Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №758/10053/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10053/26

3/758/3555/26

Категорія 149

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2026 року

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., при секретарі судового засідання Йогансен К.Д., за участю: захисника - адвоката Наумець Р.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду матеріали, які надійшли від які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Туркменістану, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має посвідку на постійне проживання в Україні,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 668139 від 17 травня 2026 року, 17.05.2026 року о 09 годин 50 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Hyudai», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Набережно-Хрещатицька, 31, що у Подільському районі м. Києва, нне мав посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, а саме не отримував, тим самим, порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_2 вину не визнав, пояснив, що має посвідчення водія Республіки Туркменістану.

Захисник просив провадження закрити у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення, зазначив, що водій є громадянином Туркменістану, перебуває в Україні на законних підставах та має дійсне національне посвідчення водія Республіки Туркменістан, яке відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух. В обґрунтування зазначив, що поліцією грубо порушено процесуальні права громадянина Туркменістану. Останній не володіє українською мовою в обсязі, достатньому для розуміння суті звинувачення. Перекладач під час складання протоколу забезпечений не був. Право на захист та право не свідчити проти себе (ст. 63 Конституції України) іноземцю не роз`яснювалися. Подав письмове клопотання про закриття адміністративного матеріалу.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи.

Для кваліфікації дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП обов`язковою ознакою є повторність вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 цієї статті, протягом року. Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що відносно водія раніше виносилася законна постанова за ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка набрала сили.

Стаття 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україна та Республіка Туркменістан є державами-учасницями Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року (Віденська конвенція). Відповідно до Розділу IV («Водії транспортних засобів») та Статті 41 цієї Конвенції, Договірні Сторони зобов`язані визнавати будь-яке національне посвідчення водія, що відповідає вимогам Додатка 6 до цієї Конвенції, дійсним для керування на своїй території транспортним засобом відповідної категорії.

Суду було надано оригінал та завірений переклад національного посвідчення водія Республіки Туркменістан № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_3 . Дослідженням цього документа встановлено, що воно містить усі обов`язкові відомості (ПІБ, дату народження, категорії, дату видачі та строк дії), що повністю відповідає вимогам Додатка 6 до Конвенції про дорожній рух 1968 року.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій має право керувати транспортним засобом за наявності дійсного національного посвідчення водія, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року. Також відповідно до пункту 2.2-1 Правил дорожнього руху України, водій-іноземець, який перебуває в Україні, має право керувати ТЗ на підставі національного посвідчення водія, що відповідає міжнародним стандартам.

Термін тимчасового проживання/перебування громадянина Туркменістану в Україні на момент зупинки не був порушений, обов`язку замінити посвідчення на українське (що виникає лише після отримання постійної посвідки на проживання та закінчення 60-денного строку) у нього не виникло.

Таким чином, на момент зупинки поліцією громадянин Туркменістану мав законне право на керування транспортним засобом. Сама лише відсутність посвідчення водія українського зразка не може свідчити про відсутність права керування взагалі. За таких обставин у діях особи повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає вину громадянина Туркменістану ОСОБА_1 недоведеною, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н. М. Ларіонова