Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №303/3051/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3051/26

Провадження № 2/303/1376/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, вказуючи, що 16 травня 2013 року, між нею та відповідачем укладено шлюб, який розірвано 18.01.2024. За час перебування в шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_3 , яка після розірвання шлюбу і по сьогоднішній день проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Домовленості щодо утримання дитини з відповідачем не досягнуто. Відповідач офіційно в Україні не працює, але є здоровим та працездатним, а отже може виконувати батьківський обов`язок щодо утримання дитини. Їй відомо, що відповідач перебуває в Чеській Республіці, де працевлаштований і отримує доходи. Дитина повинна бути забезпечена належним рівнем життя, необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який вона самостійно не може забезпечити. Відповідач інших осіб на утриманні не має, у його власності є транспортний засіб Skoda octavia 2009 року, номерний знак НОМЕР_1 . Просила стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на її користь аліменти на утримання дитини 0 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000,00 грн на місяць, але не менше ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути аліменти за минулий період з 01.07.2025 по 07.04.2026, оскільки відповідач ухилявся від будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився без поважних причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків, що передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі; розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше; за заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період; той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.01.2024 розірвано шлюб, що зареєстрований між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.05.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Мукачеву реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 120.

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач та відповідач у даній справі.

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади, які містяться у матеріалах справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Пред`являючи вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 10 000,00 грн позивачка не довела наявність у відповідача доходу та можливості сплачувати аліменти в заявленому розмірі. Крім того, позивачка посилалась на наявність у відповідача транспортного засобу Skoda octavia 2009 року, номерний знак НОМЕР_1 , але не надала суду доказів, які цю обставину підтверджують.

Також позивачкою не доведено обставини, які підтверджують заявлений нею розмір аліментів у твердій грошовій сумі 10 000,00 гривень.

Матеріали справи не містять доказів наявності на утриманні відповідача батьків, інших дітей або інших осіб, які потребують стороннього догляду і цей догляд ним здійснюється.

Маючи на своєму утриманні дитину позивачка поза будь-яким обґрунтованим сумнівом несе основний тягар як матеріального утримання дитини, так і її виховання, розвитку, догляду, лікування тощо, несе основну відповідальність за дитину та організацію її життя.

За наведених обставин слід визнати, що у позивачки виникли дійсні підстави для вимоги до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що кожний з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини в однаковому розмірі та враховуючи обставини, що зазначені в ст. 182 СК України вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, динаміки значення базового соціального стандарту та маючи на увазі забезпечення тривалого та достатньо стабільного матеріального утримання малолітньої дитини, аліменти у твердій грошовій сумі 3000,00 гривень на утримання дитини протягом тривалого часу забезпечуватимуть грошове утримання в розмірі, який відповідатиме інтересам дитини, покриватиме суттєву частину витрат на неї. Такий розмір аліментів забезпечуватиме тривалу, реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини та зважаючи на фактичні обставини не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дитини.

Також суд звертає увагу, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права порушувати в подальшому питання про зміну розміру аліментів, зміну способу стягнення і т. ін., а також вирішувати питання про аліменти на дитину відповідно до положень ст. 189, 190 СК України.

Слід також зазначити, що при прийнятті рішення слід застосувати положення ст. 191 СК України, яка передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача аліменти за минулий період з 01.07.2025 по сьогодні, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Разом із тим матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач ухилявся від надання матеріальної допомоги на утримання дитини у спірний період. Позивачкою не надано доказів звернення до відповідача з вимогами про надання коштів на утримання дитини і відмови останнього від виконання такого обов`язку чи вчинення ним інших дій, які б свідчили про умисне ухилення від надання матеріального забезпечення.

За відсутності належних і допустимих доказів вжиття позивачем заходів щодо одержання аліментів та ухилення відповідача від їх сплати суд приходить до висновку, що передбачені статтею 191 СК України правові підстави для стягнення аліментів за минулий час відсутні.

Суд вважає, що за таких обставин у задоволенні позовних вимог у частині стягнення аліментів за минулий час, а саме починаючи з 01.07.2025 по 07.04.2026 необхідно відмовити, оскільки позивачкою не доведено, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, а останній ухилявся від їх сплати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 1331,20 грн судового збору на користь держави за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 258-261, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 185, 191 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень, 00 копійок) щомісячно, починаючи стягнення з 07 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривні (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя