Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №754/1068/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4547/26

Справа №754/1068/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2026 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Панченко О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, визнання пунктів договору недійсними -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Жлобінської Л.Ю. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачів ФОП - ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів, визнання пунктів договору недійсними.

Позов мотивовано тим, що 03.12.2024 між позивачем та відповідачами укладено публічний договір про надання послуг спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», до якого позивач приєднався шляхом оплати послуг та отримав клубну картку № НОМЕР_1 . На підставі договору він регулярно користувався послугами спортивного комплексу, зокрема індивідуальними тренуваннями з тренером ОСОБА_4 . 24.04.2025 під час індивідуального тренування позивач отримав травму - закритий уламковий перелом нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, що підтверджується медичною документацією. Вважає, що травма є наслідком надання неякісної послуги, а відповідальність за її якість несуть відповідачі як виконавці договору, незалежно від того, що тренування проводив залучений ними тренер. Позивач зазначає, що пункти 6.3, 8.3 та 9.2 договору, якими виключається відповідальність виконавця та тренера за шкоду, заподіяну здоров`ю споживача, є несправедливими умовами договору та суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема статтям 4, 10 та 18, а також нормам Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди. На його думку, зазначені умови істотно обмежують права споживача, порушують баланс прав та обов`язків сторін і фактично позбавляють його права на захист та відшкодування шкоди. Також позивач зазначає, що у провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває справа №754/12543/25 за його позовом до відповідачів про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, у якій відповідачі посилаються на спірні положення договору. Тому визнання пунктів 6.3, 8.3 та 9.2 договору недійсними матиме преюдиційне значення для розгляду зазначеної справи. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати недійсними пункти 6.3, 8.3 та 9.2 публічного договору про користування матеріально-технічною базою спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також визнати, що зазначені положення не підлягають застосуванню до правовідносин між сторонами.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 року справу передано головуючій-суддя Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 02.02.2026 року позовну заяву залишено без руху.

09.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 10.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

17.06.2026 року від представника відповідача-1 ФОП ОСОБА_2 - адвоката Барабаш Г.Л. надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог повністю з огляду на таке. Зазначає, що Відповідач надає послуги у спортивному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Використовує торгівельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підставі договору комерційної концсії №2/12/2 від 02.12.2024 р., укладеного із ТОВ «РЕД БАРБЕЛ», за яким ФОП ОСОБА_2 виступає користувачем, а ТОВ «РЕД БАРБЕЛ» правоволодільцем. Спортивні послуги із використанням вказаної торгівельної марки ФОП ОСОБА_2 надає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди №1/25 від 16.01.2025 року. В свою чергу аналогічні спортивні послуги надає ФОП ОСОБА_3 в спортивному комплексі за адресою: АДРЕСА_2 . У ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 аналогічні умови здійснення підприємницької діяльності та надання послуг, однак в різних приміщеннях за різними адресами. Позивачем було укладено публічний договір приєднання до Публічного договору про уористування матеріально-технічною базою спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надавачами послуг за яким є відповідачі: ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані обставини вже встановлені Деснянським районним судом м.Києва у справі №754/12543/25. Отже, при підписанні публічного договору Позивач повністю погодився із усіма умовами Публічного договору та норми законодавства прямо передбачають неможливість другої сторони пропонувати свої умови. Публічний договір містить ряд умов щодо належного користування тренажерами, спортивним обладнанням, містить інструкції, консультації тренерів, а також всі необхідні попередження. Якщо Замовник невірно використовує інвентар/тренажери, не прислухається до порад тренера - тоді Замовник несе особисту відповідальність як причинно-наслідковий зв`язок. Окрім того, рішенням Деснянського районного суду м.Києва у справі №754/12543/25 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено. Вважає, що Позивачем не надано жодного доказу, які б підтверджували несправедливість пунктів 6.3, 8.3 та 9.2 Публічного договору чи невідповідність чинним нормам законодавства, а отже у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено у повному обсязі.

19.06.2026 року від адвоката Барабаш Г.Л. направлено заяву підписану Відповідачем-2 про підтримання відзиву ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі.

06.07.2026 року через «Електронний суд» від представника позивача - адвоката - Бабенка С.С. надійшла відповідь на відзив у якій повністю не погоджується з викладеним у відзиві. Вважає, що відзив, а також заява ОСОБА_3 були подані із пропущенням строку, а тому не можуть бути взяті судом до уваги. Щодо обставин справи, то звертає увагу суду, що рішення Деснянського районного суду м.Києва від 19.02.2026 року на даний час не набрало законної сили, оскільки оскаржується у Київському апеляційному суді, яким винесена ухвала про відкриття провадження. Зазначив, що пункти Публічного Договору 6.3, 8.3, та 9.2 лише підтверджують факт недобросовісності Відповідачів щодо надання ними відповідних послуг, а також є намаганням завідомо уникнути будь якої відповідальності у разі надання неякісних послуг. Вказані пункти є незаконними та не спростовують наявності достатніх підстав для покладення на Відповідачів відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань. Зазначає, що саме внаслідок неправомірних та некваліфікованих дій Відповідачів Позивач отримав травму, яка призвела до операції та тривалої затяжної реабілітації із моральними стражданнями, а з огляду на викладене просить суд позовні вимоги задовольнити.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.12.2024 позивач ОСОБА_1 підписав публічний договір про користування матеріально - технічною базою Спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», надавачами послуг (виконавцями) за яким є Відповідачі: ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Позивач отримав клубну картку № НОМЕР_1 , відповідно до інформації вказаної карти, остання діє за адресою - АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 користувався послугами Спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», що вбачається з копій квитанції (а.с 16-20).

Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7937, ОСОБА_1 24.04.2025 позивач отримав травму в спортивному залі, встановлено діагноз - «закритий уламковий перелом н/з лівої плечової кістки, зі зміщенням уламків».

Позивач, звертаючись до суду із позовом про захист прав споживачів до заявлених відповідачів, посилається на положення пункту 1 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка визначає як несправедливу умову договору, яка передбачає звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця, виконавця чи виробника у разі смерті або ушкодження здоров`я споживача, що сталися через їхні дії чи бездіяльність

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, Позивач у своєму позові просить визнати недійсними пункти 6.3, 8.3, 9.2 Публічного договору про користування матеріально-технічною базою Спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також такими, що не підлягають застосуванню до правовідносин між Позивачем та Відповідачами.

Так, відповідно п. 6.3, 8.3, 9.2 Публічного договору передбачають:

« 6.3 Виконавець не несе відповідальності за неякісне неправильне надання Тренером консультаційних послуг, та за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок неякісного надання таких послуг.»

«8.3 Виконавець не несе ніякої відповідальності за будь-які негативні наслідки, що модуть мати місце при отриманні Замовником Послуг, у т.ч. пов`язані зі станом здоров`я, якщо такі стались не з вини Виконавця»

«9.2 Придбавши та пройшовши процедуру реєстрації Клубної картки Замовник заявляє, що він перебуває при здоровому розумі та ясній пам`яті, діє добровільно, свідомо та розумно, без впливу обману, помилки, без будь-якого примусу, як фізичного так і психологічного, розуміє значення своїх дій та їх правові і фактичні наслідки та усвідомлює, що факт укладення цього Договору означає, що:...в) він добровільно бере на себе відповідальність за можливі травми чи інші ушкодження його здоров`ю, отримані внаслідок використання спортивного обладнання та/або під час здійснення будь-яких фізичних вправ (навантажень); г) він не має медичних протипоказань для занять спортом та свідомо звільняє Виконавця від будь-якої відповідальності за можливі нещасні випадки, які можуть трапитись з ним на території Клубу;...»

Відповідно до ч.1-2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, при підписанні Публічного договору приєднання позивач повністю погодився із усіма умовами Публічного договору, а посилання сторони Позивача, що на момент укладення вказаного Договору, за відсутності спеціальної юридичної обізнаності він не міг повною мірою усвідомити правові наслідки та обсяг відповідальності Відповідачів суд не бере до уваги, оскільки підписанням договору позивач підтвердив свою згоду з усіма його умовами, а отже - прийняв на себе ризики, пов`язані з його укладенням. Сам по собі факт відсутності спеціальної юридичної обізнаності не звільняє сторону від обов`язку виконувати умови договору, з якими вона добровільно погодилася, оскільки кожна особа, що підписує договір, має можливість ознайомитися з його змістом до моменту підписання. Крім того, позивач не навів належних і допустимих доказів того, що його волевиявлення було вчинене під впливом обману, насильства, помилки або інших обставин, які могли б ставити під сумнів дійсність його згоди.

Щодо п.6.3 Публічного договору, встановлено, що Виконавець не несе відповідальності за неякісне неправильне надання Тренером консультаційних послуг, та за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок неякісного надання таких послуг. Тобто, Публічний договір містить ряд умов щодо належного консультування тренажерами, спортивним обладнанням, містить інструкції, консультації тренерів, а також всі необхідні попередження. Якщо Замовник невірно використовує інвентар/тренажери, не прислухається до порад тренера - тоді Замовник несе особисту відповідальність як причинно-наслідковий зв`язок.

Окрім того, на посилання задоволення позовних вимог, сторона позивача також зазначає, що саме внаслідок неправомірних та некваліфікованих дій Відповідачів, Позивач отримав травму, яка призвела до операції та тривалої затяжної реабілітації із моральними стражданнями.

Як вбачається з позовної заяви, травму ОСОБА_1 отримав саме, під час індивідуального тренування, з тренером ОСОБА_4 . Таким чином, суд не вбачає наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та наслідками, які настали по відношенню до позивача.

Щодо пунктів 8.3. та 9.2. Публічного договору.

«8.3. Виконавець не несе ніякої відповідальності за будь-які негативні наслідки, що можуть мати місце при отриманні Замовником Послуг, у т.ч. пов`язані зі станом здоров`я, якщо такі стались не з вини Виконавця.»

Даний пункт Публічного договору абсолютно консолідується із нормою ч. 6 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»: «виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Відповідач передбачив, що не несе відповідальності, якщо негативні наслідки сталися не з його вини. Тому доводи позивача, що даний пункт є несправедливим не відповідає дійсності.

«9.2. Придбавши та пройшовши процедуру реєстрації Клубної картки Замовник заявляє, що він перебуває при здоровому розумі та ясній пам`яті, діє добровільно, свідомо та розумно, без впливу обману, помилки, без будь-якого примусу, як фізичного так і психологічного, розуміє значення своїх дій та їх правові і фактичні наслідки та усвідомлює, що факт укладення цього Договору означає, що:...в) він добровільно бере на себе відповідальність за можливі травми чи інші ушкодження його здоров`ю, отримані внаслідок використання спортивного обладнання та/або під час здійснення будь-яких фізичних вправ (навантажень); г) він не має медичних протипоказань для занять спортом та свідомо звільняє Виконавця від будь-якої відповідальності за можливі нещасні випадки, які можуть трапитись з ним на території Клубу;...».

Виконавець не має права вимагати медичні довідки щодо стану здоров`я інструкції замовник отримує перед використання матеріально-технічної бази закладу. Якщо в нього є протипоказання займатися спортом або він свідомо чи випадково неправильно використовує інвентар - це його відповідальність. Виконавець попередив, надав інструкції - Замовник неправильно використав чи проігнорував, тоді причинно-наслідковий зв`язок - особиста відповідальність замовника.

Таким чином, всі умови Публічного договору не протирічать чинним нормам законодавства, зокрема спеціальному закону - 3У «Про захист прав споживачів».

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги 1 заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 94 ЦПК України).

Належними доказами є ті, які містять інформацію щодо предмета доказування ( ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню у зв`язку із недоведеністю.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторону позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, визнання пунктів договору недійсними - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення суду складено - 04.08.2026.

Суддя: О.М. Панченко