинним законодавством України і не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу «Запевнення та Умови» зазначеної Заяви-Договору, банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії 200 000 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 273 293 грн 00 коп.; сума доступного ліміту кредитної лінії згідно з Паспортом споживчого кредиту; строк кредиту 12 місяців; пільговий період 62 дні; процентна ставка (фіксована): базова 56 % річних, у Пільговий період 0,0001 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,30 % річних; тип кредиту кредитна лінія; мета кредиту споживчі цілі; обов`язків мінімальний платіж (ОМП), % від використаного доступного ліміту 5,0 %; строк оплати ОМП передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов`язкових платежів клієнта за відповідний звітний період.( а.с.52)

Згідно з п. 8 розділу «Запевнення та Умови» вказаної Заяви-Договору, строк дії договору: набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви-Договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Відповідно до п. 11 розділу «Запевнення та Умови» зазначеної Заяви-Договору, підписанням цієї Заяви-Договору клієнт підтверджує та запевняє, що, зокрема: ця Заява-Договір, Договір з Додатками (в тому числі, Тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний Договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті, так і в інших частинах Договору.

У розділі «Видача платіжної картки та пін конверту» зазначено, що 24.05.2021 відповідачка ОСОБА_1 отримала картку № НОМЕР_2 .

Як вбачається з довідки про відкриття рахунків, яка є Додатком 1.1 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, відповідачці ОСОБА_1 24.05.2021 відкрито поточні рахунки № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . (а.с. 54).

Крім того, 24.05.2021 відповідачкою ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, який є Додатком 9 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (а.с.31), а також позивачем ТОВ «ФК Єврокредит» до позовної заяви додано Додаток до договору № TDB.2021.0002.14372. від 24.05.2021, яким є Тарифний пакет «todobank» (а.с. 48-50).

Згідно з виписок по рахунках, які були відкриті в АТ «Мегабанк» на ім`я ОСОБА_1 , за період з 24.05.2021 по 31.10.2022, остання використовувала встановлений ліміт на картковому рахунку, шляхом здійснення зняття готівки та сплати товарів, однак повернула його не в повному обсязі.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості, яка складена уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк», ОСОБА_1 станом на 01.09.2024 має заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0002.14372. від 24.05.2021 у загальній сумі 53 261,70 грн, з яких: 23 326,96 грн - заборгованість за основним боргом; 29 935,74 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с.50).

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК» «Мустанг Фінанс» укладено договір № № GL1N426240 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1 договору факторингу АТ «МЕГАБАНК» відступає ТОВ «ФК» «Мустанг Фінанс», належні АТ «МЕГАБАНК», а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та /або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, далі за текстом – боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Пунктом 4 договору факторингу визначено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21 723 211, 51 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п.14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Як вбачається з платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 31.07.2024, ТОВ «ФК» «Мустанг Фінанс» сплачено АТ «МЕГАБАНК» за договором відступлення права вимоги № GL1N426240, 23 425 777 грн. (а.с.12)

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 03.09.2024 до договору факторингу № GL1N426240 ТОВ «ФК» «Мустанг Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 53261,70 грн, з яких: 23 325,96 грн заборгованість за основною сумою боргу; 29 935,74 грн - заборгованість за відсотками (а.с.63). Зазначений витяг підписаний сторонами договору.

27.12.2024 між ТОВ «ФК» «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК» «Єврокредит» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 1/12, згідно з яким ТОВ «ФК» «Мустанг» відступило ТОВ «ФК» «Єврокредит» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0311.16087 від 08.06.2021.

З пп.4 ч.2 договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку №1 (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами). Вказаний додаток №1 до цього договору підписується сторонами одночасно з текстом договору. (а.с.13 зворот)

Відповідно до додатку №1 до договору прав вимоги від 27.12.2024, ТОВ «ФК» «Єврокредит» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 53261,70 грн, з яких: 23 325,96 грн заборгованість за основною сумою боргу; 29 935,74 грн - заборгованість за відсотками (а.с.32). Зазначений витяг підписаний сторонами договору.

Набувачі права вимог - ТОВ «ФК» «Мустанг» і ТОВ «ФК» «Єврокредит» додаткових нарахувань за спірним Кредитним договором не здійснювали.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач в обгрунтування заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідачем не заперечується факт підписання заяви-договору.

Вказаний Договір відповідно до вимог ст. 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.

Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Отже, для таких договорів сторони не встановлюють конкретної суми кредиту, а лише визначають максимальний ліміт, в рамках якого банк погодився надавати клієнту кредитні кошти, а клієнт має право і можливість скористатись цими коштами.

Розмір кредитного ліміту та ставки процентів за користування кредитом були погоджені сторонами у розділі «Запевнення та умови» Заяви-Договору № TDB.2021.0002.14372. від 24.05.2021.

Позивач надав виписки по рахунку відповідачки, відповідно до яких ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, здійснювала погашення кредиту. Стороною відповідача не заперечується факт користування кредитним лімітом, як і не заперечується стягнення з неї заборгованості, що є тілом кредиту в сумі 23 325,96 грн.

Разом з тим, щодо правильності нарахування банком процентів за користування кредитом, колегія суддів зазначає, що у п. 4 Договору сторони визначили, що строк кредитування становить 12 місяців.

Згідно з п. 8 розділу «Запевнення та Умови» Заяви-Договору, строк дії договору: набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви-Договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Таким чином умовами договору визначено строк пролонгації договору.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного слідує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом обмежене умовами самого кредитного договору та, у даному випадку, нараховувати відсотки за користування кредитом слід з 24.05.2021 до 24.05.2024.

Однак, матеріали справи не містять належного та зрозумілого розрахунку заборгованості з помісячною розбивкою нарахованих процентів за користування кредитним лімітом із зазначенням порядку їх обчислення та застосованою процентною ставкою, а наявна в матеріалах справи виписка по рахунку не дозволяє перевірити правильність нарахування відсотків та здійснити судом самостійне обчислення процентів за відповідний період, тому колегія суддів приходить висновку про недоведеність позивачем розміру заявлених про стягнення процентів, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення відсутні.

З огляду на наведені мотиви рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (43,79%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» «Єврокредит» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 х 43,79% = 1 060,77 грн.

З ТОВ «ФК» «Єврокредит» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 3 633,60 х 56,21% = 2 042,45 грн.

Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» «Єврокредит» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 060,77 грн, а з ТОВ «ФК» «Єврокредит» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 042,45 грн, то, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «ФК» «Єврокредит» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 2 042,45 - 1 060,77= 981,68 грн, а також звільнити ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати ТОВ «ФК» «Єврокредит» частину судового збору.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції професійна правнича допомога ТОВ «ФК» «Єврокредит» надавалася адвокатом Журавльовим С.Г. на підставі довіреності від 01.07.2025 (а.с.24-27), ордеру (а.с.83), договору про надання правової допомоги №1/07 від 01 липня 2025 (а.с. 24-27).

На підтвердження витрат, понесених відповідачем, надано «акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12132186 від 14.08.2025 (а.с.57).

Враховуючи розумність та обгрунтованість витрат на правничу допомогу, а також наявність клопотання відповідачки щодо їх зменшення, колегія суддів виходить з такого.

Як вбачається з акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12132186 від 14.08.2025: «проведення юридичного та фінансового аналізу боржника» не є видом адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника оцінене 10 000 грн для адвокатів не становлять надмірної складності, не потребують допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагають великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення вищевказаних документів та збору додатків до них. Таким чином оцінена робота у 10 000 грн на такі дії є завищеною і підлягає зменшенню 5 000 грн.

Враховуючи відсоток задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» «Єврокредит» необхідно стягнути витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 х 43,79% = 2 189,50 грн.

Однак, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» «Єврокредит» необхідно стягнути 2 189,5- 981,68 = 1 207,82 грн понесених судових витрат.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Мирка Романа Олексійовича, представника ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Полтави від 23 лютого 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0002.14372 від 24.05.2021 року у розмірі 23 352,96 грн (тіло кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 1 207,82 грн судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов