Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №158/1329/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/1329/26 Провадження №33/802/478/26 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В. В.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

захисника особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 – Полетила П.С.,

іншого учасника ДТП – ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_2 - Рущака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах іншого учасника ДТП ОСОБА_2 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 квітня 2026 року якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КпАП України закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.04.2026 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КпАП України закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №621583 від 22.03.2026 року за те, що він 22.03.2026 року о 17 годині 54 хвилин на а/д Т-0312 між населеним пунктом села Журавичі та поворотом на село Омельне, Луцького району Волинської області, керуючи автомобілем марки «BMW 330i», д.н.з. « НОМЕР_1 », не обрав безпечної швидкості, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Traffic», д.н.з. « НОМЕР_2 », який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення вимог, передбачених п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КпАП України (а.с.39-43).

Не погоджуючись із постановою суду представник ОСОБА_3 в інтересах іншого учасника ДТП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову незаконною та необґрунтованою, внаслідок недотримання судом вимог ст.ст.280, 283, 284 КпАП України.

Вказує на те, що водій ОСОБА_2 не погоджується з показаннями ОСОБА_1 в тому, що він вину у вчиненому не визнає, що водій автомобіля марки «Renault Traffic», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 раптово, без увімкнення покажчику повороту, розпочав здійснювати маневр повороту, внаслідок чого відбулося зіткнення, уникнути якого він не зміг.

ОСОБА_2 стверджує, що зіткнення транспортних засобів відбулось в попутному напрямку, а не під час обгону. Крім того, зіткнення відбулось на правій смузі pyxy i під час зіткнення пошкоджена задня частина автомобіля з права, а в автомобіля, який рухався за ним передня частина. Даний факт зіткнення підтверджується схемою ДТП, на якій ОСОБА_1 вказав місце зіткнення, а саме на правій смузі pyxy.

Щодо тверджень ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 виконував поворот ліворуч i не увімкнув показник повороту, слід віднестись критично, так як до місця де є поворот ліворуч від місця ДТП – 300 м.

Характер i локалізація пошкоджень транспортних засобів, які зазначені в схемі ДТП, свідчать про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось на правій крайні смузі попутного pyxy, тобто на смузі pyxy, по якій рухався ОСОБА_2 .

На думку ОСОБА_2 виноватцем даної ДТП є ОСОБА_1 , який порушив вимоги п.12.1 та п.13.1 ПДР, i сам вказав, що ДТП відбулось на правій смузі pyxy.

Вважає, що доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Просить постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.04.2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України (а.с.48-51)

В судове засідання особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушенняОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Учасники, які з`явилися в судове засідання, не заперечували щодо продовження слухання справи у відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення іншого учасника ДТП та його представника, які підтримали апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити; захисника ОСОБА_1 – Полетила П.С., який заперечив доводи апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін; приходжу до наступного висновку.

Згідно положень статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи місцевий суд дотримався у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КпАП України завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при розгляді справи суд першої інстанції з`ясував всі обставини справи, належним чином дослідив наявні докази по справі та надав їм належну юридичну оцінку, а тому вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Відповідно до ст.124 КпАП України об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.03.2026 року о 17 годині 54 хвилин на а/д Т-0312 між населеним пунктом села Журавичі та поворотом на село Омельне, Луцького району Волинської області, за участі транспортних засобів марки «BMW 330i», д.н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 та марки «Renault Traffic», д.н.з. « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .

Твердження апелянта про те, що саме дії ОСОБА_1 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України, в межах викладеного в ньому обвинувачення, не може бути єдиним та беззаперечним джерелом доказів, що в свою чергу не підтверджує порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та його дії не знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням ДТП.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв, належить встановити причинний зв`язок між діянням (порушенням Правил дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, і те, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі (внесок) кожного з них у спричиненні наслідку. Причинний зв`язок в автотранспортних правопорушеннях встановлюється між порушеннями Правил дорожнього руху, які допустив водій, та відповідними наслідками, що настали. Згідно з пунктами 1.4., 1.5. Закону України «Про Правила дорожнього руху» кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зіткнення транспортних засобів відбулося не під час обгону, а в попутному напрямку, а також про те, що місце зіткнення на правій смузі руху та характер механічних пошкоджень транспортних засобів свідчать про відсутність вини ОСОБА_2 .

Такі доводи фактично зводяться до власного тлумачення апелянтом механізму дорожньо-транспортної пригоди та не спростовують установлених судом першої інстанції обставин. Самі по собі місце зіткнення транспортних засобів та локалізація їх механічних пошкоджень не є безумовним підтвердженням версії апелянта, оскільки підлягають оцінці лише у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Як вбачається із досліджених судом письмових матеріалів, що автомобіль марки «BMW 330i», д.н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 рухався позаду автомобіля марки «Renault Traffic», д.н.з. « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 . Характер і локалізація пошкоджень транспортних засобів, які зазначені в схемі наслідків ДТП, свідчать про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось на правій крайні смузі попутного руху. Водночас, аналізуючи схему місця ДТП від 22.03.2026 року, на ній зображено лише автомобіль марки «BMW 330i», д.н.з. « НОМЕР_1 », відомості про іншого учасника ДТП (автомобіля марки «Renault Traffic», д.н.з. « НОМЕР_2 ») – відсутні.

Крім того, незгода ОСОБА_2 з показаннями ОСОБА_1 та невизнання ним своєї вини є реалізацією права на захист і самі по собі не свідчать про неправильність висновків суду, якщо такі висновки ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах, оцінених відповідно до вимог ст.252 КпАП України.

Щодо долученого до матеріалів апеляційної скарги висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи транспортно-трасологічного дослідження та дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 2602 від 30.06.2026 року (а.с.72-89), проведеного судовим експертом ОСОБА_4 , апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з п.4 висновку експерта, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам пунктів 12.6 «г» та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. Водночас експерт дійшов однозначного висновку, що за наданими матеріалами з технічної точки зору не є можливим встановити, чи перебуває зазначене порушення у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, висновок експерта не підтверджує одного з обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, а саме причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді дорожньо-транспортної пригоди.

За відсутності належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували, що саме допущені ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху перебували у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП, відсутні достатні підстави для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

А тому, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності

Враховуючи вищевикладене вважаю, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

А тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді – без зміни відповідно до ст.294 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах іншого учасника ДТП ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 квітня 2026 року якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КпАП України закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.