Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №752/2911/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2911/26

Провадження № 3/752/1835/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568745 від 17.01.2025 року, ОСОБА_1 17.01.2025 року о 09 годині 25 хвилин, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz 311 D", державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Паньківській в місті Києві, порушив вимоги пунктів 2.3 б), 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме – не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та вчасно не зреагував на її зміну, не скориставшись допомогою сторонніх осіб, здійснив рух заднім ходом та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568875 від 17.01.2025 року, ОСОБА_1 17.01.2025 року о 09 годині 25 хвилин, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz 311 D", державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку 17/19 по вулиці Микільсько-Ботанічній в місті Києві, будучи учасником ДТП знаходився у стані алкогольного сп`яніння з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме – почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, посилаючись на те, що він дійсно здійснював рух заднім ходом, після чого через стан дорожнього покриття – ожележицю, автомобіль посунувся. Так, вийшовши з автомобіля він побачив, що пошкодження відсутні, у зв`язку з чим він поїхав далі. Після чого, приблизно через 20-30 хвилин йому зателефонував власник автомобіля, яким він керував, та повідомив, що потрібно повернутися на місце події. По приїзду на місце події там вже були працівники поліції. Зазначив, що огляд на стан сп`яніння було проведено через 4 години та після того, як він в магазині купив горілку, оскільки працівники поліції відпустили його.

Свідок ОСОБА_2 показав суду про те, що він виконував свої службові обов`язки та ними було отримано виклик, прибувши на виклик заявник повідомив, що його автомобіль отримав механічні пошкодження, після чого на місце події повернувся водій автомобіля "Mercedes-Benz 311 D", який мав ознаки алкогольного сп`яніння, після чого йог обуло доставлено до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак вказаний заклад був зачинений. Зазначив, що огляд було проведено за допомогою приладу Драгер, який їм привези через деякий час. ОСОБА_1 при ньому алкогольні напої не вживав.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час та місце його проведення у встановленому законом порядку.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Михайлець О.В. звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КупАП. В обгурнтування вказаного клопотання зазначила, що протокол складений за ст. 124 КУпАП не відповідає вимогам законодавства, на підставі наступного. Так, у протоколі зазначена адреса вчинення адміністративного правопорушення, яка не відповідає фактичним обставинам справи. Доказів того, що до спричинення зафіксованих у схемі ДТП механічних пошкоджень причетний ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Протокол складений за ст. 130 ч. 1 КУпАП також не відповідає вимогам законодавства, на підставі наступного. Так, матеріали справи не містять факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а на відеозаписі працівника поліції зафіксовано, як ОСОБА_1 рухається пішки, тобто працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 . Крім того, під час спілкування з ОСОБА_1 та під час складання протоколу за ст. 124 КУпАП працівниками поліції не було встановлено у ОСОБА_1 жодних ознак алкоголбного сп`яніння та не висунуто вимогу про проходження відповідного огляду. Після чого, працівники поліції почали пропонувати огляд на стан алкогольного сп`яніння лише на вимогу ОСОБА_3 , не встановлюючи жодних ознак такого сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Так, працівниками поліції не було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, а ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу за адресою: місто Київ, вулиця Відпочинку, 18, однак вказаний заклад був зачинений. Крім того, о 13:36:16 ОСОБА_1 розраховувався банківською карткою в магазину «Новус», що підтверджується відповідною квитанцією. Вказане свідчить про те, що поліцейські відпустили ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_1 , будучи в сильному нервовому напруженні, випив 0, 25 г горілки біля магазину Новус, після чого до нього підійшли працівники поліції, які запросили його сісти до службового автомобіля, мотивуючи це тим, що привезли Драгер. Вказане свідчить проте, що огляд було проведено проведений з порушенням ст. 266 КУпАП.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника та свідка, вивчивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, що стосується протоколу, складеного за ст. 124 КУпАП, то в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинив ДТП, оскільки сама по собі схема місця ДТП, згідно якої зафіксовано механічні пошкодження транспортних засобів не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції не встановлено причинний зв`язок між наявністю зафіксованих механічних пошкоджень та причетністю ОСОБА_1 до ДТП, враховуючи те, що останній заперечує вказане.

На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністартивного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Що стосується протоколу, складеного за ст. 130 ч. 1 КУпАП, то відповідальність особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена частиною першою диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Так, до протоколу не додано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 17.01.2025 року о 09 годині 25 хвилин, керував транспортним засобом "Mercedes-Benz 311 D", державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку 17/19 по вулиці Микільсько-Ботанічній в місті Києві, у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, з матеріалів справи, зокрема з роздруківки приладу Драгер вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено 17.01.2026 року о 13:37, що є порушенням вимог ст. 266 ч. 4 КУпАП, згідно якої огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Також, стороною захисту було надано відповідні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 відпустили до магазину, де він придбав горілку та випив її, після чого було проведено огляд, тобто доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 09:25 матеріали справи не містять.

Таким чином, проведений працівниками поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння о 13:37 17.01.2025 року, відповідно до вимог ст. 266 ч. 5 КупАП вважається недійсним.

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.

На підставі викладеного, оскільки суд не наділений повноваженнями вносити зміни до протоколу чи редагувати виклад суті правопорушення, і так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це призведе до порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд надходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності до вимог ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закриття провадження у даній справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 – закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С. Первушина