Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №202/5463/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2063/26 Справа № 202/5463/26 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

26.05.2026 в м. Дніпро, проспект Любарського, 2-М, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови суду як незаконної та необґрунтованої.

Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться у Індустріальному районному суді міста Дніпра о 10.00 годині 01.07.2026 року о 10 год. 00 хв. Натомість суддя, без належного повідомлення апелянта, призначив розгляд справи на 17.06.2026 та розглянув її за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові суду вказано, що він був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак до судового засідання не з`явився. Однак, як стверджує апелянт, наведене не відповідає дійсності та підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів його своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи.

Також ОСОБА_1 вказує, що він, знаючи та враховуючи, що засідання відбудеться 01.07.2026 на 10 год. 00 хв., так вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, завчасно, а саме 13.06.2026 на електронну адресу Індустріального районного суду міста Дніпра подав клопотання про розгляд справи за місцем проживання та прохав передати всі матеріали в місцевий суд для належного розгляду. Натомість судом першої інстанції це клопотання було відхилене у зв`язку із недотриманням процедури подання подібних документів.

Врахувавши помилку, 15.06.2026 було повторно надіслано те ж саме клопотання до Індустріального районного суду міста Дніпра, але вже шляхом поштового вручення. Але суд все одно проігнорував всі доводи клопотання та не повідомив, що засідання перенесли на 17.06.2026.

Зазначає, що у судовому рішенні вказано, що наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння є очевидним і під час перегляду відеозапису. Однак яким чином ці ознаки стали суду очевидні при перегляді відеозапису, якщо суд жодним чином не спілкувався з апелянтом — залишилось невідомим.

Вважає, що суд першої інстанції накладаючи на апелянта покарання порушив його фундаментальне право на захист та справедливий суд.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 17.06.2026 - скасувати, а провадження по справі закрити.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 двічі не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає можливим, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №675611 від 26.05.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП убачається, що 26.05.2026 о 00:10:00 год в м. Дніпро, проспект Любарського, 2-М, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності” зазначено «надасть у суді».

Технічний засіб відеозапису: бодікамера № 471411, №470476.

Вказано, що у водія ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено дату, час та місце розгляду справи, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис ОСОБА_1 .

Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.1).

Відповідно до направлення на огляд подія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 26.05.2026 водій ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здорова — КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня психіатричної допомоги» ДОР для визначення стану сп`яніння у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.2).

Згідно рапорту інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області, 26.05.2026 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з НОМЕР_1 , був зупинений на підставі п.7 ч.1 ст. 35 ЗУ України «Про національну поліцію». У водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці.

За порушення водієм п.2.5 ПДР щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Водія згідно ст. 266 КУПАП відсторонено від права керування транспортним засобом та попереджено про відповідальність щодо подальшого керування такими транспортним засобом. Автомобіль припарковано без порушень ПДР. Вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами № НОМЕР_2 .

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, який міститься на одному DVD-диску, долученому до матеріалів справи (а.с.4), на яких наявний один поєднаний файл під назвою «export-3t3f5» з нагрудних камер працівників поліції № 471411 від 26.05.2026 тривалістю 00:07:59-00:37:35 та № 470476 від 26.05.2026 тривалістю 00:07:58-00:37:35.

Так, на відеозапису видно, що працівник підходить до водія, як потім буде встановлено - ОСОБА_1 , який перебуває поряд зі своїм автомобілем: «Ви бачили проблескові маячки синього та червоного кольору?»

ОСОБА_1 : «Так».

Працівник поліції: «Я чого не зупинились?»

ОСОБА_1 : «Так получилось...».

Працівник поліції: «Надайте будь ласка Ваше посвідчення водія та реєстраційний талон на транспортний засіб».

ОСОБА_1 : «А можна якось камери...це...»

Працівник поліції: «Камери не можна виключати, ведеться повна фіксація події».

Водій ОСОБА_1 надав працівникам поліції свої документи.

Працівник поліції о 00:09:50 годин: «Згідно спільного наказу МВС та МОЗ №1452/735, де визначено ознаки сп`яніння, я убачаю у Вас ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Ви готові пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановлену законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або у спеціалізованому закладі охорони здоров`я?»

ОСОБА_1 о 00:10:20 годин: «Я ж ... будь ласка, я прошу, виключіть камери, я поспілкуюсь з вами і все... Я прошу... що можна...»

Працівник поліції: «Ви готові пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння?»

ОСОБА_1 00:11:03 годин: «Так пишіть».

Працівник поліції: «Ви відмовляєтесь? Ніхто так писати нічого не буде».

ОСОБА_1 : «Будь ласка, вимкніть камери».

Працівник поліції о 00:11:36 годин: «Не можна! Ви готові пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння? Або на місці зупинки транспортного засобу, або у закладі охорони здоров`я?»

ОСОБА_1 : «Не можна ніяк?»

Працівник поліції: «Не можна ніяк! Це кримінальна відповідальність!»

ОСОБА_1 о 00:12:10 годин: «Так пишіть».

Працівник поліції: «Що так?»

ОСОБА_1 о 00:12:11 годин: «Що я відмовляюсь».

Працівник поліції: «Ви відмовляєтесь від проходження огляду?»

ОСОБА_1 о 00:12:12 годин: «Так».

Працівник поліції: «У такому разі, це є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння».

ОСОБА_1 : «Я знаю».

Працівник поліції: «Згідно ст. 266 КУпАП Ви відсторонені від керування транспортним засобом. Вам треба знайти тверезого водія. Якщо Ви продовжите рух транспортним засобом, його буде евакуйовано, а щодо Вас складено ще один протокол».

Далі на відеозапису зафіксовано, що працівники поліції склали адміністративні матеріали щодо водія ОСОБА_1 , ознайомили його з ними. ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення та отримав його копію.

На переконання апеляційного суду досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 не оспорює сам факт його відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та факт доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Оспорювання в апеляційній скарзі наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, як підстави для закриття провадження у справі, є безпідставним, оскільки його було притягнуто за відмову від проходження огляду на стан такого сп`яніння, у встановленому законом порядку, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак алкогольного сп`яніння, внаслідок чого заперечення апелянтом таких ознак є невмотивованими.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю та не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності звертавя до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17.06.2026, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Щодо стосується доводів ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції порушив його право на захист, розглянувши справу 17.06.2026, у той час як у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейськими зазначено, що судовий розгляд справи відбудеться 01.07.2026, апеляційний суд зазначає наступне.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №675611 від 26.05.2026, працівники поліції вказали, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в Індустріальному районному суді міста Дніпра о 10.00 годин 01.07.2026 (а.с.1).

Згідно супровідного листа від 01.06.2026 № 5877с/41/19/2026 матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП надійшли до суду першої інстанції 03.06.2026 (а.с.6).

Вимогами ч.1 ст. 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Враховуючи наведені вимоги закону, судом першої інстанції призначено судовий розгляд адміністративної справи щодо ОСОБА_1 в межах строку, визначених ч.1 ст.277 КУпАП, а саме на 17.06.2026, про що повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності судовою повісткою (а.с.8).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого через вимоги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

Таким чином апеляційні доводи ОСОБА_1 про допущені судом першої інстанції порушення його права на захист — є безпідставними.

До такого ж висновку дійшов апеляційний суд і щодо доводів ОСОБА_1 про безпідставне відхилення місцевим судом його клопотання про зміну територіальної підсудності розгляду справи та направлення адміністративних матеріалів за новою адресою проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За долученими до апеляційної скарги додатків, 13.06.2026 ОСОБА_1 направив на електронну адресу Індустріального районного суду міста Дніпра клопотання про розгляд справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675611 від 26.05.2026 шляхом передання матеріалів за його місцем проживання, а саме - до Бершадського районного суду Вінницької області (а.с.20).

Згідно електронного листа від 15.06.2026, судом першої інстанції ОСОБА_1 було повідомлено, що у порушення вимог закону, направлене апелянтом клопотання не скріплене електронних цифровим підписом, а тому не має юридичної сили, а отже у суду відсутні правові підстави для його обліку (а.с.21 оборот).

Направлене повторно ОСОБА_1 за допомогою поштового зв`язку клопотання про зміну підсудності та розгляд справи за місцем його фактичного проживання було отримано судом першої інстанції лише 19.06.2026 (а.с.11-14), тобто вже після проведеного судового розгляду справи та винесення постанови по суті (а.с.9-10).

Водночас апеляційний суд зауважує, що за приписами ч.ч.1,2 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Отже законодавець визначив для даної категорії справ ( ч.1 ст.130 КУпАП ) альтернативну територіальну підсудність їх розгляду.

Натомість зміна територіальної підсудності у справах про адміністративні правопорушення діючими положеннями КУпАП не передбачена. У даному випадку справу було розглянуто із дотриманням загальних правил територіальної підсудності - за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, апеляційні доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції його права на захист та доступ до правосуддя є безпідставними.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи поданої апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — залишити без задоволення, а постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО