Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №159/4475/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/4475/25 Провадження №33/802/778/26 Головуючий у 1 інстанції:Шишилін О. Г.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Мотальової-Кравець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.06.2025 року о 12 годині 56 хвилин по вулиці Володимира Івасюка, 19, місто Ковель Волинської області, керував транспортним засобом – автомобілем марки «Renault Master» н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров`я в Ковельському МТМО, висновок лікаря №399 від 28.06.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.29-30).

Не погоджуючись із постановою судді захисник Мотальова-Кравець В.Ю. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважаєоскаржувану постанову суду немотивованою та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм КпАП України, без повного, об`єктивного та всебічного дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що призвело до безпідставного притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На думку сторони захисту матеріали справи не містять об`єктивних, належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, у справі не зібрано, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Окрім цього, вважає, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вважає, що він пропущений із поважних причин, оскільки розгляд справи хоч і відбувся за участю представника, але без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.39-44).

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечувала щодо продовження слухання справи у відсутності її довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що постанова щодо ОСОБА_1 винесена 20.10.2025 року у його відсутності, та за участі його захисника Клімука В.С. При цьому захиснику відомо процедуру оскарження вказаної постанови.

Останнім днем для подачі апеляційної скарги є 24 година 30.10.2025 року. Проте, апеляційну скаргу захисник Мотальова-Кравець В.Ю. подала лише 16.07.2026 року через систему «Електронний суд», яка була місцевим судом зареєстрована 17.07.2026 року, тобто з пропуском зазначеного терміну.

Місцевим судом вжито всіх належних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить отримання поштового відправлення від 10.10.2025 року з його особистим підписом. Від нього будь-яких заяв на адресу місцевого суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови відсутні з огляду на обізнаність ОСОБА_1 про судовий розгляд, а тому апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Нормами законодавства визначено, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання, що ті мотиви, які наведено захисником у апеляційній скарзі в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суперечать положенням ч.2 ст.294 КпАП України, де зазначено, що перебіг процесуального строку починається з дня винесення постанови, а не з моменту її отримання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомленим зі змістом пред`явленого правопорушення, знав як про наявне судове провадження, так і про дату, час і місце судового розгляду, що в апеляційній скарзі не заперечується, ОСОБА_1 користувався послугами адвоката Клімука В.С., який був присутній при проголошенні оскаржуваної постанови, захисник є ознайомлений з процедурою оскарження такого рішення, матеріали справи не містять даних про розірвання з даним адвокатом договору про надання правничої допомоги, в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 також не з`явився для дачі пояснень на підтримання апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення процесуального строку та обґрунтування поважності таких причин, а тому заявлене клопотання не є таким, що дає підстави для його задоволення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали провадження містять супровідний лист від 23.10.2025 року про надіслання на адресу ОСОБА_1 копії постанови від 20.10.2025 року (а.с.31), яка ним була особисто отримана 07.11.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.34), що спростовує твердження апелянта про неотримання ОСОБА_1 копії постанови.

Окрім цього вважаю за доцільне зазаначити, що після винесення оскаржуваної постанови від 20.10.2025 року, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 24.10.2025 року в добровільному порядку сплачено штраф в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, що підтверджується оригіналом квитанції, яка наявна в матеріалах спарви (а.с.32). На думку суду, така поведінка ОСОБА_1 свідчить про визнання його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

А тому апеляційний суд не вбачає підстав для визнання причин, вказаних у вимогах апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, такими, що заслуговують на увагу за таких обставин, та відповідно відмовляє у поновленні строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Дана постанова не перешкоджає повторному звернення з апеляційної скаргою.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

В поновленні строку захиснику Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на подачу апеляційної скарги на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, відмовити.

Апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову суддіКовельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, повернути скаржнику.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.