Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №755/7928/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7928/26

Провадження №: 3/755/3399/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664826, ОСОБА_1 , 13 травня 2026 року, об 11 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», д/н НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Бровари, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, здійснив наїзд на дику тварину (козулю), яка раптово вибігла на проїжджу частину з лісової місцевості, що призвело до загибелі тварини та пошкодження транспортного засобу і порушення п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодився з протоколом, свою вину не визнав та пояснив, що 13.05.2026 року, близько 12 години 00 хвилин, рухався автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Бровари. Оскільки причіп був завантажений, він рухався у першій смузі зі швидкістю 60 км/год. Проїхавши близько 500 метрів, побачив у ліве бічне дзеркало, що по третій смузі рухається автомобіль, який швидко його наздоганяє. Коли зазначений автомобіль порівнявся з його транспортним засобом і на декілька метрів випередив, він відчув глухий удар у свій автомобіль, після чого відразу з`їхав на обочину та зупинився. Приблизно через 50-70 метрів також зупинився автомобіль, який здійснював обгін його транспортного засобу. Коли він вийшов з автомобіля, побачив пошкоджене заднє ліве крило, після чого підійшов до автомобіля «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 , та запитав у водія, що трапилося, на що той відповів, що під бампер його автомобіля потрапила тварина, схожа на козулю. Таким чином, коли тварина потрапила під бампер вказаного автомобіля, який проїхав по тварині, після чого з-під вказаного автомобіля тварину викинуло на його транспортний засіб. В подальшому вони побачили автомобіль працівників поліції, які відтягували тварину з дороги на узбіччя. Працівник поліції спитав, чи це вони збили тварину, на що він відповів, що так, це вони, маючи на увазі звернення до них обох. В цей момент водій автомобіля «Ауді» почав пояснювати, що спочатку тварина попала під його автомобіль, він в свою чергу також пояснював, що почув удар в задню частину автомобіля після невеликого випередження автомобіля «Ауді». Зокрема, пояснив, що під час звернення до працівника поліції, він не привітався, не представився та не пред`явив службового посвідчення, натомість почав залякувати судом, що за такий випадок передбачена кримінальна відповідальність, на що він в присутності водія автомобіля «Ауді» відповів, що його провини немає та він тварину не збивав. Зауважив на те, що за весь час спілкування, у працівника поліції не виникло жодного запитання до водія, який збив тварину, та сам не заперечував цього, зокрема, він не перевірив у нього водійське посвідчення, та навіть не підійшов до його транспортного засобу, щоб його оглянути. У подальшому працівник поліції відпустив водія автомобіля «Ауді», після чого запропонував йому оформити документи для страхової компанії, на що він погодився та на його вимогу надав водійське посвідчення та техпаспорт на автомобіль. В подальшому відносно нього було складено адміністративний протокол, з яким категорично не погоджується, вважає його незаконним, зокрема, зазначив, що звернувся до відповідних органів з метою проведення службового розслідування та надав в судовому засіданні для огляду флеш-накопичувач, на якому зафіксовані події дорожньо-транпортної пригоди.

У судовому засіданні інспектор патрульної поліції УПП в м. Києві Ковальчук В.В. пояснив, що по рації надійшло повідомлення про те, що автомобіль збив тварину, вони з напарником знаходилися неподалік пригоди, яка сталася. В подальшому він відтягнув тварину на узбіччя, а його напарник зробив відповідну розмітку. Зокрема, зазначив, що дійсно водій автомобіля «Ауді» здійснив випередження, проте, слідів пошкодження на його транспортному засобі виявлено не було. Крім того, водій автомобіля «Ауді» не бажав надавати пояснення, а вони в свою чергу не можуть змушувати його надавати пояснення, тому вони його відпустили.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як роз`яснено в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , об`єктивні факти вказують на неправомірність складення протоколу відносно нього та на порушення іншим учасником ДТП, який, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможній виявити повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, що в подальшому призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Надані ОСОБА_1 пояснення також підтверджуються матеріалами справи, відеодоказами, наданими останнім та переглянутими у судовому засіданні. Зокрема, на запит суду щодо надання копії відеозапису із нагрудної камери відеореєстратора інспектора патрульної поліції ОСОБА_2 , який пояснив, що подія фіксувалася нагрудною камерою, надійшла відповідь з Управління патрульної поліції у м. Києві про те, що інформація, яка зафіксована із використанням портативних відеореєстраторів працівниками поліції із обмеженим терміном зберігання, яке здійснюється згідно технічних характеристик виробника програмного забезпечення й може не перевищувати більше 30 діб з моменту фіксування події на відповідний прилад, тому задовольнити запит не має можливості.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, у діях ОСОБА_1 не вбачається порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок чого, відбулася ДТП.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв`язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 124, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: