Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №461/5777/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/5777/26

1-кп/461/579/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої — судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання — ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в місті Львові у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026142360000490, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 17 липня 2026 року, приблизно о 11 год. 46 хв., перебуваючи у громадському місці, на перехресті вулиць Ференца Ліста – Вороного поблизу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, що за адресою: м. Львів, вул. Ференца Ліста, 1, рухаючись на своєму автомобілі марки Toyota Land Cruiser 200 реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи умисел на вчинення хуліганства, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний, суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зневажливим ставленням до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи власну зверхність, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, вийшов з свого автомобіля на проїзну частину дороги та умисно перекрив рух транспортних засобів, які рухались позаду нього. Продовжуючи свої протиправні умисні дії, які спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи винятковий цинізм, вступив у конфлікт із ОСОБА_4 , під час якого, наніс останньому два удари, а саме: один удар лівою рукою у скроневу ділянку обличчя з права, та другий удар правою рукою в ділянку губ, чим спричинив йому згідно з висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 подав заяву, у якій зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження міститься заяви потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

У частині 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

У частині 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 296 КК України, оскільки такими своїми діями він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас до обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше несудимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. При цьому суд також враховує думку потерпілого, який претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст.296 КК України, у виді штрафу і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 100, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) грн.

2. Речові докази: DVD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при таких.

3. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч. 1 ст. 394 КПК України, а саме: цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_7