Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №352/1358/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 352/1358/26

Провадження № 33/4808/457/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Кузьменко С.В.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та представника потерпілого Маланчина Е.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2026 року відносно неї, –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнана винуватою за ст.124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн. судового збору.

Згідно постанови, 20 травня 2026 року о 10 год. 53 хв. в с. Марківці, вул. Центральна, 18А, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mersedes Benz A160», д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, під час виконання повороту праворуч не зайняла крайнє праве положення на проїзній частині в результаті чого трапилось зіткнення із автомобілем Citroen Jumpy номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушила пункти 2,3б, 10.1 ПДР України та внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події. Зазначає, що під час складання схеми місця ДТП працівники поліції проявили недбалість, не зафіксувавши критично важливі параметри проїзної частини. У схемі ДТП взагалі відсутні дані про ширину лівої смуги руху, яка прилягає до подвійної суцільної лінії розмітки 1.3, а також не вказано ширину правої смуги, по якій начебто рухався інший учасник пригоди. Крім того, поліцейські не відобразили точне розташування уламків транспортних засобів, а вимірювання провели не до зовнішнього краю проїзної частини, а до приватної будівлі магазину «Наш край». Зазначене унеможливлює встановлення об`єктивної просторової картини події та робить таку схему неналежним доказом. Вважає, що суд не врахував реальні технічні параметри дороги та вимоги законодавства щодо організації дорожнього руху. Згідно з пунктом 1.10 ПДР України, смугою руху вважається поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 метра, яка призначена для руху нерейкових транспортних засобів. За замірами, проведеними на місці пригоди 6 червня 2026 року, ширина основної лівої смуги, прилеглої до подвійної суцільної лінії 1.3, становить 3,80 метра, тоді як ширина правої смуги, відокремленої широкою переривчастою лінією розмітки 1.8 (завширшки 23 см), становить лише 1,8 метра. Наведена широка переривчаста лінія 1.8 відповідно до ДСТУ та ПДР позначає межу між основною смугою руху та смугою гальмування чи розгону. Смуга шириною 1,80 метра фізично й юридично не відповідає імперативному критерію смуги руху (щонайменше 2,75 м) і не призначена для постійного руху транспортних засобів. Технічні габарити автомобіля Citroen Jumpy, який був під керуванням водія ОСОБА_2 становлять 1,92 метра за шириною кузова та 2,20 метра з урахуванням розкладених дзеркал заднього виду. Отже, вказаний автомобіль через власні габаритні розміри суто фізично не міг рухатися в межах правої смуги шириною 1,80 метра, не наїжджаючи на лінії розмітки та не виїжджаючи на суміжне узбіччя чи ліву смугу. Відтак твердження водія ОСОБА_2 про те, що він тривалий час рухався у своїй крайній правій смузі, є завідомо неправдивим і спростовується базовими законами геометрії та фізики. Можливість руху автомобіля Citroen Jumpy по правій смузі до моменту пригоди була додатково повністю виключена наявністю перешкоди на правому узбіччі. Як чітко зафіксовано на відеозаписах з нагрудних відеокамер поліцейських (файли clip-0 з 02:11 до 02:14 та clip-1 з 01:58 до 02:12), а також на фотознімках з місця пригоди, на правому узбіччі безпосередньо поблизу дорожнього знаку 5.38.2 «Пішохідний перехід» стояв припаркований вантажний автопоїзд. Наявність цього автопоїзда унеможливлювала завчасний виїзд та безперешкодний рух автомобіля Citroen Jumpy правою стороною дороги аж до моменту здійснення маневру повороту автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі щодо неї у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник потерпілого заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався вимог наведених норм права.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколупро адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП серії ЕПР1 № 670835 від 20 травня 2026 року (а.с.1); схемою місця ДТП (а.с.2); відеозаписом та фотосвітлинами що міститься в матеріалах справи (а.с.5, 25, 26).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги про неналежне оформлення працівниками поліції схеми місця ДТП, незазначення ширини смуг руху, місця знаходження уламків транспортних засобів та інших параметрів дорожньої обстановки, не можуть бути підставою для скасування постанови. Наведені недоліки самі по собі не свідчать про недопустимість цього доказу та не спростовують установлених судом фактичних обставин, оскільки схема місця пригоди оцінювалася в сукупності з іншими доказами, зокрема поясненнями учасників пригоди, фотознімками та відеозаписами. Зазначеними доказами дорожня обстановка була встановлена повно та всебічно. Зокрема, було з`ясовано ширину смуг проїзної частини, наявність та місце розташування дорожньої розмітки, дорожніх знаків, пішохідних переходів та прилеглої території магазину. Будь-яких істотних порушень порядку оформлення матеріалів справи, які б позбавляли суд можливості встановити фактичні обставини події або свідчили про недопустимість доказів, апеляційним судом не встановлено.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що розмір правої смуги не допускає руху по ній інших транспортних засобів.

Наявність такої смуги для руху, а також розмітки 1.5 між смугами для руху в одному напрямку, зобов`язує водія дотримуватись п.п.2.3.б та 10.1 ПДР України.

Оскільки ОСОБА_1 перед тим як перестроїтись та змінити напрямок руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, її дії перебувають у зв`язку із настанням ДТП.

При цьому, наявність чи відсутність порушення вимог ПДР іншим учасником ДТП, не спростовує факт недотримання ОСОБА_1 наведених вимог діючого законодавства.

Слід зауважити, що ширина крайньої правої смуги не впливає на можливість її використання іншими учасниками дорожнього руху, а тому при її перетині з лівої смуги слід дотримуватись п. п.2.3.б та 10.1 ПДР України.

За наведених обставин, доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу апеляційного суду та не вказують на незаконність оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт