Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №156/186/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 156/186/26 Головуючий у 1 інстанції: Федечко М. О.

Провадження № 22-ц/802/880/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенка Михайла Ігоровича на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовано тим, що 19.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2162152, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 10200 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

30.10.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення № ККАУ-30102020. Згідно з вказаним Договором, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2162152 від 19.03.2020 року.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 33456 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10200 грн.; заборгованість за процентами - 23256 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 33456,00 грн., судовий збір 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 05 травня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2162152 від 19.03.2020 року в сумі 16014 гривень, яка складається з тіла кредиту 10200,00 грн. та 5814,00 відсотків.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що в частині відмовлених позовних вимог, не відповідає нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи, представник позивача ТОВ «ФК «Кредит Капітал» подав апеляційну скаргу, у якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, дано неправильну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, допущено невідповідність зроблених ним висновків обставинам справи.

З апеляційної скарги вбачається, що сторона позивача оскаржує рішення, в частині відмовлених позовних вимог, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення , а рішення суду, в оскарженій частині залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 04 серпня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, в оскарженій частині, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки кредитодавець не мав підстав здійснювати нарахування відсотків поза межами строку, на який надавався кредит, то до стягнення підлягає лише несплачене тіло кредиту та відсотки в межах строку кредитування.

Такі висновки суду є правильними.

Встановлено, що 19.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2162152. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит в сумі 10200,00 грн, тип кредиту - кредит, строк кредиту 30 днів (п.1.4 Договору), знижена процентна ставка 1,43 % в день від суми кредиту зазначеного в п.1.4 Договору, процентна ставка 1,9 % в день від суми кредиту застосовується в межах строку надання кредиту (п.1.4 Договору) якщо споживач не виконав умови зниженої процентної ставки та в межах нового Договору, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 Договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі на картку позичальника № НОМЕР_1 . Пролонгація кредиту зазначена в розділі №4 Договору. Даний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором С411785.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір, було надіслано одноразовий ідентифікатор С411785 на номер його мобільного телефону НОМЕР_2 .

Згідно з відповіддю ТОВ ФК «ВЕР ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 року, 19.03.2020 року був здійснений успішний переказ від ТОВ «Авентус Україна» на картку № НОМЕР_1 в сумі 10200,00 грн.

30.10.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення № ККАУ-30102020. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2162152 від 19.03.2020 року, про що свідчить Витяг реєстру боржників до цього договору факторингу на суму заборгованості 33456,00 грн.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем підтверджено право вимоги за спірним кредитним договором до відповідача на підставі укладеного договору факторингу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2162152 від 19.03.2020 року, заборгованість відповідача складає 33456 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10200 грн.; заборгованість за процентами - 23256 грн (нараховані з 19.03.2020 по 17.07.2020).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Кредит-Капітал» просило стягнути нараховані проценти, які розраховані станом на 17 липня 2020 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

В п. 1.4 Договору зазначено, що строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно п. 4 Договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених в п. 1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 Договору (зокрема, здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів).

Згідно п. 4.2 Договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.

У пункті 4.5 договору зазначено, що у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Отже, за умовами Договору (пункту 4.2) сторони погодили, що споживач у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн, може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.3 Договору.

Також з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач не здійснював жодних платежів, а тому не здійснював пролонгацію договору, як це передбачено пунктами 4 Договору.

Колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази пролонгації кредитного договору понад 30 днів.

Відповідно до умов кредитного договору, для продовження строку кредитування позичальник має вчинити дії, а саме здійснити платіж на користь позивача у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

Позивачем не надано доказів сплати відповідачем вказаного платежу у розмірі, визначеному договором.

З врахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав стягнення відсотків за користування кредиту поза межами строку кредитування є правильним та відповідає вимогам закону.

Встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору щодо сплати тіла кредиту, та відсотків в межах строку кредитування, внаслідок чого в нього виникла заборгованість.

З огляду на зазначене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що кредитодавець не мав підстав здійснювати нарахування відсотків поза межами строку кредитування вірно стягнув заборгованість за тілом кредиту та відсотків (в межах строку кредитування) в розмірі 16014, 00 грн.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, правильно застосував норми матеріального права та дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит Капітал».

Безпідставними та бездоказовими є твердження апелянта про те, що відсотки після закінчення строку кредитування нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

У позовній заяві до стягнення заявлено заборгованість по тілу кредиту і заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом.

Вимог про стягнення коштів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України із зазначенням їх розміру та наведенням розрахунку - позивач не заявляв.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, то підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенка Михайла Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05 травня 2026 року, в оскарженій частині, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя:

Судді: