Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №274/7620/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 274/7620/25 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.

Категорія 81 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), суддів Шевчук А. М., Павицької Т. М.,

за участі:

секретаря судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Большакової Т. Б. у місті Бердичеві, повний текст судового рішення складений 14.04.2026

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД» про захист прав споживачів та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.01 листопада 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД» (далі - відповідач, ТОВ «Маркет Універсал ЛТД») про захист прав споживачів та стягнення коштів.

2.Позивач просила стягнути з відповідача на свою користь 127 597,90 грн, які було фактично втрачено внаслідок дій працівника відповідача.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

3.06 квітня 2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

4.Рішення мотивовано тим, що позивачем недоведені позовні вимоги належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Суд першої інстанції виходив із того, що надана позивачем роздруківка із сайту «tabletki.ua» підтверджує оформлення та викуп 29.08.2024 замовлення препарату «Еутирокс» у дозуванні 25 мкг в аптеці «D.S.» за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 12, а долучений до справи блістер препарату «Еутирокс» 125 мкг сам по собі не доводить, що саме працівником цієї аптеки, саме 29.08.2024 та саме позивачу було видано препарат із більшим дозуванням. Крім того, позивачем не надано рецепта лікаря із зазначенням призначеного їй препарату та його дозування.

5.З огляду на ці обставини суд першої інстанції, пославшись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», статті 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та норми ЦПК України щодо доказування, дійшов висновку про недоведеність сукупності умов, необхідних для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди, а саме: протиправної поведінки відповідача, вини його працівника, факту продажу позивачці препарату з дозуванням 125 мкг замість 25 мкг та прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і заявленими до стягнення витратами.

6.Суд першої інстанції не погодився з доводами відповідача про його неналежність, як сторони у справі, однак зазначив, що сам по собі факт діяльності ТОВ «Маркет Універсал ЛТД» у сфері фармацевтичної торгівлі та його зв`язок із мережею аптек «D.S.» не є достатньою підставою для задоволення позову за відсутності доказів неналежного надання послуг чи продажу товару неналежної якості.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

7. ОСОБА_1 не погодилась з рішенням суду першої інстанції та 10 травня 2026 року подала до Житомирського апеляційного суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» апеляційну скаргу.

8.В апеляційній скарзі просила: «скасувати рішення суду від 06.04.2026 року, як таке, що ухвалене з порушенням матеріальних та процесуальних норм та створює перешкоду у судовому захисті».

9.В апеляційній скарзі позивач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

10.Вважає, що рішення суду від 06 квітня 2026 року ґрунтується не на належних доказах і нормах закону, а на припущеннях суду щодо обставин придбання та прийому лікарського засобу.

11.Вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що позивач нібито самостійно, без консультації з лікарем, переплутала дозування препарату та почала приймати «Еутирокс» 125 мкг.

12.На думку ОСОБА_1 , матеріали справи не містять доказів того, що прийом препарату у більшому дозуванні був її самостійною ініціативою, тоді як надані нею документи підтверджують, що замовлення здійснювалося саме на препарат «Еутирокс» у дозуванні 25 мкг.

13.Також позивач зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, зокрема, не встановив обставин фактичної видачі лікарського засобу в аптеці, оскільки відмовив у залученні до участі у справі співвідповідачем або третьою особою - працівника аптеки, яка могла б надати пояснення щодо відпуску препарату. У зв`язку з цим вважає, що суд передчасно дійшов висновків про недоведеність її вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

14.15 червня 2026 року від представника ТОВ «Маркет Універсал ЛТД» Дрогомирецької Ольги Романівни через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» до Житомирського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року у справі №274/7620/25 залишити без змін.

15.Відповідач посилається на те, що доводи апеляційної скарги є хибними та спростовуються матеріалами справи, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позовних вимог не на підставі припущень, а з урахуванням письмових доказів, наданих самим позивачем.

16.Зокрема, відповідач зазначає, що у консультативному висновку ендокринолога Васюти К. П. від 18 жовтня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 приймала препарат «Еутирокс» 25 мкг, потім переплутала дозування і почала приймати 125 мг.

17.Також відповідач вказує, що позивачем не було долучено до позовної заяви рецепта лікаря із зазначенням препарату та дозування, який був їй призначений, а надана копія блістера препарату «Еутирокс» 125 мкг не підтверджує факту придбання саме цього препарату 29 серпня 2024 року саме в аптеці за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 12.

18.На цій підставі відповідач вважає, що позивачем не доведено факту придбання препарату «Еутирокс» у дозуванні 125 мкг у зазначеному аптечному закладі, а також не підтверджено належними і достатніми доказами причинно-наслідкового зв`язку між придбанням лікарського засобу, його прийомом та заявленими до стягнення витратами.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

19.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 визначено склад суду для розгляду справи №274/7620/25: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.

20.Ухвалою від 15 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд витребував матеріали справи з суду першої інстанції. Після надходження матеріалів справи ухвалою від 09 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі. Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи, на 04.08.2026 о 10 год. 30 хв.

Мотивувальна частина

Позиції учасників справи в апеляційному суді

21.Позивач в судове засідання не з`явилась, у поданій апеляційній скарзі просила справу розглядати за відсутність сторони позивача, а копію рішення суду направити на електронну адресу.

22.Представник відповідача в судове засідання не з`явився причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином у спосіб надіслання судової повістки в електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд». Згідно довідки про доставку електронного документу судова повістка доставлена відповідачу 19.06.2026.

23.За таких обставин, неявка учасника справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

24.Згідно копії роздруківки із сайту «tabletki.ua», власник абонентського номера НОМЕР_1 , 29 серпня 2024 року о 10 год 17 хв придбав в аптеці «D.S.» за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 12, лікарський засіб «Еутирокс», таблетки 25 мкг № 100, вартістю 102,06 грн, номер замовлення № 702351856, статус замовлення - «викуплено».

25.До матеріалів справи позивачем долучено копію блістера лікарського засобу «Еутирокс» у дозуванні 125 мкг, яким вона обґрунтовувала свої доводи про фактичне отримання препарату з більшим дозуванням.

26.24 вересня 2024 року ОСОБА_1 проходила медичне обстеження у лабораторії «Синево» у м. Києві, за результатами якого показник тиреотропного гормону становив 0,019 мМО/мл.

27.Згідно з консультативним висновком ендокринолога Васюти К. П. від 18 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 зазначено - скарги на ненастання вагітності, прийом препарату «Еутирокс» 25 мкг, а надалі - «переплутадала дозування та почала приймати 125 мг»; встановлено діагноз «медикаментозний тиреотоксикоз» та рекомендовано відміну препарату й обстеження (а.с.43).

28.26 жовтня 2024 року та 07 грудня 2024 року ОСОБА_1 зверталася із письмовими претензіями на ім`я керівника мережі аптек «D.S.» Никулишина О., у яких просила відшкодувати їй 120 399 грн, що підтверджується копіями квитанцій АТ «Укрпошта».

29.ПВНЗ «Інститут загальної практики - сімейної медицини» виставляв ОСОБА_1 рахунки на оплату медичних послуг: від 12 серпня 2024 року на суму 5 214 грн, від 26 серпня 2024 року на суму 1 530 грн, від 11 вересня 2024 року на суму 53 695 грн, від 16 вересня 2024 року на суму 2 507,40 грн.

30.Згідно з актами здачі-приймання робіт ПВНЗ «Інститут загальної практики - сімейної медицини» здійснював медичний супровід ОСОБА_1 : від 05 вересня 2024 року на суму 19 488,50 грн, від 13 вересня 2024 року на суму 5 431 грн, від 11 вересня 2024 року на суму 5 431 грн. Крім того, відповідно до квитанції від 24 вересня 2024 року позивачка сплатила 27 043 грн за медичні скринінги.

31.Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача «Аптека DS» у справі.

Позиція апеляційного суду

32.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

33.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

34.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 - 5 статті 263 ЦПК України).

35.Апеляційний суд уважає, що суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, правильно визначив характер спірних правовідносин, дослідив надані сторонами докази, оцінив їх у сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

36.Спір у цій справі виник з приводу вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Маркет Універсал ЛТД» 127 597,90 грн коштів, які, на думку позивача, були фактично втрачені внаслідок дій працівника відповідача, а саме продажу їй лікарського засобу «Еутирокс» у дозуванні 125 мкг замість замовленого препарату у дозуванні 25 мкг.

37.Отже, спірні правовідносини стосуються захисту прав споживачів та відшкодування спричинених завданих збитків.

38.Відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Споживачі зобов`язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

39.Статтею 21 Закону України «Про лікарські засоби» встановлено, що реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без рецептів лікарів. Забороняється реалізація (відпуск) громадянам неякісних лікарських засобів або таких, термін придатності яких минув або на які відсутній сертифікат якості, що видається виробником. Реалізація (відпуск) громадянам лікарських засобів за рецептом лікаря здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Правила приписування лікарських засобів, а також перелік лікарських засобів, які можуть реалізовуватись без рецептів лікарів, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

40.Згідно зі статтею 16 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

41.Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

42.Частина 1 статті 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; водночас особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

43.Отже, для задоволення позову у цій справі позивачка мала довести, що під час придбання лікарського засобу вона виконала покладені на неї як на споживача обов`язки, зокрема надала рецепт лікаря, відповідно до якого їй мав бути відпущений препарат «Еутирокс» 25 мкг, однак працівник аптеки відпустив їй препарат «Еутирокс» 125 мкг. При цьому позивачка мала довести, що, незважаючи на ознайомлення з упаковкою та інструкцією до лікарського засобу, вона об`єктивно не могла встановити факт відпуску препарату в іншому дозуванні, ніж було призначено лікарем, а відповідач після її звернення відмовився усунути допущене порушення. Також позивачка мала довести наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між такими діями (бездіяльністю) відповідача та заявленими до стягнення витратами.

44.Суд першої інстанції встановив, що позивачем надано копію роздруківки із сайту «tabletki.ua», згідно з якою 29 серпня 2024 року о 10 год 17 хв було придбано в аптеці «D.S.» за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 12, препарат «Еутирокс» 25 мкг № 100, вартістю 102,06 грн, номер замовлення № 702351856, статус замовлення - «викуплено». Також до матеріалів справи долучено копію блістера препарату «Еутирокс» 125 мкг.

45.Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що роздруківка із сайту підтверджує саме замовлення та викуп препарату у дозуванні 25 мкг, однак не підтверджує факту видачі препарату у дозуванні 125 мкг. Копія блістера препарату «Еутирокс» 125 мкг сама по собі не містить відомостей про дату, місце, особу продавця, номер замовлення чи інші ідентифікуючі дані, які б давали змогу пов`язати цей блістер саме з аптекою за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 12, та саме з подією 29 серпня 2024 року.

46.Крім того, позивач не зазначає, чи ознайомлювалася вона з упаковкою та інструкцією до придбаного лікарського засобу, не пояснює, що саме перешкодило їй встановити, що їй було відпущено препарат в іншому дозуванні, ніж зазначено в рецепті лікаря та замовлено нею, і не надає доказів на підтвердження неможливості своєчасного виявлення такої невідповідності.

47.Відповідно до статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

48.Надані позивачем медичні документи, результати лабораторних досліджень, консультативний висновок ендокринолога, рахунки, акти та квитанції підтверджують факт проходження нею обстежень, лікування та понесення певних витрат. Зокрема, у матеріалах справи містяться відомості про результат дослідження тиреотропного гормону 0,019 мМО/мл від 24 вересня 2024 року, консультативний висновок ендокринолога від 18 жовтня 2024 року із зазначенням діагнозу «медикаментозний тиреотоксикоз», а також рахунки та акти ПВНЗ «Інститут загальної практики - сімейної медицини».

49.Однак зазначені докази не підтверджують, що саме відповідач або працівник аптеки відповідача видав позивачці препарат у дозуванні 125 мкг замість 25 мкг, а також не доводять, що всі заявлені до стягнення витрати є прямим і безпосереднім наслідком саме такої поведінки відповідача.

50.Суд першої інстанції також обґрунтовано врахував, що до позовної заяви не було додано рецепт лікаря або іншого належного медичного документа із зазначенням призначеного позивачці препарату та його дозування. Ця обставина має значення для оцінки як доводів про порушення правил відпуску лікарського засобу, так і доводів про причинний зв`язок між придбанням препарату, його прийомом та подальшими витратами на лікування.

51.Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, зводяться переважно до незгоди позивача з оцінкою судом консультативного висновку ендокринолога, у якому зазначено, що позивач приймала «Еутирокс» 25 мкг, потім переплутала дозування і почала приймати 125 мг. Позивач вважає, що суд безпідставно виходив із припущення про самостійний прийом нею препарату у більшому дозуванні.

52.Апеляційний суд бере до уваги, що формулювання суду першої інстанції про «ймовірність» самостійного прийому позивачем препарату у більшому дозуванні саме по собі не може замінювати встановлений судом факт. Водночас це формулювання не є визначальною підставою для відмови в позові. Вирішальним у цій справі є те, що позивачем не доведено первинної обставини, з якою вона пов`язує відповідальність відповідача, - факту видачі їй 29 серпня 2024 року препарату «Еутирокс» 125 мкг саме працівником аптеки «D.S.» замість замовленого препарату «Еутирокс» 25 мкг.

53.Посилання позивача на те, що суд першої інстанції мав залучити до участі у справі працівника аптеки або іншу особу, як співвідповідача або третю особу не спростовує правильності висновків суду першої інстанції про недоведеність факту протиправної поведінки відповідача, а відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

54.Відповідно до частин 5-7 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а суд не може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, прямо передбачених законом.

55.Отже, саме позивач як сторона, яка посилалася на факт неправильної видачі лікарського засобу, повинна була надати суду належні та допустимі докази цієї обставини або заявити належні процесуальні клопотання про витребування відповідних доказів чи виклик свідків. Невстановлення особи працівника аптеки або ненадання доказів фактичної видачі препарату з іншим дозуванням не може бути компенсоване припущенням про протиправність поведінки відповідача.

56.Стаття 4 Закон України «Про захист прав споживачів» дійсно передбачає право споживача на належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, а також на відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції чи неналежного надання послуг.

57. Разом із тим застосування цього способу захисту у судовому порядку не звільняє споживача від обов`язку довести факт порушення його права, наявність шкоди та причинний зв`язок між порушенням і шкодою.

58.У цій справі позивачем не доведено, що відповідач передав їй товар неналежної якості або надав послугу неналежної якості, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів того, що препарат у дозуванні 125 мкг був отриманий нею саме внаслідок помилки працівника аптеки відповідача. Сам по собі факт наявності у позивача блістера препарату з іншим дозуванням не є достатнім доказом порушення відповідачем прав споживача.

59.Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов пред`явлено до належного відповідача, однак це не є достатньою підставою для покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди без доведення факту протиправної поведінки, факту заподіяння шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою.

60.За таких обставин апеляційний суд висновує, що суд першої інстанції правильно застосував положення статей 22, 1166 ЦК України, статей 76-81, 89, 263 ЦПК України, повно та всебічно оцінив надані сторонами докази і дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених позовних вимог

61.Враховуючи викладене, рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

62.Суд апеляційної інстанції зазначає, що всі доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди позивача з оцінкою доказів і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Водночас такі аргументи не потребують окремого аналізу, оскільки вони охоплюються наведеними вище мотивами цієї постанови.

63.Апеляційний суд звертає увагу, що доводи апеляційної скарги позивача фактично ґрунтуються на концепції «негативного доказу», тобто на твердженні про те, що обставина щодо продажу їй препарату неналежного дозування відповідачем та спричинення цим збитків має вважатися доведеною доти, доки її не буде спростовано відповідачем або судом. Такий підхід суперечить принципу змагальності сторін, закріпленому як одному з основоположних принципів цивільного судочинства, оскільки покладає тягар спростування обставин на іншу сторону, тоді як саме особа, яка посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог, повинна довести їх належними та допустимими доказами.

64.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц міститься такий висновок щодо тягаря доказування: «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний… Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс».

65.Доводи позивача про те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, апеляційний суд відхиляє. Наведені в апеляційній скарзі витяги з оскаржуваного рішення, на які позивач посилається як на підтвердження своїх доводів, фактично відображають оцінку судом першої інстанції поданих доказів та мотиви, з яких він дійшов висновку про їх недостатність для підтвердження заявлених позовних вимог.

66.Така оцінка доказів здійснена відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства та не свідчить про те, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях.

67.За змістом статей 12, 13 та 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних у передбачених законом випадках, при цьому збирання доказів не є його обов`язком. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надаючи оцінку всім зібраним у справі доказам та мотивуючи врахування або відхилення кожного з них.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

68. Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

69.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70.Оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції, які є наслідком повного та всебічного встановлення обставин справи, правильного тлумачення та застосування норм матеріального права з дотримання норм процесуального права, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

71.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

72.Позивачка звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів". Підстави для розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

73.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2026 року у справі №274/7620/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 04 серпня 2026 року.