Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №161/8315/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/8315/26 Провадження №33/802/785/26 Головуючий у 1 інстанції:Антіпова Т. А.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Масюк Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Масюка Г.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, працюючого на ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» оператором верстатів з програмного забезпечення, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та застосовано до останнього стягнення, в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 13.04.2026 року о 22:18 годин, в місті Луцьк, вулиця Чернишевського, будинок 114 В, керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia Combi», державний номерний знак НОМЕР_1 , та після скоєного ДТП за його участю до проведення медогляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживав алкоголь.

Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 є ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 13.04.2026 року о 22:18 годин, водій ОСОБА_1 місті Луцьк, вулиця Чернишевського, будинок 114В, «Skoda Octavia Combi», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті допустив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_2 , котрий був припаркований водієм ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погодившись з постановою судді першої інстанції захисник в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що судом не з`ясовані та не доведені обставини, які мають значення для справи, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КпАП України. Жодних доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після ДТП матеріали справи не містять, при цьому працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння не зафіксовано, огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився ні на місці події, ні в медичному закладі. ОСОБА_1 висловлював бажання проїхати в медичний заклад для проведення огляду, проте працівниками поліції такої можливості не було забезпечено.

Крім того вказує, що визнання вини за ст. 124 КпАП України не звільняє обов`язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Масюк Г.С., які підтримали подану апеляційну скаргу, доходжу наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суддя відповідно до ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які взяті за основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду

За змістом п. 2.10 (є) ПДР водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаних вище пунктів ПДР дотримано не було.

Незважаючи на позицію захисника, викладену нею в апеляційній скарзі, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640212 від 14.04.2026 року за ознаками ч. 4 ст. 130 КУпАП; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640181 від 14.04.2026 року за ознаками ст. 124 КУпАП; письмовими поясненнями особи, що притягується до відповідальності від 13.04.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.04.2026; рапортом поліцейського; копією постанови серії ЕНА №7020238 від 14.04.2026 року;довідкою УПП у Волинській області ДПП від 14.14.2026; схемою місця ДТП від 13.04.2026.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) поліцейських, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженою наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, і які містять фіксацію обставин адміністративних правопорушень.

Як вбачається з переглянутого в ході апеляційного розгляду справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 неодноразово вказував про те, що вживав алкогольні напої вже після того, як було здійснено ДТП. Також на відеозаписі факт вчинення ДТП ОСОБА_1 не заперечує та неодноразово пояснює про несправності «парктроніка», що стало наслідком зіткнення його автомобіля з іншим припаркованим транспортним засобом. Поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції досить агресивна, він кричить, надто емоційно відповідає на усі запитання та, що важливо в рамках цієї справи, чітко зазначає про вживання алкоголю після вчинення ДТП. Вказаний факт зафіксований і у письмових поясненнях ОСОБА_1 .

Про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння у письмових поясненнях зазначає і потерпіла.

Апеляційні доводи про внесення працівниками поліції недостовірних відомостей до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, цілком необґрунтовані враховуючи досліджений відеозапис з бодікамер працівників поліції. Згадані пояснення записані поліцейським зі слів ОСОБА_1 та власноруч підписані останнім, що зафіксовано на відеозаписі. Жодних дій працівників поліції, які можна було б розцінити як тиск на водія з метою надання ним таких пояснень, зафіксовано не було і з динаміки подій під час документування вчинених правопорушень на відеозаписі також не вбачається.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 чи його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після скоєння ДТП за його участю до проведення огляду з метою встановлення стану сп`яніння, є неспроможними, та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Твердження захисника, що ОСОБА_1 вважав ситуацію з ДТП вирішеною шляхом складання євро протоколу і таким чином не усвідомлював необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також не міг передбачити правових наслідків, передбачених ч. 4 ст. 130 КПАП України, апеляційний суд вважає голослівними.

Апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 як водій транспортного засобу повинен був чітко розуміти наслідки вчинення ним ДТП, та зокрема відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

До доводів апелянта про неправдивість первинних показань ОСОБА_1 на місці події щодо вживання алкоголю після ДТП, в стані емоційного збудження, що мало саркастичний характер, а не характер достовірного повідомлення про фактичні обставини апеляційний суд також ставиться критично, оскільки вважає такі направлені на уникнення передбаченої законом відповідальності будь-яким чином.

Факт вчинення ОСОБА_1 ДТП із припаркованим автомобілем марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_2 також належним чином доводиться доказами наявними в матеріалах справи, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 , що фактично узгоджується з обставинами встановленими на відеозаписі, схемою місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

Апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції правильно встановлено, що дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП. Відтак підстави для закриття провадження у справі, як про це просить захисник відсутні.

Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а оскаржену постанову слід залишити без зміни.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Масюк Ганни Сергіївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В. В. Гапончук