Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №344/6188/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/6188/26

Провадження № 33/4808/381/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Андрусів Л. М.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та її захисника Горина В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Горина В.М. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 29 березня 2026 року о 00 год. 15 хв. по вул. Тролейбусна, 1 в м. Івано-Франківськ, керувала транспортним засобом марки «Toyota Rav4» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці за допомогою газоаналізатора Alkotest ном.0026 результат позитивний 0,51‰ проміле. З результатом огляду не згідна. Від проходження огляду в медичному закладі з метою підтвердження стану алкогольного сп`яніння відмовилася. Від керуванням транспортним засобом була відсторонена, чим порушила п.п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Горин В.М. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ОСОБА_1 , прибувши на вул. Тролейбусну в м. Івано-Франківську на прохання ОСОБА_2 , під час паркування незначно зачепила номерний знак іншого автомобіля. Не дійшовши згоди щодо збитків, ОСОБА_1 особисто зателефонувала на лінію «102» для оформлення ДТП. При цьому, ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу перебувала у абсолютно тверезому стані та не вживала жодних алкогольних напоїв до моменту настання дорожньо-транспортної пригоди та її повної зупинки. Вживання алкогольного напою, а саме близько 50 грамів шампанського, відбулося виключно після зупинки автомобіля та під час тривалого (близько 40 хвилин) очікування на приїзд патрульного екіпажу. Це було зумовлено перебуванням ОСОБА_1 у сильному емоційному стресі через конфлікт за участю її знайомого та сам факт пригоди. Зазначені обставини повністю підтверджуються як послідовними поясненнями самої ОСОБА_1 , так і свідченнями свідка ОСОБА_2 , а також наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (відеофайл «Clip-0» о 00:56), де ОСОБА_1 одразу й відкрито повідомила працівників поліції про вживання невеликої кількості шампанського саме під час очікування їхнього приїзду. За таких умов працівники патрульної поліції припустилися грубої помилки у кваліфікації дій особи, безпідставно склавши протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, тоді як вживання алкоголю водієм після дорожньо-транспортної пригоди за наявності відповідних підстав охоплюється зовсім іншим складом правопорушення, передбаченим ч.4 ст.130 КУпАП, обвинувачення за якою особі не висувалося. При оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення поліцейські взагалі не з`ясовували та не встановлювали час вживання водієм алкогольних напоїв, чим грубо порушили вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порушення процедури огляду та з`ясування часу вживання алкоголю роблять протокол, акт огляду на стан сп`яніння та направлення в медичний заклад недопустимими доказами, що унеможливлює їх використання судом.

Просить скасувати постанову суду та закрити провадження щодо ОСОБА_1 у справі через відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 та її захисник Горин В.М. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколупро адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626782 від 29.03.2026 року (а.с.1); роздруківкою технічного приладу Drager Alcotest 7510 з результатом огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння 0,51 ‰ (а.с. 2-3); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння (а.с.4); направленням на огляд в медичний заклад (а.с. 5); копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 8); копією протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с. 11); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с. 12).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

На відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції (а.с.12), убачається, що останні прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди за отриманим повідомленням, де встановили її учасників. На запитання поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв водій ОСОБА_1 повідомила, що алкоголю не вживала. Після цього їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 зазначила, що «випила трохи шампанського» (clip-0, 00:56:00), а також пояснила: «Стояли з ним, випила» (clip-1, 00:55:57). Надалі вона погодилася пройти огляд на місці з використанням спеціального технічного засобу. За результатами огляду було зафіксовано 0,51 ‰ алкоголю, про що їй повідомлено. ОСОБА_1 з результатом огляду не погодилася, у зв`язку з чим працівники поліції роз`яснили їй право та порядок проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Незважаючи на це, ОСОБА_1 відмовилася від проходження такого огляду в медичному закладі, при цьому їй були роз`яснені правові наслідки такої відмови. Після роз`яснення процесуальних прав працівники поліції склали щодо ОСОБА_1 матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог КУпАП та узгоджується з відеозаписами.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебувала у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а вживала алкогольні напої лише після ДТП, є необґрунтованими та спростовуються відеозаписом події. При цьому ОСОБА_1 жодного разу не зазначила працівникам поліції, що алкоголь був вжитий саме після дорожньо-транспортної пригоди, хоча така обставина мала істотне значення для правильної правової кваліфікації її дій та могла бути повідомлена нею відразу. Навпаки, така версія була висунута лише під час судового розгляду як спосіб захисту від адміністративної відповідальності.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП. Ці доводи ґрунтуються виключно на версії захисту про вживання алкоголю після ДТП, яка не підтверджується матеріалами справи. Справа не містить доказів, що водій ОСОБА_1 вживала алкоголь, зокрема після ДТП, оскільки вона не погодилася з результатами огляду на місці ДТП та відмовилася від медичного огляду в закладі охорони здоров`я.

Твердження апеляційної скарги про недопустимість протоколу, акту огляду та направлення на медичний огляд також не знайшли свого підтвердження. Зазначені документи складені уповноваженими службовими особами відповідно до вимог КУпАП, містять усі необхідні реквізити, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, а тому обґрунтовано покладені судом першої інстанції в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Апеляційний суд звертає увагу і на те, що після отримання позитивного результату тестування ОСОБА_1 мала реальну можливість спростувати його шляхом проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, однак свідомо відмовилася від такого огляду. За таких обставин саме настання негативних процесуальних наслідків такої відмови не може покладатися на працівників поліції чи бути підставою для визнання недопустимими інших належних доказів.

Суд першої інстанції надав належну оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності, дотримався вимог процесуального закону та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт