Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №279/1690/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 279/1690/26Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Категорія 130 КУпАПДоповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Лупіновою Д.П.,

з участю захисника Потопальського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 квітня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 02.03.2026 року о 12 год. 25 хв. в с. Ушомир Коростенського району по вул. Київській, 36, ОСОБА_1 керував електроскутером марки «FADA» без державного номерного знака, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Драгер Alcotest 6820» (серійний номер ARSM-0880), результат - 0,41 ‰ алкоголю в крові. Особу відсторонено від керування транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження), в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини справи досліджені неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

ОСОБА_1 зазначає наступне:

- ОСОБА_1 керував триколісним електровелосипедом марки «FADA Bulli» - засобом пересування для осіб з інвалідністю (оскільки є особою з інвалідністю), а не «транспортним засобом» у розумінні ст. 130 КУпАП та Правил дорожнього руху;

- з результатами огляду за допомогою приладу «Драгер» він не погодився та пропонував пройти огляд у найближчому медичному закладі - Коростенській центральній районній лікарні (с.Ушомир), проте отримав відмову від поліцейських;

- протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог статей 256, 257, 268 КУпАП: ОСОБА_1 не отримав направлення на огляд у встановленому порядку; про складання протоколу його повідомлено не було; зі змістом протоколу - не ознайомлювали; від керування транспортним засобом не відсторонювали;

- водій не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом першої інстанції: судом невірно зазначено адресу проживання ОСОБА_1 ;

ОСОБА_1 також зауважує, що про існування постанови йому стало відомо лише у травні 2026 року після накладення арешту на банківські рахунки при примусовому виконанні оскаржуваної постанови, а саму постанову він отримав лише 29 травня 2026 року після особистого звернення до суду, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.

Позиції учасників провадження

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси представляє захисник Потопальський М.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, зазначених у ній.

Мотиви та висновки апеляційного суду

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про продовження строку апеляційного оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції, про постанову дізнався лише у травні 2026 року після відкриття виконавчого провадження №80934614 від 06.05.2026 Коростенським ВДВС та накладення арешту на рахунки, а саму постанову отримав після звернення до суду 29.05.2026, що підтверджується роздруківкою з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя та реалізації положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.

Заслухавши пояснення захисника Потопальського М.В., дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя місцевого суду прийшов до висновку про те, що вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №604289 від 02.03.2026 року, рапортами поліцейського, направленням від 02.03.2026 року та актом огляду на стан сп`яніння, тестом "Драгер" з якого слідує, що вміст алкоголю в крові становить 0,41 проміле, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.03.026, відеозаписом з портативного реєстратора.

Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується достатніми доказами.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції направляв судові повістки ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 - адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №604289. Водночас, із копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 , доданої до матеріалів апеляційної скарги, вбачається, що його зареєстрована адреса проживання є: АДРЕСА_2 . Аналогічна адреса озвучена самим ОСОБА_1 працівникам поліції під час зупинки транспортного засобу. В матеріалах справи відсутні докази вручення судових повісток адресату або повернення поштової кореспонденції із відміткою про неможливість вручення. Також, смс-повідомлення щодо документу «судова повістка про виклик до суду» від 24.03.2026 на номер телефону НОМЕР_1 , згідно довідки (а.с.20), не доставлено.

Таким чином, суд першої інстанції направляв повістки на адресу «вул. Центральна, 8», яка відрізняється від дійсної зареєстрованої адреси особи « АДРЕСА_2 », і за відсутності будь-яких доказів отримання ОСОБА_1 повідомлення про судовий розгляд, вирішив справу за його відсутності.

За таких обставин суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 без достатніх підстав, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП, чим позбавив його можливості надати пояснення, подати докази, скористатися правом на юридичну допомогу та реалізувати право на захист, гарантоване статтями 55, 59, 63 Конституції України, статтями 268, 280 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказане є суттєвим порушенням норм процесуального права та самостійною підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо правової природи транспортного засобу марки «FADA Bulli» та відсутності об`єктивної сторони правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є наявність «транспортного засобу» у розумінні відповідних нормативних актів.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії; легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Транспортний засіб «FADA Bulli» за технічною документацією є триколісним велосипедом, оснащеним електродвигуном, який являє собою відокремлений тяговий модуль виносного типу, тому повністю відповідає вимогам «транспортного засобу» як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Тому, апеляційний суд відхиляє даний аргумент апеляційної скарги як безпідставний.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відмови у проведенні огляду у медичному закладі при незгоді з результатами тесту «Драгер», апеляційний суд зазначає наступне.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Частиною 3 ст. 266 КУпАП встановлено, що у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції №1452/735 у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції №1452/735 встановлено, що поліцейський забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.

Із матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду за допомогою приладу «Драгер», почувши показник газоаналізатора 0,41 проміле, зазначив, що бути такого не може (12 год 37 хв відеозапису з нагрудних камер поліцейських). Однак, поліцейський жодним чином не переконався та не зафіксував згоду водія з результатами огляду.

Крім того,водій висловлював бажання пройти огляд у Коростенській центральній районній лікарні, що розташована в с. Ушомир, де відбулася подія (12 год 33 хв відеозапису з нагрудних камер поліцейських). Проте, відповідно до рапорту поліцейського Гаврилюка О. від 02.03.2026 та акту огляду, цей факт поліцейськими не відображено, та, хоча направлення до медичного закладу і складено, однак ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся, а порушення п. 2.5 ПДР йому не інкримінується.

На думку апеляційного суду, таким чином поліцейськими порушено вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І Інструкції №1452/735 в частині забезпечення права особи на огляд на стан сп`яніння водія в закладі охорони здоров`я при незгоді водія з результатами тестування на місці зупинки.

Стосовно суперечності між змістом рапорту поліцейського та протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Із рапорту інспектора СРПП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Гаврилюка Олександра від 02.03.2026 вбачається, що під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Поліцейський у встановленому законом порядку запропонував водієві пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що водій відмовився.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №604289 від 02.03.2026 складений на підставі показань газоаналізатора «Драгер Alcotest 6820» - 0,41 ‰ алкоголю; в акті огляду на стан сп`яніння та в направленні на огляд водія до закладу охорони здоров`я зазначено саме ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук.

Долучений до матеріалів справи рапорт апеляційним судом визнається як недостовірний та такий, що суперечить іншим доказам, тому не може бути розцінений судом як доказ вини ОСОБА_1 .

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Статтею 256 КУпАП також встановлено, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 від підписання протоколу та розписок відмовився, що зафіксовано поліцейськими з посиланням на відеозапис нагрудного реєстратора. Апеляційна скарга містить твердження про те, що ознайомлення з протоколом та роз`яснення прав у порядку, передбаченому вимогами глави 19 КУпАП, фактично не відбулося.

За змістом статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Проте, наявний у матеріалах справи відеозапис не містить фіксації обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз`яснення суті правопорушення, яке інкримінується водію, його прав, а також складання будь-яких інших процесуальних документів.

Вимоги статей 254, 256, 259, 260 КУпАП категорично обумовлюють обов`язкову присутність особи при складенні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, (у разі коли таку особу було встановлено) та надають можливість уповноваженим особам у випадку ухилення від своїх процесуальних обов`язків осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, доставляти їх, зокрема, до поліцейського відділку для складення протоколу.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази про те, що уповноваженими особами протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності ОСОБА_1 , на відеозаписі працівники поліції в спілкуванні з водієм обмежилися лише констатуванням факту, що щодо останнього буде складено протокол про адміністративне правопорушення та запитанням, чи буде ОСОБА_1 знайомитися з протоколом про адміністративне правопорушення (до початку складання протоколу).

Тобто спростувати доводи апелянта про нескладання протоколу за його участі - в суду жодних підстав нема.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками поліції допущено суттєві порушення Порядку проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом. Судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Тому апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук