Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №337/4556/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/4556/26

Номер провадження 2-а/337/55/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючої судді – Калугіної Г.Б.,

за участю секретаря – Бойко Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача адвокат Коломоєць Ірина Василівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов зазначений адміністративний позов, в якому представник позивача просить визнати поважною причину пропуску строку на оскарження постанови, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 № R484770 від 17.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн, поновити строк на оскарження, скасувати вказану постанову, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити. Позов мотивований тим, що 17.04.2026 року начальником Візірякіним В.Г. було складено Постанову № R484770 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Вказана постанова була винесена за відсутності Позивача. У тексті оскаржуваної постанови зазначено, що Позивач нібито подав заяву «через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста», в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до відповідальності за його відсутності. Згідно з текстом постанови, порушення полягає у тому, що Позивач «не пройшов(ла) (відмовився (лась) від проходження) ВЛК». Про існування вказаної постанови Позивачу не було відомо. Копію постанови було отримано представником Позивача (адвокатом) у відповідь на адвокатський запит № 1006/2026/01 від 10.06.2026 року.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2026 відкрито провадження по справі та витребувано у відповідача належним чином завірені копії усіх матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до постанови № R484770 від 17.04.2026.

22.07.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що 06.04.2026 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів були внесені відомості про порушення правил військового обліку, а саме не проходження (відмова від проходження ВЛК) ОСОБА_1 . Проте до ІНФОРМАЦІЯ_5 поліцією не доставлявся, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Щодо винесеної постанова про притягнення до відповідальності то така винесена автоматично в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у зв`язку з тим, що громадянин ОСОБА_1 визнав адміністративне правопорушення шляхом подання 07.04.2026 заяви через додаток «Резерв+» проте штраф не сплатив, після чого в реєстрі було згенеровано Постанову № R484770 від 17.04.2026. В постанові роз`яснено, що штраф повинен бути сплачений протягом 30 днів з дня набрання постанови законної сили. У разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили постанови не менше, ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною. У разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постановою законною сили, в порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

24.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коломоєць І.В. до суду надійшла відповідь на відзив, яка мотивовано наступним. У своєму відзиві Відповідач зазначає, що Постанова № R484770 була винесена автоматично через те, що Позивач нібито «визнав адміністративне правопорушення шляхом подання 07.04.2026 заяви через додаток «Резерв+»». Це прямо свідчить про штучне фабрикування підстав для притягнення до відповідальності, а також про недостовірність даних, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Як уже зазначалося в позові, Позивач не здійснював жодних підтверджень згоди на притягнення його до відповідальності через електронні кабінети та не підписував відповідних заяв електронним підписом. Відповідач стверджує, що 06.04.2026 року до Реєстру були внесені відомості про відмову Позивача від проходження ВЛК. Однак, Відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу (акту про відмову, корінця врученої повістки чи направлення тощо), який би підтверджував факт виклику Позивача та його подальшої відмови. Відповідач у відзиві обмежився лише цитуванням норм законодавства, повністю проігнорувавши свій процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесеного рішення. Відповідач у відзиві жодним чином не спростував доводи Позивача щодо відсутності підпису посадової особи на оскаржуваній постанові, що є порушенням ст. 283 КУпАП та робить документ юридично нікчемним. Відповідач не навів аргументів щодо відсутності мотивувальної частини у постанові та неможливості встановлення об`єктивної сторони правопорушення. Отже, Відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували аргументи адміністративного позову, а наведені ним у відзиві факти суперечать самі собі та законам логіки. Спірна постанова винесена за відсутності належних доказів вини, з грубим порушенням процедури та права Позивача на захист. Просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

28.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коломоєць І.В. до суду надійшла заява, яка мотивована тим, що в провадженні Хортицького районного суду міста Запоріжжя знаходиться справа № 337/4556/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. З метою правильного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, звертаю увагу суду на сформовану судову практику щодо застосування положень законодавства, які регулюють порядок належного оповіщення військовозобов`язаних. П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 14 липня 2026 року (справа № 498/149/26, ЄДРСР № 138205006) ретельно дослідив питання належного оповіщення та зазначив, що відповідно до п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку – має бути зазначено день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора. Крім того, Голосіївський районний суд м. Києва у своєму рішенні від 05.02.2026 року (справа № 752/24116/25, ЄДРСР № 133858563) дійшов однозначного висновку щодо наслідків недотримання процедури виклику, зазначивши: «Таким чином, у разі відсутності належного оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного ІНФОРМАЦІЯ_2, не прибуття останнього не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП...». що розглядається, відповідачем не надано жодного підтверджуючого доказу направлення або вручення повістки позивачу. Матеріали справи не містять ані особистого підпису ОСОБА_1 про отримання повістки, ані відеозапису її вручення, ані документів від поштового оператора з відмітками, які б підтверджували день отримання поштового відправлення або відмову від його отримання. Таким чином, у діях відповідача вбачається недоведеність належними та допустимими доказами факту сповіщення особи у встановлений законом спосіб, що, з огляду на наведену судову практику, виключає наявність об`єктивної сторони порушення правил військового обліку, оскільки у разі відсутності належного оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК не прибуття останнього не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

28.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коломоєць І.В. до суду надійшло клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Коломоєць І.В. не прибули, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що 17.04.2026 відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову № R484770, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу 17000,00 грн за те, що він не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При вирішенні позовних вимог суд застосовує такі норми права.

У частині 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

У примітці до статті 210 КУпАП визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 99 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є бланкетною, оскільки її диспозиція передбачає відповідальність за порушення, не даючи повного опису всіх його ознак, а відсилає до конкретного нормативно-правового акту. Це означає, що для визначення суті правопорушення необхідно посилатися на відповідні правила, встановлені іншими законами або актами.

Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що, зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Сторона відповідача не надала суду жодного належного та допустимого доказу того, що позивач не пройшов, відмовився від проходження ВЛК, подав заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто постановою, що оскаржується.

Відповідачем не надано достатніх належних доказів на спростування доводів позивача та на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина 1 ст. 139 КАС України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наведені норми дають підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Враховуючи зазначені вище положення ст. 134 КАС України, суд дійшов висновку, що розподілу між сторонами підлягають лише ті витрати, які понесені сторонами у справі.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача подано до суду Договір № 0804/2026/03 про надання правничої допомоги від 08.04.2026 року, укладеного між позивачем та адвокатом Коломоєць І.В., розрахунок судових витрат позивача, станом на 29.07.2026 з якого вбачається надання таких послуг: надання усної консультації з приводу скасування штрафу ТЦК та СП, підготовка адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_6 , підготовка позовної заяви до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, підготовка відповіді на відзив у справі № 337/4556/25 та застосування судової практики, кількість витраченого часу – 8 годин, вартість 8000,00 грн, Актом прийому передачі виконаних робіт/практичних послуг з якого слідує, що вартість послуг адвоката становить 8000,00 грн, Ордером на надання правничої допомоги ОСОБА_1 від адвоката Коломоєць І.В. серія АР№ 12544471 від 10.06.2026, копією свідоцтва адвоката Коломоєць І.В., серія ЗП № 001085 від 28.08.2015.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також фактичний обсяг виконаної роботи адвокатом, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача в сумі 8000,00 грн.

Разом з тим, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень сплачений позивачем судовий збір у розмірі 532,48 грн, відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 79, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача адвокат Коломоєць Ірина Василівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R484770 від 17.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн - визнати протиправною та скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , судовий збір у сумі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 03.08.2026.

Суддя Г.Б. Калугіна