Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №511/1136/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Суд: Роздільнянський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №511/1136/26

Суддя: Теренчук Ж. В.

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1136/26

Номер провадження: 2/511/1117/26

31 липня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,

встановив:

Зміст позову.

08 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до своїх повнолітніх синів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.

В обґрунтування позову посилався на те, що він є батьком відповідачів та на цей час потребує матеріальної допомоги від них. На даний час він є пенсіонером, отримує пенсію за віком в розмірі 4100 грн. Вся пенсія витрачається на лікування та житлово-комунальні послуги. Іншого доходу, крім пенсії, не має.

Вважає, що з відповідачів на його утримання, як на непрацездатного батька, повинні бути стягнуті аліменти з кожного по частині їх доходів щомісячно.

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 21.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с. 21)

Процесуальні документи у справі.

12.05.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до нього.

Свою позицію мотивував тим, що дійсно позивач є його батьком, однак крім них з братом у батька ще є рідна донька, на яку він сплачував аліменти і яка також повинна приймати участь у житті батька.

У них з братом склися складні стосунки з батьком, так як останній в дитинстві не піклувався про них, застосовував до них та матері домашнє насильство, неналежними чином виконував батьківські обов`язки. Його життям та життям брата завжди піклувалася лише мати. Мати зараз проживає в Італії, на батька переоформила їх спільний будинок. Не дивлячись на поведінку батька всі ці роки він допомагав батьку, оплачував ремонти в будинку, в 2025 року сплатив кошти на ремонт покрівлі будинку. Зараз батько зловживає алкоголем, а тому спілкування у них знову в 2026 році припинилося. Йому нічого невідомо про борги батька по житлово-комунальним послугам, а також про його витрати на лікування, не містять доказів цих витрат і матеріали справи.

Оскільки батько не надав докази того, що він потребує матеріальної допомоги, має пенсію, просив в задовленні позову відмовити.(ас.31)

25.06.2026 року від позивача надлійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував обставини свого сімейного життя, та той факт, що він не виконував свої батьківські обов`язки по відношенню до своїх дітей. Також просив врахувати при винесенні рішення, що матеріальний стан сина також нічим не підтверджений. (а.с. 47)

Позиції сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позові вимоги підтримав та просив його задовольнити. Суду показав, що він виростиив дітей, приймав участь у їх житті, сплачував за їх навчання, а вони не хочуть йому допомагати у житті, не виконують свої обов"язки по відношенню до нього. Він має борги за житлово-комунальні послуги, йому відключили газ в будинку, так як особовий рахунок оформлений на його дружину, яка перебуває за кордоном. Сини ж його життям не цікавляться і йому не допомагають.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд справи не прибув на виклик суду повторно, надав суду відзив на позовну заяву, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання на розгляд справи не прибув на виклик суду повторно, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином судовою повісткою по місцю його реєстрації. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до поштового повідомлення відповідач відсутній по місцю реєстрації.

Враховуючи вказані факти, згоду позивача, суд вважає за можливе розгляд справи провести за даною явкою.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 , виданим міськвідділом ЗАГС м.Тираспіль на підставі актового запису про народження №447 від 03.03.1979 року. (а.с.5)

Також позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , виданим міськвідділом ЗАГС м.Тираспіль на підставі актового запису про народження №2913 від 16.11.1983 року. (а.с.6)

Позивач зареєстрований та проживає с.Кам`янка Роздільнянського району Одеської області, що підтверджено копією його паспорта . (а.с.4)

Згідно довідки про доходи №6926989247942977 ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком в розмірір 3731,37 грн.(а.с.7) Інших доходів не має, що підтврджено Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платинків податків станом на 18.03.2026 року (а.с.8)

Нормативно-правове обгрунтування та висновки суду.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Правовідносини, пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України (статті 202, 203 СК України).

Зазначені норми права не передбачають врахування прожиткового мінімуму, встановленого законом, як обов`язкової умови для стягнення аліментів.

Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно зі статтею 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 № 463/2634/16-ц непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги беруться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі.

Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.

Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.

При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18.

Висновки суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи , давши оцінку обгрунтованості заявлених вимог, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 76, статті 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який є батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є непрацездатним, отримує пенсію за віком.

Згідно з чинним законодавством Україна держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією по інвалідності, державною допомогою тощо.

Розмір його пенсії більший від встановленого в державі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб , який в 2026 році відповідно до Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 2595 грн, тоді як пенсія позивача складає 4100 грн.

Між тим доказів його тверджень, що пенсії йому не вистачає і він потребує матеріальної допомоги від своїх дітей останній не надав.

Щодо потреби в матеріальній допомозі, то Верховний Суд неодноразово вказував на те, що необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. (постанови від 28.11.2018 р. у справі № 676/5118/16-ц, від 10.10.2018 р. у справі № 301/160/17).

Відтак доведенню підлягають реальна потреба в аліментній допомозі, а також наявність у позивача інших дітей, які мають можливість за своїм матеріальним станом і дієздатністю надавати таку допомогу.

В судовому засіданні судом для подачі доказів матеріального становища позивача ОСОБА_1 було надано додатковий строк і розгляд справи було відкладено, між тим будь-яких доказів витрачання коштів позивача на лікування, на оплату житлово-комунальних послуг, інших витрат суду не надано.

Тому позивач не довів в суді, що він потребує матеріальної допомоги від своїх синів, не надав доказів відсутності інших дітей, які можуть надавати йому допомогу, про що зазначив у відзиві на позов відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в зв`язку з його необгрунтованістю.

На підставі ст. 81, 89, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підпитсано суддею 04.08.2026 року.

Суддя Ж. В. Теренчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua