Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №754/8232/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Торгівля з рук у невстановлених місцях

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №754/8232/26

Суддя: Салайчук Т. І.

Номер провадження 3/754/1745/26

Справа №754/8232/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року

місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостки Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає, за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 близько 13 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 65, станція метро «Лісова», ОСОБА_1 здійснював торгівлю фруктами та овочами у забороненому місці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 160 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Під час надходження справи до суду явку особи посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, забезпечено не було.

На неодноразові виклики ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи судовими повістками, які надсилалися за місцем проживання засобами поштового зв`язку. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначені як «доставлені» до абонента. Також оголошення про виклик у судове засідання розміщувалося на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

З метою забезпечення обов`язкової присутності особи постановами суду від 08.06.2026 та від 23.06.2026 до ОСОБА_1 застосовано привід у судове засідання. Жодного з приводів не виконано, до суду особу не доставлено, про причини невиконання суд не повідомлено.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак він цим правом не скористався і про причини своєї неявки суд не повідомив. Оскільки процесуальні можливості забезпечення явки особи, включно із застосуванням приводу, вичерпано, а строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, спливає 29.07.2026, подальше відкладення розгляду справи призвело б до порушення розумних строків розгляду. З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 160 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях, що тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку торговельної діяльності та громадського порядку. Об`єктивна сторона полягає у здійсненні торгівлі з рук у місцях, не встановлених для цього (формальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 884032 від 29.04.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення.Письмовими поясненнями ОСОБА_1 , викладеними у протоколі, у яких він зазначив, що надалі подібних дій не вчинятиме, і не заперечив зафіксованих у протоколі обставин. Обставини події підтверджуються також фототаблицею.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, а його дії кваліфіковано правильно, як торгівля в місті з рук у невстановленому місці.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. З урахуванням наведеного суд робить висновок, що необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Конфіскація предметів торгівлі за санкцією ч. 1 ст. 160 КУпАП є факультативним додатковим стягненням. Предмети торгівлі у ОСОБА_1 не вилучалися, у зв`язку з чим суд це стягнення не застосовує.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 17 (сімнадцять) гривень, без конфіскації предметів торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua