Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №390/297/26 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/352/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко І. А.

Справа № 390/297/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., в режимі відеоконференції розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Комаса О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 05.02.2026 о 01.32 год, на автодорозі М-30, 703 км, керував транспортним засобом «Hyundai i30», державний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився, зі згоди водія, відповідно до встановленого законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «DrаgerAlcotest 6810», тест № 4025, результат 0,80 проміле, з яким водій згоден. Від керування відсторонений. Таким чином, ОСОБА_1 чим порушив пункт 2.9(а) ПДР України.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Комаса О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне.

Судом першої інстанції неповно з`ясовано фактичні обставини справи та надано неправильну оцінку зібраним доказам. Висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується виключно на припущеннях і не підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.

Обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є встановлення факту керування транспортним засобом. Однак матеріали справи не містять об`єктивних доказів того, що особа фактично керувала автомобілем. Відсутні відеозапис моменту руху транспортного засобу, показання свідків чи інші докази, які беззаперечно підтверджують факт керування.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та не може бути єдиною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності без підтвердження іншими належними доказами.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а всі сумніви щодо доведеності вини відповідно до принципу презумпції невинуватості та стандарту доказування «поза розумним сумнівом» повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат Комаса О.В. підтвердив доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Комаса О.В., який представляє інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши відеозапис події, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність за вказане правопорушення настає зокрема, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 58330505.02.2026 о 01.32 год, на автодорозі М-30, 703 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai i30», державний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився, зі згоди водія, відповідно до встановленого законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «DrаgerAlcotest 6810», тест № 4025, результат 0,80 проміле, з яким водій згоден. Від керування відсторонений. Таким чином, ОСОБА_1 чим порушив пункт 2.9(а) ПДР України

При цьому, пунктом 2.9 а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився працівниками поліції з використанням спеціального технічного засобу «Drager» Alcotest 6810 і згідно роздруківки даного приладу (тест № 4025 від 05.02.2026) результат проведеного огляду на стан сп`яніння показав вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі в розмірі 0,80‰ (а.с. 5).

При цьому, на спростування доводів апелянта щодо відсутності факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 суд зазначає, що згідно відеозапису з автомобільного реєстратора службового автомобіля, на якому зафіксовано, що працівники поліції зупиняють автомобіль «Hyundai i30», державний номер НОМЕР_1 , при цьому з водійських дверей ніхто не виходить. Однак, на відеозапису з нагрудного реєстратора вбачається, що з пасажирських дверей вийшов ОСОБА_1 , що останнім не заперечується. При цьому, ОСОБА_1 повідомляє поліцейському, що автомобілем керував його знайомий, який вийшов з автомобіля і кудись побіг. У той же час, на відеозаписі з нагрудного відеореєстратора з назвою «Export-av696» (час 01.12.33) слідів на снігу біля автомобіля «Hyundai i30», які б свідчили, що з водійських дверей автомобіля хтось вийшов та побіг, немає.

Твердження апелянта, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає закриттю, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки наведені апелянтом обставини не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, а інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення та спростовували його висновки, в апеляційній скарзі не наведено.

Інші обставини, на які посилається апелянт свого підтвердження не знайшли, та спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, про що суд першої інстанції обґрунтовано навів в своєму рішенні, а тому апеляція задоволенню не підлягає.

Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і їм дана належна оцінка, тому дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Комаса О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року - залишити без задоволення, а постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд