Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №757/14977/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14977/26-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Птащуку Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в порядку ч. 3 ст. 293 ЦПК України.

В обґрунтування заяви зазначають, що 26.04.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, між ними було зареєстровано шлюб, актовий запис № 271. Від цього шлюбу у подружжя є спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть. Заявники у своїй заяві зазначають, що подальше збереження шлюбу суперечить їх інтересам, у зв`язку із чим вони дійшли спільної згоди щодо необхідності розірвання шлюбу. Таким чином, зважаючи на вищезазначені обставини, вважають, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Додатково зазначили, між ними досягнуто згоди стосовно місця проживання дитини, участі у вихованні та її утриманні, про що свідчить нотаріально посвідчений договір між батьками про визначення місця проживання дитини, участь у її вихованні та утриманні від 11.03.2026, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А. В..

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 757/14977/26-ц за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання заявники не з`явилися, про розгляд заяви повідомлені належним чином.

На адресу суду від представника заявників надійшли заяви про розгляд справи за відсутності її та заявників, вимоги заяви підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, подала оригінал свідоцтва про шлюб.

Суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності заявників.

Вивчивши заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази у їхній сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між заявниками 26.04.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, було зареєстровано шлюб, актовий запис № 271. Від даного шлюбу заявники мають спільну дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.18.2018 року, актовий запис № 3558.

Обґрунтовуючи заяву, заявники зазначають що шлюбні відносини між ними фактично припинені, відтак відновлення шлюбних відносин є неможливим.

Як встановлено судом, між заявниками досягнуто взаємної згоди щодо розірвання шлюбу.

Також судом встановлено, що між заявниками досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, участі у вихованні, забезпеченні умов життя дитини того з батьків, який проживатиме окремо та розміру аліментів на дитину, на підтвердження чого, заявниками 11.03.2026 року укладено нотаріально посвідчений договір.

Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.

Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що сім`я сторін існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 21, 24, 51, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 263, 265, 273, 293, 294, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 26.04.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 271 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заявник: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 11.06.2026 року.

Суддя О.М. Соколов