Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №297/2166/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №297/2166/26

Суддя: ІЛЬТЬО І. І.

Справа № 297/2166/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078060000080 від 20 липня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 18.07.2026 року о 02 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та суспільну небезпечність, схопив рукою металевий горщик, яким наніс ОСОБА_4 три удари в ділянку правого плеча та передпліччя та в лобну ділянку справа в результаті чого завдав останній тілесні ушкодження у виді синців, правого плеча та передпліччя, лобної ділянки справа, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 63/Б від 24.07.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я.

Згідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вищевказане є встановленим органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 зазначила в обвинувальному акті клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України та за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

З поданої потерпілою ОСОБА_4 до суду заяви від 30 липня 2026 року, вбачається, що остання не заперечують проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.

З огляду на позицію обвинуваченого, потерпілої та прокурора, враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду цього обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що події кримінального проступку мали місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшли своє підтвердження і доведені повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, що суд відносить до пом`якшуючих обставин його покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують/обтяжують покарання, відомості, що характеризують особистість обвинуваченого, суд вважає, що є підстави для призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України в межах санкції статті, а саме штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок

Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази вирішити в порядку 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373-374, 381-382, ч. 1 ст. 394 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, шляхом подання апеляції через цей суд до Закарпатського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua