Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №308/6112/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6112/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12023111130002308 від 09.07.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Чехії, громадянки України, тимчасово не працюючої, із середньою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не одноразово судима, востаннє - вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2025 року за ч.1 ст.190 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу на суму 34 000 гривень, який на даний час сплачений.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111130002308 від 09.07.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст.190 КК України.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року призначено підготовче судове засідання по розгляду даного обвинувального акту.

20.05.2026 року представником потерпілого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 подано цивільний позов до ОСОБА_4

04.06.2026 року судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче судове засідання та призначено обвинувальний акт до судового розгляду, а також прийнято до розгляду цивільний позов ОСОБА_7 .

Судом встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.06.2023, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), повторно з метою особистого протиправного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_8 створила обліковий запис в месенджері «Viber» під іменем « ОСОБА_9 », який зареєстровано на мобільні телефони НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

В подальшому зв`язавшись в месенджері «Viber» з потерпілим ОСОБА_10 , та запропонувавши допомогу у вирішенні його питання з оплатою супутникового інтернету «Старлінк». Так, 14.06.2023 ОСОБА_10 будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_4 , вважаючи та будучи впевненим, що здійснює оплату супутникового інтернету «Старлінк» надав всі банківські дані останній, а саме номер банківської картки, СVV-код, та строк дії картки, та здійснив всі підтвердження.

Того ж дня о 20 год. 23 хв., потерпілий помітив списання коштів у сумі 10 423 гривні, через платіжну систему «WWW.IPAY.UA», з належної йому банківської картки яка відкрита в АТ «Універсал Банк» за номером НОМЕР_3 .

Так 14.06.2023 через платіжну систему «WWW.IPAY.UA», відбулось зарахування даних коштів на банківську картку яка відкрита в АТ «ОТП Банк» за номером НОМЕР_4 , та належить ОСОБА_11 .

Отриманими коштами ОСОБА_12 розпорядилась на власний розсуд, не маючи наміру здійснити оплату супутникового інтернету «Старлінк». Вказаними протиправними діями, ОСОБА_8 завдала потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 10 423 гривні.

За таких обставин ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.190 КК України (чинна до 11.08.2023), тобто заволодінні чужим майном шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Не зупинившись на викладеному, продовжуючи свої злочинні дії, діючи повторно, за попередньою змовою із невстановленою на даний час органом досудового розслідування особою, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.08.2024, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), повторно з метою особистого протиправного збагачення, створила на маркет-плейсі «ОЛХ» оголошення про продаж неіснуючих акумуляторних батарей «Deye SE G5.1Pro-B», вартістю за одну одиницю 59 400 гривень.

Так, потерпіла ОСОБА_13 , не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_14 , через месенджер «Viber» домовилась про купівлю двох акумуляторних батарей «Deye SE G5.1Pro-B». Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, діючи повторно ОСОБА_8 із належного їй мобільного номеру телефону НОМЕР_5 надіслала потерпілій ОСОБА_13 у месенджері «Viber» номер банківського рахунку АТ «Акцент Банк» № НОМЕР_6 , який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_15 , фінансовий номер НОМЕР_7 , та який перебував у постійному користуванні невстановленої на даний час органом досудового розслідування особою, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження. Після чого 13.08.2024 потерпіла здійснила два перекази кошти в загальній сумі 118 000 гривень, шляхом пересилання коштів через мобільний застосунок Інтернет - банкінгу «monobank», а саме:

• о 13 год. 03 хв. з належної їй банківської картки відкритої в АТ «Універсал Банк» за номером НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ) перерахувала кошти у сумі 87 500 гривень.

• 0 14 год. 07 хв. з належної їй банківської картки відкритої в АТ «Універсал Банк» за номером НОМЕР_10 ( НОМЕР_11 ) перерахувала кошти у сумі 30 800 гривень.

Після надходження коштів на рахунок, ОСОБА_12 та невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження, здійснили ряд переказів з метою унеможливлення відслідкуванння руху коштів та їх подальшого обготівковування на банківський рахунок який відкритий в АТ «Ощадбанк» та належить ФОП ОСОБА_11 .

Отриманими коштами ОСОБА_12 та невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження, розпорядились на власний розсуд, не маючи наміру пересилати вказаний вище товар, та своїми протиправними діями завдали потерпілій ОСОБА_13 матеріального збитку на загальну суму 118 000 гривень.

За таких обставин ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, діючи повторно, за попередньою змовою із невстановленою на даний час органом досудового розслідування особою, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.09.2024 у месенджері «Viber» створив обліковий запис з іменем « ОСОБА_16 » за контактним номером НОМЕР_12 та в подальшому знайшов оголошення, яке опублікував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у соціальній мережі «Фейсбук» про потребу у купівлі електролічильників, та відгукнувся про їх наявність.

Потерпілий ОСОБА_7 будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри невстановленої на даний час органом досудового розслідування особою, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження та ОСОБА_4 , вважаючи та будучи впевненим, що здійснює купівлю електролічильника з модемом вартість за одну одиницю якого становить 22 500 гривень, домовився про купівлю товару в кількості три одиниці отримав «Рахунок-фактуру»

В подальшому 26.09.2024 о 16 год. 49 хв. в якості оплати за неіснуючий товар потерпілий зі свого рахунку АТ «Універсал Банк» НОМЕР_13 , здійснив переказ коштів у сумі 40 000 гривень передоплати шляхом пересилання коштів через мобільний застосунок Інтернет - банкінгу «monobank», на банківський рахунок наданий в ході листування, а саме АТ «Ощадбанк» НОМЕР_14 , відкритий на фізичну особу підприємця ОСОБА_8 .

Після надходження коштів на рахунок, ОСОБА_12 та невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження, здійснили ряд переказів з метою унеможливлення відслідкування руху коштів та їх подальшого обготівковування на банківський рахунок відкритий в АТ «Акцент Банк» за № НОМЕР_15 , який відкрито на фізичну особу підприємця ОСОБА_17 , та яким тривалий час, на постійній основі користується невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження.

Отриманими коштами ОСОБА_12 та невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, відносно якої виділено матеріали в окреме кримінальне провадження, розпорядились на власний розсуд, не маючи наміру пересилати вказаний вище товар та своїми протиправними діями завдали ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 40 000 гривень.

За таких обставин ОСОБА_8 обвнувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.03.2025, потерпілий ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у соціальній мережі «Фейсбук» опублікував оголошення про бажання придбати сонячні панелі.

03.03.2025 на його мобільний номер телефону НОМЕР_16 зателефонувала особа жіночої статті ОСОБА_8 з абонентського номеру НОМЕР_17 , яка повідомила, що має потрібний йому товар, а саме сонячні панелі. Будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_4 , вважаючи та будучи впевненим, що здійснює купівлю бажаного товару, потерпілий ОСОБА_18 , домовився про купівлю вказаного товару.

Так, в подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, діючи повторно, ОСОБА_8 надіслала у соціальному месенджері «Viber» під псевдонімом « ОСОБА_19 » за контактним номером телефону НОМЕР_18 , потерпілому номер банківської картки АТ «РВС БАНК» № НОМЕР_19 , яка належить ОСОБА_11 , та на яку 03.03.2025 потерпілий здійснив переказ власних коштів дома транзакціями шляхом пересилання коштів через мобільний застосунок Інтернет - банкінгу «Приват24», а саме:

?о 16 год. 03 хв. з належної йому банківського рахунку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_20 перерахував кошти у сумі 4 000 гривень;

?о 16 год. 36 хв. з належної йому банківського рахунку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_21 перерахував кошти у сумі 1 800 гривень.

Отриманими коштами ОСОБА_8 розпорядилась на власний розсуд, не маючи наміру пересилати за них зазначений товар. Таким чином вказаними протиправними діями ОСОБА_12 завдала потерпілому ОСОБА_18 матеріального збитку на загальну суму 5 800 гривень.

За таких обставин ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України, та цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 визнала у повному обсязі, у скоєному щиро розкаялася та дала показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.

При виконанні судом вимог ст.348 КПК України обвинувачена ОСОБА_12 зазначила, що їй зрозуміла суть обвинувачення, щиро розкаюється у вчиненому, та що визнає себе винною у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст.190 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився. Разом з тим, його представник ОСОБА_6 проти спрощеного провадження не заперечувала, просила задоволити цивільний позов в повному обсязі.

За таких обставин, згідно з положеннями ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфікуються як кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно; ч.3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_11 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від їх скоєння, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, її відношення до скоєних правопорушень, та данні про її особистість.

Кримінальні правопорушення, що вчинила обвинувачена, відповідно до ч.4 ст.12 КК України віднесені до нетяжких злочинів.

Обвинувачена раніше неодноразово судима, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не працює, має постійне місце мешкання. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 неможливо без ізоляції від суспільства, а тому, призначає їй покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей, за якими вона засуджується.

Згідно з ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України суд призначає покарання обвинуваченій за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_8 востаннє була засуджена вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2025 року за ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу на суму 34 000 гривень, який на даний час сплачений.

Потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов до ОСОБА_4 , в якому він просить стягнути з обвинуваченої на його користь матеріальну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, в сумі 40 000 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 40 000 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 5 статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_4 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 40000 грн. 00 коп., моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог в розмірі 5625 грн. 00 коп

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373, 374, 615 ч.15 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_20 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст.190 КК України, і призначити їй покарання:

-за ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

-за ч.3 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_11 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_22 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_23 , матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5625 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1